Путін про Україну: "відчуйте різницю"

На відміну від минулорічної підсумкової прес-конференції Володимира Путіна, цьогоріч Україна не увійшла до числа ключових тем незвично короткого - тригодинного - сеансу спілкування російського президента з журналістами.

Несподіванкою це назвати складно. Останнім часом українська проблематика відійшла на другий план у російському інформаційному полі: у нещодавньому посланні до Федеральних зборів президент вперше за останні роки практично жодного разу не згадав про Україну, зосередившись на внутрішній політиці Росії, її участі в сирійському конфлікті та відносинах з Туреччиною.

Жорсткими оцінками на адресу турків відзначився Володимир Путін і в четвер – настільки, що російський опозиціонер Олексій Навальний у своєму Twitter написав: турецька "бодяга" "повністю замінила "київську хунту" та правий сектор".

Утім, говорити, що російський президент "забув" про Україну, теж не випадає. ВВС Україна, прослухавши пряму мову Володимира Путіна, розповідає про те, як у кремлівському дискурсі зараз виглядають відносини Москви з Києвом та яких змін у них слід очікувати вже з 1 січня.

"Плювок в обличчя"

Україна в очах президента Росії є державою, яка перебуває "під зовнішнім управлінням". Про це Володимир Путін заявив, відповідаючи на питання, на перший погляд, не пов’язане з Україною: грузинська журналістка поцікавилася його думкою про майбутнє відносин Росії та Грузії.

"Ви зараз зайнялися експортом політичних діячів, зараз вони активно функціонують… у незалежній Україні", - натякнув він на роботу колишніх громадян Грузії в системі української влади.

"Це просто плювок в обличчя українського народу. Мало того, що поставили Україну під зовнішнє управління, ще й таких, з дозволу сказати, політичних діячів делегували", - прокоментував пан Путін.

Хто саме, на думку російського лідера, "управляє Україною ззовні"?

Як витікає з його відповіді, йдеться тут про США, які "не дали Міхеілу Саакашвілі робочої візи", натомість направивши його до України – "хай там покомандує".

Губернатор Одеської області не залишив слова Володимира Путіна без відповіді, заявивши, що у разі проведення в Україні глибоких реформ вся "його (Путіна) імперія брехні розвалиться, як картковий будиночок" та додавши, що трирічна американська віза у нього таки є.

"Ми ніколи не говорили…"

Володимир Путін також зробив заяву, яка могла б тлумачитися як визнання причетності Росії до конфлікту на Донбасі.

"Ми ніколи не говорили, що там (На Донбасі. - Ред.) немає людей, які займаються там вирішенням певних питань, в тому числі у воєнній сфері. Але це не значить, що там присутні регулярні російські війська. Відчуйте різницю", - сказав він у відповідь на питання українського журналіста Романа Цимбалюка про можливу участь кадрових російських військових у бойових діях на сході.

Утім, детальніше на цій темі російський президент не зупинився, тому його заява, по суті, не додає жодній стороні аргументів у дискусії про ступінь причетності Росії до подій на Донбасі.

Незважаючи на це, президент України Петро Порошенко відреагував на слова Володимира Путіна записом у <link type="page"><caption> Twitter</caption><url href="https://twitter.com/poroshenko" platform="highweb"/></link>: "Сьогодні вперше президент РФ публічно підтвердив наявність російських військ на Донбасі".

Досі Москва послідовно заперечувала дані Києва, НАТО та західних країн про участь її військових у бойових діях на сході України та допомогу озброєнням бойовикам самопроголошених "республік". Натомість Росія не заперечувала, що на Донбасі воюють чимало добровольців з цієї країни.

Так само свого часу Володимир Путін заперечував безпосередню участь кадрових російських військових у подіях, які призвели до анексії Криму. Згодом він змінив позицію, заявивши, що вони таки допомагали в організації та проведенні "референдуму" про приєднання півострова до Росії. А у березні цього року в інтерв’ю для фільму "Крим. Шлях на Батьківщину" російський президент розповів, що збройні сили його країни відіграли ключову роль у тих подіях.

Хто саботує Мінськ?

Володимир Путін учергове заявив, що Росія залишається прихильницею мирного вирішення конфлікту на Донбасі шляхом виконання мінських домовленостей.

Формально дія цих угод завершується 1 січня 2016 року, однак реально їхні положення залишаються невиконаними.

Київ та, зокрема, Вашингтон звинувачують у зриві процесу Росію. На своїй прес-конференції Володимир Путін поклав провину за це на Україну, яка, за його словами, навмисно відкладає набуття чинності законом про "особливий статус управління" на Донбасі.

По суті, йдеться про давню дискусію про черговість виконання пунктів мінських домовленостей, яка точиться і на переговорах контактної групи в Мінську.

Україна наполягає на тому, що закон про особливий порядок місцевого самоврядування – тут категорично відкидають саме словосполучення "особливий статус" – має набути чинності після виведення з непідконтрольних територій бойовиків та їхньої військової техніки та проведення там виборів за українським законодавством.

