Нова воєнна доктрина визначила Росію противником України

Петро Порошенко затвердив нову редакцію воєнної доктрини України, яка базується на захисті від агресії Росії, поверненні контролю над Кримом і усім Донбасом, а також підготовці до вступу в НАТО.

Значна частина документу, який ще 2 вересня затвердила Рада національної безпеки та оборони, присвячена визнанню агресії Росії й переформатуванню оборони України для протистояння з РФ.

На українське військо чекає реформа, щоб до 2020 року силовий блок відповідав стандартам НАТО і країна була готова до вступу до альянсу.

Повністю професійної армії Україні поки чекати не варто.

Росія - противник

Автори доктрини пояснюють перегляд воєнної політики "окупацією Росією Криму" та "розпалюванням збройного конфлікту в східних регіонах України"

Росія у документі неодноразово називається агресором, тож Російська Федерація визнається там "воєнним противником України".

Кремль офіційно відкидає інформацію про свою участь у конфлікті на Донбасі, а анексію Криму називає "поверненням півострова".

Основною ціллю воєнної політики України автори визначають відбиття збройної агресії Російської Федерації та відновлення цілісності держави.

У доктрині окремо записали, що Росія веде інформвійну, тому Київ має готувати інформаційну відповідь - на Донбасі, у Криму, а також на міжнародній арені.

Доктрина не виключає потенційного розміщення Росією ядерної зброї в Криму, а також використання військового контингенту РФ у Придністров’ї для дестабілізації ситуації на півдні України. Окремою загрозою називають нарощування поблизу російсько-українського кордону військових угрупувань та побудову там військових баз.

У проекті визначені можливі сценарії конфлікту з Росією, зокрема повномасштабна агресія РФ з сухопутними, повітряними та морськими операціями.

Рух до НАТО

Серед пріоритетів України вказане реформування Збройних сил для "досягнення оперативної і технічної сумісності зі збройними силами членів НАТО".

Однією з умов для відновлення територіальної цілісності називають реформу системи безпеки до рівня "прийнятного для членства в ЄС і НАТО".

А вже до 2020 року співпраця з НАТО має досягти рівня "повної сумісності ЗСУ з силами членів НАТО".

Наголошується на відмові від політики позаблоковості й прагненні до членства в ЄС і НАТО, але чітко не вказані терміни, коли саме країна має долучитись до альянсу.

Більше того, у середньостроковій перспективі Україна "використовуватиме власні можливості" для гарантування суверенітету.

Реформа армії

Військова доктрина визначає, що нинішня чисельність сил оборони та кількість озброєнь в умовах миру може залишитись на "досягнутому рівні".

У планах оновлення озброєння і військової техніки - закупка "принципового нових зразків".

Пріоритетним називають розвиток сил спеціальних операцій, що відповідають стандартам НАТО. Наголос робиться також на розвиток систем зв’язку і військової розвідки.

Запланували й перегляд місць дислокації військових частин і з’єднань ЗСУ з урахуванням "посилення постійної військової присутності у східних та південних регіонах". Це може привести до передислокації частин із заходу України на схід.

Окремо наголосили на розвитку вітчизняної військової промисловості у співпраці із західними країнами та необхідність заміни виробничих ланцюгів ВПК, які раніше були зав’язані на Росії.

Чіткої вказівки на майбутній перехід армії виключно на контрактну форму в документі не міститься.

"Поступове збільшенням кількості військовослужбовців за контрактом у складі бойових військових частин", - йдеться у доктрині.

Воєнна доктрина визначає, що загальний обсяг видатків на оборону має становити не менше 3% ВВП.