"Нічні вовки": фіаско на польському кордоні

Із закритого для них польського кордону "Нічні вовки" поверталися до Білорусі під звуки маршу "День Перемоги". Хто переміг сьогодні, сказати складно.

Суперечку, в якій жодна із сторін не готова поступитися, літні люди на Брестчині називають з'ясуванням, "чий чорт старший".

Приказка лунає у мові водіїв, які обговорюють біля придорожнього кафе, чому Польща не захотіла пропустити російських байкерів і чому вони чкурнули за Буг "панів за нерви посмикати", заздалегідь знаючи, що далі прикордонного КПП не проїдуть.

Водії сходяться на думці, що неправі обидві сторони (висновок лунає соковито: "два чоботи – пара") і клянуть "політику", через яку в улюблене травневе свято раптом доводиться вибирати, на чиєму ти боці.

Політичним називає рішення польської влади Андрій Бобровський, який очолював цьогорічний автопробіг "Нічних вовків" по Європі.

"Європа, очевидно, злякалася появи у себе проросійських настроїв. Як тільки ми кудись приїжджаємо, міф про те, що ми там бандити і якісь неадекватні люди, відразу розчиняється", - заявив Андрій Бобровський після невдалої спроби перетнути кордон з Європою .

Прапори і діти

Після трьох з гаком годин перевірки на пункті прикордонного пропуску "Тересполь" польська сторона розвернула назад десять мотоциклів, два мікроавтобуси та легкове авто, що супроводжувало учасників мотопробігу.

Ще пара байків із російськими номерами чекали на товаришів по клубу на білоруській стороні. За кордон вони не виїжджали.

Андрію Бобровському, який очолював колону, анулювали в'їзд до шенгенської зони, всім іншим - заборонили в'їзд до Польщі саме цього разу.

"Нічні вовки" розповідали журналістам, які зустрічали їх на білоруській стороні, що поляки "обшукували, допитували, води і їжі не давали" і відправили назад, на схід, без пояснення причин.

Керівник пробігу заявив, однак, що не відчуває себе переможеним і пригніченим.

"У мене за годину народиться дочка! У мене зараз дружина у пологовому будинку, народжує! А що не пустили ... Я думаю, поляки довго консультувалися, делікатна ситуація. І пустити нас - поразка, і не пустити - поразка", - упевнений пан Бобровський.

Двоє неповнолітніх дітей, які супроводжували "Нічних вовків" у мікроавтобусі від Москви до Бреста та пункту пропуску "Тересполь", виглядали вкрай змученими дорослими іграми.

Російський прапор, завбачливо знятий байкерами з флагштока ще по дорозі у бік Польщі, мабуть, так і залишився у співробітника російської дипмісії, котрий спостерігав за дотриманням прав співвітчизників під час перетину кордону.

На польську сторону дипломат не поїхав, прийнявши наказ зберегти прапор.

У російському консульстві у Бресті байкери анонсували свою прес-конференцію у вівторок, 28 квітня, заявивши, що до міста прибуде з посланням ветеранам лідер "Нічних вовків" Олександр Залдостанов, також відомий на прізвисько Хірург.

Білоруси і "вовки"

На білоруській землі, як розповідають байкери, напередодні їх зустрічали хлібом-сіллю місцеві жителі. "Це було дуже зворушливо, білоруси дуже хороші, чуйні люди. Практично у кожному населеному пункті нас зустрічали з радістю", - говорить Володимир Саприкін, учасник мотоклубу.

Проте репортери, які до глибокої ночі чекали на "вовків" у Кургані Слави під Мінськом, знайшли транспарант "Окупанти - геть" і кількох опозиційних активістів, які розгорнули біло-червоно-білий прапор.

Прапор до ранку зник разом із протестним транспарантом, а байкери вночі біля Кургану так і не з'явилися.

Не з'явилися вони там і вранці 26 квітня, хоча, як повідомляли їхні білоруські одноклубники, відвідання монумента на Кургані заплановали на ранню пору з урахуванням наступних заходів і виїзду до Бреста.

Натомість надвечір на Курган Слави приїхали автобуси із школярами, молоддю та курсантами у військовій формі. Море білоруських державних прапорів, "свої" бутоньєрки з яблуневим цвітом і стрічкою кольорів державного прапора.

У репортажах і звітах офіційної білоруської преси російські "Нічні вовки" майже загубилися серед урочистостей під назвою "Акція молоді Мінщини". Грізне ім'я "вовків" намагалися приховати від розтривожених жителів, зате охоче розповідали про мотопробіг під мирною і прийнятною для білорусів назвою "Дорогами Перемоги".