Звіт: як після анексії порушують права людини в Криму

До річниці анексії Криму міжнародна організація Freedom House за підтримки Atlantic Council оприлюднила звіт українських правозахисників щодо порушень прав людини на півострові.

Доповідь <link type="page"><caption> склав</caption><url href="https://freedomhouse.org/sites/default/files/CrimeaReport_FINAL.pdf" platform="highweb"/></link> редактор інформаційного порталу BlackSeaNews Андрій Клименко, який після анексії покинув півострів й займається правозахисною діяльністю у Києві.

У звіті, який виданий під егідою Freedom House, вказується хронологія анексії та систематизовані порушення прав людини в Криму за останній рік.

Головні порушення стосуються активістів проукраїнських організацій, кримських татар та правозахисників і незалежних медіа.

У жовтні подібний звіт <link type="page"><caption> публікувала</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/entertainment/2014/11/141118_crimea_human_rights_gray_zone_vs" platform="highweb"/></link> міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch.

Тоді представники кримської влади <link type="page"><caption> заперечували</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/russian/international/2014/11/141118_hrw_crimea_mass_violations" platform="highweb"/></link> такі порушення.

ВВС Україна звернулась за оцінкою звіту, випущеного під егідою Freedom House, до уповноваженого з прав людини в Криму.

Проте у прес-службі відомства заявили, що їм про доповідь нічого не відомо і коментувати його вони не можуть.

Примусове громадянство

Одним з перших найгрубіших порушень прав людини у Криму експерти вказали автоматичне присвоєння усьому населенню півострова громадянства РФ.

"Ті, хто відмовляються від російського громадянства, можуть втратити роботу, власність та право жити в Криму", - вказано у звіті.

18 березня 2014 року усіх громадян України, які проживали у Криму, автоматично оголосили громадянами Російської Федерації. Люди, які хотіли зберегти українські паспорти, мали місяць, аби звернутися з таким проханням до нової влади.

"Така процедура порушила усі норми міжнародного права щодо громадянства", - вказується у звіті.

При цьому збереження українського громадянства свідомо ускладнили.

На все населення Криму відкрили чотири офіси для відмови від російських паспортів: у Севастополі, Бахчисараї, Сімферополі та Білогірську.

Громадяни України, які відмовились від російських паспортів, вимушені отримувати спеціальні дозволи на проживання.

На 2,4 мільйона населення Криму річна квота на ці дозволи складає п’ять тисяч одиниць.

Укладачі звіту вказують, що Україна спеціальним законом дозволила кримчанам мати два паспорти, Росія у відповідь запровадила великий штраф для осіб, які не заявили про збереження українського паспорту.

Обов’язкову процедуру здачі українського паспорту зобов’язані пройти всі державні чиновники, у тому числі вчителі та лікарі.

З першого січня власники українських паспортів не можуть користуватись медичними послугами у державних лікарнях, купувати мобільні стартові пакети, вступати до університету або отримувати роботу.

"Фактично, українські паспорти для повсякденного життя стали непотрібні", - йдеться у звіті.

Напади на кримських татар

Дуже складна ситуація у Криму з дотриманням прав кримських татар.

Ця спільнота, яка налічує у Криму близько 300 тисяч людей, негативно сприйняла анексію.

У звіті нагадують, що за останній рік багато молодих татар, які брали участь в акціях протесту, просто зникали. Деякі з них потім були знайдені мертвими.

Зокрема, так сталося з молодим хлопцем Решатом Аметовим.

Міжнародні правозахисники ще восени 2014 року звертали увагу на ці факти.

У жовтні 2014 року російський правозахисник Микола Сванідзе на засіданні Ради РФ з прав людини прямо запитав у Володимира Путіна щодо утисків кримських татар.

"Перший раз чую, що там є якісь зникнення людей. Незрозуміло, хто це робить, навіщо це робити", - заявив Володимир Путін.

"Російська влада заборонила доступ до Криму двом лідерам меджлісу кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову", - нагадали автори звіту.

Сина Мустафи Джемілєва, якого звинувачують у ненавмисному вбивстві на початку 2013 року, перевезли до в’язниці в Краснодарському краї Росії.

Деяких кримських татар переслідують правоохоронці через участь у мітингах та акціях протесту.

Заміна чиновників

Як вказано у звіті, за рік після анексії Криму відбулось масова заміна чиновницького складу півострова у стратегічних сферах представниками Росії.

Це стосується силової сфери та правоохоронців, суддів, прокурорів, слідчих, поліції та працівників спеціальних служб.

У звіті наведено дуже багато прикладів тотальної заміни службовців у ключових сферах, що дає можливість говорити про системних характер цього явища.

Інформаційне відімкнення

Експерти вказують, що в інформаційній сфері РФ зробила низку кроків, аби ізолювати кримський півострів від України.

Як нагадується у звіті, одразу після анексії у Криму були замінені провайдери доступу до інтернету.

Вони зараз діють за російським законом й мають зберігати дані щодо користувачів 6 місяців та вимикати доступ до мережі за наказом ФСБ РФ.

Українські телеканали також були замінені у всіх пакетах телебачення. З часом були відімкненні українські мобільні оператори. Їх замінили на російські.

"Кримські медіа були змушені перереєструватися у відповідності до російського законодавства, після чого незалежних ЗМІ там майже не лишилося", - вказано у звіті.

Це стосується й інтернет-видань, які, за українським законом, не були зобов’язані реєструватися в органах влади, але за російським – мають це робити.

У звіті не вказана остання інформація щодо сполучення з Кримом. У кінці грудня 2014 року "Укрзалізниця" припинила залізничне сполучення з півостровом.

З того часу українські потяги їдуть тільки до крайніх станцій на межі з Кримом, а далі люди змушені діставатись автобусами.

