Президент забуксував на змінах до Конституції

Коса Петра Порошенка вперше найшла на камінь, якщо йдеться про його стосунки з українським парламентом.

За недовгий час каденції нинішнього президента Рада вперше не виконала його побажання, не направивши внесений ним проект Конституції на експертизу до Конституційного суду (КС).

Президентське бачення змін до Основного Закону лише включили до порядку денного парламенту, хоча соратники глави держави явно розраховували на більше.

Тепер депутати отримають можливості правити Порошенків проект або вносити на розгляд Ради власні проекти – словом, конституційний процес в Україні стартував.

Як і чому парламент ухвалив саме таке рішення?

Голосів нема

Президентський проект змін до Конституції зареєстрували в парламенті минулого тижня.

Зміни до Основного Закону, які забезпечили б децентралізацію влади та гармонізували б стосунки між найвищими державними органами, входили до числа передвиборчих обіцянок Петра Порошенка.

Однак експерти оцінили внесений президентом документ неоднозначно, та й навіть у середовищі парламентської коаліції він не знайшов одностайної підтримки.

Цього вівторка голова фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв, виступаючи з трибуни Ради, заявив: "Ці зміни не мають нічого спільного з децентралізацією влади... Пропозиція нашої фракції: в жодному разі такий сирий проект не вносити в залу".

Немовби передчуваючи проблеми з пошуком 226 депутатів у підтримку свого проекту, Порошенко у понеділок та в середу провів зустрічі з депутатами, на голоси яких розраховував, і навіть закликав надсилати на Банкову свої правки до документа.

З урахуванням депутатських зауважень президентський проект допрацювали: остаточну його версію роздали депутатам лише у четвер зранку.

Тоді ж виявилося, що голосів за те, аби відправити його на експертизу до Конституційного суду, все одно бракує.

Не чіпати мову

Вирішальним чинником стала відмова голосувати "за" коаліційних фракцій "Свобода" та "Батьківщина" – на підтримку Партії регіонів та Компартії у президентському таборі і так не розраховували.

"У пропозиціях президента є кілька норм, які ми категорично не сприймаємо, більше того, вважаємо шкідливими", - розповів у кулуарах парламенту ВВС Україна Олег Тягнибок.

Найбільше націоналісти обурювалися з приводу прописаної у президентському проекті можливості будь-якій місцевій раді в Україні – навіть сільській – встановлювати спеціальний статус для російської або іншої іноземної мови.

"Це буде повна катастрофа і загроза розколу України!" - обурювався він.

Один зі "свободівців" на умовах анонімності розповів ВВС Україна, що "Свобода", не бажаючи псувати з президентом, який наразі має високий рейтинг підтримки, запевняла його, що готова проголосувати за направлення до КС будь-якого варіанту конституційних змін. Аби лише у ньому не зачіпалася дражлива для націоналістичного виборця мовна тема – тим більше у переддень можливих парламентських виборів.

Однак Порошенко виявився непохитним: гарантії застосування російської на Сході України є одним з пунктів його "мирного плану", тож від цієї тези він відмовлятися не збирався.

Зрештою, "Свобода" заявила, що підготує і зареєструє в парламенті власний проект конституційних змін.

"Узурпація влади"

Обговорення президентського проекту на закритому ранішньому засіданні фракції "Батьківщина" відбувалося на підвищених тонах і з застосуванням ненормативної лексики.

Зрештою, найбільша провладна фракція навіть з’явилася у залі засідань за півгодини після його початку.

Депутати обурювалися тим, що остаточний проект змін до найважливішого закону країни вони отримали на руки за лічені години до голосування, що цей документ не представили не те, що громадськості, а навіть парламентським комітетам, що їх уже вкотре намагаються "використати втемну", змусивши голосувати за рішення, які вони не підтримують, "через складну ситуацію в державі".

"За красивою назвою "децентралізація" по факту ми отримуємо узурпацію влади, значне посилення повноважень президента та послаблення парламенту. Президент намагається повністю перебрати силові структури під свій контроль і вручатися в роботу економічного блоку уряду", - пояснював ВВС Україна зауваження фракції голова київської "Батьківщини" Андрій Павловський.