Тоді як Володимир Путін каже, що таким чином Україна свідомо затягує виконання своєї частини домовленостей і що цей закон повинен набрати чинності вже зараз.

Про те, чи продовжать дію мінських домовленостей на наступний рік, російський президент на своїй прес-конференції не сказав, натомість закликав українську владу "враховувати настрої та очікування свого народу" та відзначив високий результат "Опозиційного блоку" на місцевих виборах у південно-східному регіоні України.

"Всіх на всіх"

Ще один пункт мінських домовленостей, який згадав Володимир Путін, – обмін полоненими та, зокрема, доля Надії Савченко, Олега Сенцова та інших українських громадян, які зараз утримуються за ґратами на території Росії.

Він не дав прямої відповіді на питання про те, чи можливий обмін українців на Олександра Александрова та Євгена Єрофеєва, яких зараз судять у Києві, зауваживши, що обмін має бути "рівноцінним".

Інша опція, про яку говорив Володимир Путін, - обмін за формулою "всіх на всіх", яку, за його словами, підтримує і президент України Петро Порошенко.

Утім, каже російський лідер, тут на заваді стає позиція української сторони.

"Не секрет, що українська влада вважає тих, кого затримали і хто перебуває на Донбасі людьми, які підлягають обміну, а тих, хто утримується в тюрмах на Україні, в Києві вважають кримінальними злочинцями і виводять за рамки цього обміну. З цим ми не згодні", - сказав він.

Ірина Геращенко, яка представляє Україну в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи каже ВВС Україна, що доля більшості людей, яких утримують "за злочини проти України" у пенітенціарних закладах, має вирішуватися не в рамках процесу обміну полоненими, а через інший пункт мінських угод – про амністію для бойовиків.

"Але ж амністія може прийматися тільки після закінчення конфлікту і роззброєння. При цьому є низка тяжких злочинів, які не потрапляють під жодну амністію", - пояснила вона.

А секретар РНБО Олександр Турчинов заявив, що саме російська сторона зірвала обмін полоненими за формулою "всіх на всіх".

"Ми вимагаємо, щоб без будь-яких торгів всі захоплені військовослужбовці України були негайно повернуті до України", - сказав він у четвер.

Пільг не буде

Нарешті, Володимир Путін спрогнозував, що з 1 січня економічні відносини між Україною та Росією значно погіршаться.

Йдеться про початок повноцінного застосування Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС та побоювання Росії, що цей крок матиме негативні наслідки для її економіки.

Протягом останніх місяців Київ, Москва та Брюссель проводили консультації з цього приводу, однак вони, за визнанням пана Путіна, виявилися безрезультатними.

"Ми не збираємося запроваджувати щодо України будь-які санкції… Україна не може бути поставлена в умови гірші, ніж будь-які інші наші партнери ззовні, але, звичайно, жодними пільгами й преференціями Україна в торгівлі з Росією з 1 січня 2016 року користуватися не буде", - сказав він, додавши, що "це був не наш вибір".

Напередодні Володимир Путін підписав указ про припинення з нового року дії договору про зону вільної торгівлі з Україною.

"Україна розуміє, що означають ці обмеження з боку Російської Федерації, і очікує шкоди для української економіки. Але ми готові платити цю ціну для того, щоб бути вільними та незалежними", – прокоментував цей крок Петро Порошенко.

Ще одна економічна новина для України: незважаючи на раніші різкі заяви московських чиновників, Росія, схоже, не відмовлятиметься від газового транзиту українською територією.

"Я не впевнений, що це треба робити", - сказав Володимир Путін, додавши, що українські партнери повинні гарантувати надійність транзиту.

Кримське питання

Натомість російський лідер жодним чином не прокоментував іншу резонансну політично-економічну тему - "кримський блекаут".

Проблеми з постачанням електроенергії на півострів виникли внаслідок повалення кількох опор ЛЕП та акції активістів, які унеможливили ремонт пошкоджених ліній. Запобігти подібним проблемам у Росії вирішили, побудувавши "енергоміст" до анексованого півострова. Володимир Путін навіть особисто запустив його першу гілку.

Утім, російський президент таки підняв кримську тему, відповідаючи на останнє запитання.

Посміхнувшись, почувши від воєнного журналіста газети "Новий чорноморець", що найпопулярнішим тостом у Севастополі нині є сталінське "За Верховного Головнокомандувача", пан Путін сказав, що Росія й далі розвиватиме базу Військово-морського флоту у цьому місті.

Раніше цього місяця українське МЗС висловило протест у зв’язку з черговим візитом Володимира Путіна на анексований півострів.

"Наголошуємо, що Автономна республіка Крим та місто Севастополь є і залишатимуться невід’ємною частиною України в її міжнародно визнаних кордонах… Спроби Кремля інтерпретувати непогоджені візити в Україну як внутрішньодержавні поїздки є нікчемними", – заявили дипломати.