Польські вибори: кампанія з двома відомими

"Ще ніколи настільки слабкі кандидати не претендували на настільки сильну посаду", – написав у колонці для польського Newsweek головний редактор цього тижневика Томаш Ліс.

Так він описав ситуацію перед виборами президента Польщі, котрі відбудуться вже цієї неділі.

Лідером перегонів соціологи називають чинного главу держави Броніслава Коморовського, котрого підтримує правляча партія "Громадянська платформа". Ще кілька місяців тому спостерігачі прогнозували його легку перемогу у першому турі виборів.

Утім, зараз ймовірнішим виглядає сценарій з другим туром, котрий може відбутися 24 травня, – візаві чинного президента у такому разі має всі шанси стати висуванець другої найпопулярнішої партії країни "Права і справедливості" Анджей Дуда.

Для кандидатів другого ешелону президентська кампанія є способом нагадати або заявити про себе у якості політиків загальнонаціонального масштабу напередодні запланованих на осінь парламентських виборів.

За стабільність

Три місяці тому, на старті виборчої кампанії, Броніслав Коморовський мав усі підстави почуватися "суперфаворитом" травневих виборів.

Опитування авторитетного варшавського соціологічного центру CBOS свідчило про те, що у першому турі за нього мають намір проголосувати аж 63% виборців. Найближчий переслідувач Анджей Дуда міг розраховувати на підтримку 15% поляків, решта кандидатів не перетинала навіть тривідсоткового символічного бар'єру.

Маючи настільки серйозну перевагу над опонентами, штаб пана Коморовського вирішив "не робити різких рухів": його кампанія обійшлася без виголошення гучних заяв, стратегічних ініціатив та інших способів здобути додаткову прихильність електорату.

"Товар", котрий "продає" полякам Броніслав Коморовський, - це політична, економічна, соціальна стабільність. І на тлі війни в Україні, загострення стосунків західного світу з Росією та непевної економічної ситуації у Європі чимало виборців готові "купити" такого кандидата.

На тлі тихої, консервативної передвиборчої поведінки чинного президента його опоненти розгорнули гучні, подекуди навіть агресивні кампанії.

Коморовський, у свою чергу, усіляко намагається дистанціюватися від решти десяти кандидатів: він навіть єдиним з учасників виборів не прийшов на теледебати, організовані цього тижня. При цьому чинний президент заявив, що готовий до дебатів, але лише перед другим туром виборів.

Ймовірний фіналіст

Головним супротивником пана Коморовського апріорі мав стати кандидат, котрого висунула б опозиційна партія "Право і справедливість".

Її лідер Ярослав Качинський ще минулого року заявив, що не братиме участь у виборах. Натомість кандидатом від другої найпопулярнішої політсили в країні став депутат Європарламенту, юрист Анджей Дуда, котрий входив ще до команди покійного президента Леха Качинського.

Кампанія пана Дуди очікувано побудована на критиці чинної влади. Їй він закидає і недостатню підтримку польських підприємців, і катастрофічний стан Збройних сил, і нездатність зробити Польщу привабливою для молодого покоління мешканців держави.

При цьому його кампанія не зводиться до самого критиканства і, кажуть, спостерігачі, чи не найграмотніше з-поміж усіх учасників виборів використовує соцмережі.

"Якщо мене оберуть, то протягом першого року (президентського терміну) я підготую і ініціюю два закони: перший – про зниження пенсійного віку, другий – про підвищення неоподатковуваного мінімуму доходів. Якщо я цього не зроблю, подам у відставку", – заявив він на нещодавніх дебатах кандидатів у президенти.

Чи то активна кампанія Дуди, чи доволі пасивна політична позиція Коморовського, чи обидва ці чинники в сумі призвели до того, що наприкінці квітня соціологи зафіксували надзвичайно високу вірогідність проведення другого туру виборів.

Так, за даними TNS Polska, лідером рейтингів залишається Броніслав Коморовський, але за нього готові проголосувати лише 39% виборців. За Анджея Дуду декларують готовність віддати голос 27% поляків.

Фаворитом фіналу перегонів все одно залишається чинний президент. Найновіше дослідження CBOS показало, що у другому турі Коморовський здатен набрати 51% голосів, його опонент – лише 34%.

Утім, на остаточний результат неабияк впливатиме те, як розподіляться голоси кандидатів другого ешелону.

Несподівано у трійці

Протягом останніх тижнів на третє місце у рейтингах несподівано вийшов відомий рок-музикант Павел Кукіз.