Автобусне сполучення з Кримом наразі існує.

За "український Крим" - до в’язниці

25 грудня 2013 року до кримінального кодексу Росії внесли зміни, якими передбачалось покарання за дії проти територіальної цілісності РФ.

Норма набула чинності вже після анексії. З 9 травня 2014 року усі заклики, письмові чи усні, до порушення цілісності Росії караються кримінальною відповідальністю.

"Сьогодні сумнів у приналежності Криму Росії або вимога повернути його Україні в медіа, соціальних мережах або публічно - злочин", - вказано у звіті.

Утиски релігій

У звіті систематизовані утиски з боку силових структур та сил так званої "самооборони Криму" низки груп людей, які притримуються проукраїнських позицій.

Одна з них – це прихожани церков, які не належать до православної церкви Московського патріархату.

Зокрема, утисків зазнали УПЦ Київського патріархату та Греко-католицької церкви, чиїх священників неодноразово викрадали та допитували.

Кілька церков закрили, зокрема у Перевальному, що біля Сімферополя.

Без українських шкіл

Як вказано у звіті, за рік в Криму зникли усі україномовні школи.

Наразі на півострові лишилось тільки деякі заклади, де станом на початком 2015 року можна було за бажанням вивчати українську мову в окремих класах.

Автор звіту зазначає, що внаслідок такої політики були звільненні багато викладачів української мови.

У звіті звернули увагу на 4,3 тисяч сиріт Криму, які автоматично отримали громадянство Росії без права вибору. Також ці діти одразу потрапили під заборону до усиновлення іноземцями.

У коментарі ВВС Україна восени 2014 року уповноважена з прав людини в Криму Людмила Лубіна говорила, що не бачить проблеми у скороченні класів української мови.

"Та кількість українських класів, яка у нас була, – це була насильницька українізація Криму", - заявила Людмила Лубіна в коментарі ВВС Україна.

За її словами, до неї ніхто не звертався з приводу скорочення україномовної освіти.

"Зараз батьки вже не пов’язують майбутнє своїх дітей з Україною, тому охочих навчатись російською більше", - вважає Людмила Лубіна.

Проблеми громадських діячів

Утисків та кримінального переслідування зазнали низка громадських та політичних діячів півострова.

Зафіксовані численні затримання журналістів, активістів, працівників неурядових організацій, які негативно ставились до анексії.

Найяскравіший приклад – український режисер Олег Сенцов та його колеги, яких затримали у Криму нібито за підготовку терактів, перевезли до Росії та насильно зробили їх громадянами РФ.

Частина активістів, які уникли арештів, змушені були виїхати з Криму.

Вже після виходу звіту під егідою Freedom House, у Сімферополі біля пам’ятника Тарасу Шевченку на річницю його народження 9 березня відбулась акція пам’яті.

Леоніда Кузьміна та ще кількох активістів за організацію цієї акції притягнули до адміністративної відповідальності.

Конфіскації та націоналізація

Правозахисники вказали, що з часу анексії на півострові порушують права власності. Найперше, кілька сотень українських державних компаній були націоналізовані.

Проте і приватні підприємства також змінюють власника через силові захоплення так званих сил "самооборони".

При цьому у звіті нагадують, що націоналізовані підприємства не передають у власність великих російських приватних чи державних компаній, аби не підпадати під санкції. Ця власність лишається на балансі "кримської влади".

Експерти вказують, що керувати такою кількістю підприємств - складне завданням для місцевої влади, а тому компанії часто опиняються у скрутному становищі.

"Росія буде змушена і далі збільшувати субсидування півострова, аби здійснювати там всі соціальні виплати", - резюмують у звіті.

Позиція кримського омбудсмена

Уповноважена РФ з прав людини в Криму Людмила Лубіна нещодавно <link type="page"><caption> зробила</caption><url href="http://ombudsman.rk.gov.ru/rus/index.htm/news/296986.htm" platform="highweb"/></link> доповідь щодо прав людини на півострові.

За словами пані Лубіної, проблеми кримчан переважно стосуються дій України.

"Сьогодні Крим фактично перетворений Україною в острів: перекритий північнокримський канал, в 2014 році Україна кілька разів вимикала світло, відсутній залізничний зв'язок", - заявила Людмила Лубіна.

Вона вказала, що у кримчан є проблеми з отриманням російського громадянства. Зокрема, це стосується 250 тисяч громадян України, які покинули Донбас.

"Звідси складнощі з працевлаштуванням, медичним обслуговуванням та освітою", - заявила вона.

Пані Лубіна також назвала проблеми з перерахунком пенсій, реєстрацією прав власності для підприємців, а також розривом бізнес-зв’язків підприємств.

Саме з цим, за її словами, пов'язаний ріст безробіття у Криму.

"Ми розуміємо, що є проблеми зі свободою слова, але відчуваємо сьогодні захищеність, спокій та впевненість у майбутньому, бачимо перспективи розвитку", - вважає уповноважена з прав людини в Криму.

"Півострів страху"

"За рік окупації Крим перетворився на півострів страху", - оцінила ситуацію український омбудсмен Валерія Лутковська.

За її словами, "в Криму люди бояться висловити свою думку, відчувають страх за своє життя та майбутнє, страх сповідувати свою віру та спілкуватись рідною мовою".

За повідомленням прес-служби омбудсмена, такі результати показав моніторинг дотримання прав людини у Криму, який проводиться офісом уповноваженого з правозахисними організаціями.

Обмбудсмен заявила про численні факти обмежень і порушень прав представників кримськотатарського народу та української меншини.

"Події на півострові – це примус до новітньої депортації кримських татар, корінного народу Криму", - вважає Валерія Лутковська.