Конституційна комісія Порошенка: по третьому колу

Президент Петро Порошенко створив конституційну комісію, яка має розробити системні поправки до Основного закону.

До 12 березня президент має затвердити її особовий склад.

У червні 2014 року Петро Порошенко <link type="page"><caption> реєстрував</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/06/140626_poroshenko_constitution_amendments_vc" platform="highweb"/></link> у парламенті свій проект системних змін до Конституції, проте його Рада так і не розглядала.

Проведення конституційної реформи та децентралізація влади є одним із пунктів підписаної у Мінську 12 лютого мирної угоди.

За останні десять років це вже буде третя конституційна комісія, адже і Віктор Ющенко, і Віктор Янукович робили подібні кроки, проте до реальних змін справа не доходила.

Ініціатива Порошенка

"Рішення щодо зміцнення судової гілки влади, її незалежності, рішення про антикорупційні кроки влади мають бути доповнені дуже важливою складовою — реформою місцевого самоврядування, реформою про децентралізацію влади", - пояснив у спеціальному зверненні президент.

Петро Порошенко запевнив, що Україна не залишить шансів тим, хто прагнув "так званої федералізації, а насправді – розколу України".

"Владу буде віддано на місця територіальним громадам", - заявив президент.

За словами президента, для ухвалення майбутніх змін потрібні 300 голосів у Верховній Раді, а якщо треба буде закріпити це рішення референдумом, то президент до нього готовий.

Після обрання керівником держави Петро Порошенко направляв до парламенту свій <link type="page"><caption> проект змін</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/06/140626_poroshenko_constitution_amendments_vc" platform="highweb"/></link>, проте Верховна Рада тоді його не розглядала.

Як це працюватиме?

В указі вказано, що конституційна комісія буде допоміжним органом при президентові, а керувати нею буде спікер Верховної Ради.

До 12 березня президент має затвердити і персональний склад комісії. До неї мають увійти представники парламентських круп і фракцій, уряду, Верховного суду, Ради суддів, профільних університетів та науковці.

Ще мають бути призначеними два заступники та секретар цієї комісії.

Метою її роботи буде розробка проекту змін до Конституції, який передадуть на затвердження до Верховної Ради.

Засідання комісії вважатимуться повноважними, якщо на них приходитиме щонайменше половина складу.

Рішення ухвалюватимуть більшістю голосів від числа присутніх на засіданні.

Історія конституційних комісій

За останні десять років Україна бачила вже три конституційні комісії, які створювалися при президентах.

Так чинив Віктор Ющенко у грудні 2007 року, утворивши національну конституційну раду.

Він сам очолив цю раду, а її секретарем тоді стала відомий юрист і працівник його секретаріату Марина Ставнійчук.

Більшість парламентських фракцій негативно сприймали цю ініціативу й відкрито виступали проти президентського проекту змін.

Віктор Ющенко заявляв про можливе ухвалення проекту на референдумі в обхід парламенту, проте до цього не дійшло.

Після обрання президентом Віктора Януковича Конституційний суд повернув чинність Конституції 1996 року і розширив повноваження президента.

Після гострої реакції Європи на такий крок Віктор Янукович спочатку створив комісію зі зміцнення демократії та верховенства права, а потім і спеціальну конституційну асамблею.

Ця асамблея мала напрацювати зміни до Конституції, які б збалансували повноваження гілок влади та посилили місцеве самоврядування.

Очолив цю комісію екс-президент Леонід Кравчук, а її секретарем знову стала Марина Ставнійчук.

Опозиція на знак протесту ігнорувала роботу комісії, проте до кінця 2013 року напрацьовані зміни були майже готові.

У 2012 році Верховна Рада ухвалила закон про референдум, який давав можливість президенту провести референдум про затвердження конституційних змін в обхід парламенту.

Конституція передбачає, що змінювати її має право виключно Верховна Рада, а референдум може тільки затверджувати її рішення в окремих випадках.

Через це опозиція застерігала, що проект Конституції Віктора Януковича можуть ухвалити в обхід Верховної Ради.

Проте події на Євромайдані та відсторонення Віктора Януковича зробили неактуальною роботу конституційної асамблеї.

У Верховній Раді нового скликання ініціювали скасування закону про референдум, який дозволяє президенту міняти конституцію в обхід парламенту, проте цього досі не зробили.

"Комісія потрібна, конституційна реформа потрібна, але все залежатиме, хто увійде до складу цієї комісії та як організують її роботу", - розповів ВВС Україна директор центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

За його словами, якщо буде нормальна співпраця з парламентом, то комісія може дати результат.