Спостерігачі кажуть: лідер гурту Piersi (українською "Груди") є "антисистемним" кандидатом, який найкраще скористався втомою поляків від безкінечної боротьби двох великих політичних сил і ідейною кризою менших партій.

"Він став народним трибуном, голосом незадоволення", – цитує портал Onet.pl професора політології Варшавського університету Норберта Малішевського.

"Антисистемний" позапартійний кандидат обіцяє принести на найвищі щаблі державної влади справедливість та громадський контроль. "Родзинкою" його програми є зміна польської виборчої системи – з нинішніх відкритих списків на простішу, зрозумілішу і, на думку політика, справедливішу повну "мажоритарку".

"Політики говорять до нас з космосу... Кукіз говорить до нас: знизу вгору, а не згори вниз. Кукіз, як і більшість політиків, говорить масу дурниць, але це – наші дурниці", – говорить про нього відомий публіцист Яцек Жаковський.

Рок-музикант обіцяє провести виборчу ніч у форматі рок-концерту у своєму рідному місті Любіні на заході Польщі – "щоб показати усій країні, що поза Варшавою теж є життя".

А експерти обережно припускають, що результат у понад 10%, що його пророкують Кукізові соціологи, може стати непоганим підгрунтям для участі новоствореної політичної сили в осінніх парламентських виборах.

Решта кандидатів

Ризикований хід – підтримка позапартійної 35-річної блондинки, доктора історії Магдалени Огурек – здається, не приніс очікуваних дивідендів у вигляді повернення до вищої ліги польської політики Альянсові демократичної лівиці, колись правлячій партії, яка нині котрий рік намагається подолати ідейну кризу.

Слабкіше очікуваного, ймовірно, виступить і кандидат від Польської селянської партії, котра є незмінно присутньою в Сеймі, однак не має у своїх лавах яскравих харизматичних лідерів.

Тривожним сигналом можуть стати слабкі результати президентських виборів для ультраправого Януша Корвіна-Мікке, партія якого несподівано здобула понад 7% голосів на минулорічних виборах до Європарламенту, та Януша Палікота – лівого політика, який чотири роки тому зумів провести рух свого імені до Сейму, причому з третім результатом. Сьогодні соціологи прогнозують, що ці політики не наберуть і по 5% голосів виборців.

Серед інших кандидатів можна виокремити одразу кількох радикальних діячів, спільною рисою риторики котрих є спротив надактивній позиції Варшави стосовно конфлікту на сході України.

"Ми повинні бути осторонь цього конфлікту, особливо зважаючи на те, що в Києві править бандерівський режим", – заявив у ході дебатів кандидат у президенти, колишній працівник фітнес-клубу Мар’ян Ковальський.

Так само проти "впихання Польщі до української війни" виступив на дебатах Гжегож Браун – інший кандидат у президенти від неоднорідної польської радикальної правиці.

Утім, від нього спостерігачі і не чекали інших заяв. Головою виборчого штабу пана Брауна є Віктор Венгжин – лідер "Катинського рейду", байкерського клубу, який обіцяв надати підтримку російським "Нічним вовкам" у разі, якби вони дісталися на територію Польщі.

Так чи інакше, думки маргінальних політиків практично не беруться до уваги у мейнстрімній дискусії на тему безпеки Польщі. Обоє ймовірних фіналістів президентських виборів у цілому погоджуються, що у східноукраїнському конфлікті Варшава повинна активно підтримувати позицію офіційного Києва.

Все спокійно

Загалом же цьогорічна президентська кампанія у Польщі минула без гучних скандалів, огульних взаємних звинувачень з боку кандидатів та сплесків "чорного піару".

Спостерігачі помічають: навіть традиційних "фотожаб" користувачів інтернету протягом цієї кампанії було незвично мало.

Мляві дискусії між кандидатами стосувалися доцільності переходу Польщі в зону євро, подальшої політики стосовно ощадно-кредитних кас, оптимальної податкової політики та навіть того, як держава може врегулювати питання штучного запліднення для своїх громадян.

Утім, відсутність радикальних гасел та спекуляцій на "гарячих" темах з боку головних претендентів на президентський пост головний редактор польського Newsweek Томаш Ліс вважає позитивом у нинішніх політичних та економічних обставинах.

Більше того, він називає недільне голосування виборами з надзвичайно високою ставкою, "референдумом про напрямок змін, які відбуваються в Польщі протягом 25 років".

Утім, продовжує він, досі поляки "незмінно доводили, що є відповідальними і тверезо мислячими людьми", а отже результатів виборів варто очікувати без зайвого хвилювання.