На засіданні фракції спочатку прозвучала пропозиція навіть не включати проект до порядку денного. Зрештою, вирішили не наражатися на звинувачення в розколі коаліції.

Остаточне рішення згодом з парламентської трибуни озвучив Сергій Власенко: "Батьківщина" теж розробить свій варіант змін до Конституції і домагатиметься його розгляду нарівні з президентським документом.

"Розумний баланс"

Що характерно, недосконалість проекту Порошенка відзначали і у фракції УДАР, яка зараз вважається найбільш пропрезидентською силою парламенту.

Її член Володимир Куренной у розмові з ВВС Україна назвав проект "в принципі нормальним, але сирим" та додав, що вади у ньому бачать і інші його колеги по фракції.

Одразу кілька впливових членів УДАРу запевнили ВВС Україна, що не мали відношення до підготовки цього документу і не розуміють, хто міг підказати президентові ідею подати його до парламенту у нинішньому вигляді та в такий спосіб.

"Всі відхрещуються від цього проекту", - сказав ВВС Україна провідний юрист партії Валерій Карпунцов.

Тому, за його словами, саме включення цього документу до порядку денного може мати для президента і позитивні наслідки: у документі можна буде виправити нинішні недоліки і врахувати пропозиції до нього з боку депутатів – тобто розпочати політичний торг з парламентом.

Тим більше, продовжує Карпунцов, виглядає на те, що президент готовий до компромісів у доопрацюванні проекту.

На думку депутатів від УДАРу, вже найближчим часом можна очікувати створення у парламенті робочої групи, яка працюватиме з президентським проектом і/або з альтернативними конституційними змінами, що їх пообіцяли подати інші фракції.

"Зрозуміло, що кожен зараз писатиме свій проект змін до Конституції залежно від точки сидіння. Треба знайти розумний баланс, який би працював", – резюмує Володимир Куренной.

Змінять чи не змінять

Чи варто очікувати, що парламентарі відправлять котрийсь проект змін до Основного Закону до КС ще на цій сесії і зможуть остаточно змінити Конституцію восени?

Олександр Турчинов каже, що до обговорення всіх наявних проектів конституційних змін депутати повернуться уже наступного сесійного тижня, наприкінці липня.

Однак соратник Петра Порошенка Микола Томенко у результативність цієї дискусії не вірить.

"Так завжди: якщо, наприклад, у парламенті нема бажання йти на вибори, то кожна фракція вносить свій закон про вибори. Так і тут: якщо нема бажання голосувати за конституційні зміни, це означає, що всі вноситимуть свої проекти змін до Конституції", - каже він.

"Конституційний процес, як і "вічний воєнний стан", дозволяє депутатам відтермінувати проведення виборів. Шкурний інтерес тут домінує", - продовжує він, прогнозуючи: зміни до Конституції ухвалюватиме вже парламент нового скликання.

Натомість один з парламентарів від "Свободи" запевняє ВВС Україна, що президент міг навмисне внести до парламенту проект, приречений на провал – з чисто політичних міркувань.

"Банкова зараз монопольно контролює інформаційний простір. Вони зараз припинять війну на Сході, проти чого виступає суспільство, зате замість неї в інформаційному полі створять нову війну – за Конституцію. І скинуть весь тягар відповідальності за "завал" конституційних змін на парламент", - каже він.

Як би там не було, у четвер парламент формально почав процес внесення змін до Конституції, а попередній український досвід показує, що ця тема стає однією з головних сюжетних ліній політичного життя, яка триває місяцями і залучає в себе незліченну кількість дійових осіб.

Тому можна впевнено передбачити, що до теми конституційних змін і президент, і депутати ще повертатимуться, і не раз. Проте чи вдасться парламентові довести цю епопею до кінця, і якщо вдасться, то чи буде це чинний парламент – наразі передбачити вкрай важко.