Де загубилась конституційна реформа

У п'ятницю, 10 жовтня, Венеціанська комісія оцінить президентський проект змін до Конституції щодо децентралізації влади. Проте в Україні політики вже забули про намір ухвалювати цей документ.

Петро Порошенко презентував проект змін до Конституції й розширення повноважень місцевих рад ще 26 червня, а вже 3 липня документ включили до порядку денного Верховної Ради.

З того часу про нього майже не згадували. Експерти навіть прогнозують, що до нього не повертатимуться, а після парламентських виборів у Раді представлять інший варіант конституційної реформи.

Висновок Венеціанської комісії, скоріше за все, просто врахують при розробці наступного проекту конституційних змін.

Проект Порошенка

Верховна Рада почала розгляд президентського проекту конституційних змін 3 липня, одразу після призначення міністром оборони Валерія Гелетея.

Тоді документ включили до порядку денного і планували направити на експертизу до Конституційного суду.

Документ <link type="page"><caption> передбачав</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/06/140626_poroshenko_constitution_amendments_vc" platform="highweb"/></link> суттєве розширення повноважень місцевого самоврядування й послаблення президентської вертикалі влади.

Водночас, глава держави посилював вплив на правоохоронні органи й деякі ключові економічні контролюючі комісії.

Також місцеві ради отримували повноваження регулювати деякі гуманітарні питання, зокрема підвищення статусу російської мови.

Проект був частиною мирного плану президента й мав на меті збільшити повноваження регіонів. Теоретично, це могло бути частиною компромісу з проросійськими сепаратистами на сході України.

Тоді ж документ направили на експертизу до Венеціанської комісії.

Поки європейські експерти готували свою оцінку проекту, в Україні зміни до Конституції відійшли на другий план.

Висновок комісії "для майбутнього"

Конфлікт на сході України перетворився на широкомасштабну війну й призвів до тисяч загиблих.

Мирні домовленості у Мінську тимчасово заморозили конфлікт на Донбасі й частково визнали існування утворень так званих "ДНР" та "ЛНР".

Це могло вплинути і на конституційні плани влади.

Проект змін до Конституції мали направити до КС на експертизу, аби потім депутати могли ухвалити документ у парламенті.

"До нас він не надійшов. Він у нас не розглядався і висновок щодо нього КС не давав", - запевнили ВВС Україна в прес-службі Конституційного суду.

Хоча на сайті парламенту вказано, що його туди відправляли ще 3 липня.

"Наш комітет цей проект не розглядав. Очевидно, що ці зміни втратили актуальність і про них вже не говорять і їх не будуть розглядати", - заявив ВВС Україна перший заступник голови профільного комітету ВР з питань правової політики Віктор Швець.

За його словами, парламент не голосував за направлення документу в КС, а голова комітету своїм рішенням цього зробити не міг.

"Ситуацію з проектом змін до Конституції не коментую", - повідомив ВВС Україна голова комітету з правової політики Валерій Писаренко.

Його заступник пояснив ситуацію.

"Змінились політичні обставини, скоріше за все, після виборів планується масштабна ревізія Конституції, можливо, навіть ухвалення нової редакції Основного закону", - припустив Віктор Швець.

Він вважає, що у президентському проекті був сенс, якби сепаратисти на Донбасі були готові до компромісу, проте ситуація склалася інакше.

Один з керівників юридичного напрямку партії "Удар" депутат, парламенту Валерій Карпунцов стверджує, що до парламентських виборів конституційні зміни точно не розглядатимуть.

"Але будь-який висновок Венеціанської комісії буде в нагоді, аналіз та критика можуть бути враховані і при розробці іншого проекту", - розповів ВВС Україна Валерій Карпунцов.

Зміни до Конституції буде ухвалювати нова Верховна Рада, в якій, за останніми соціологічними опитуваннями, проурядові партії можуть отримати більшість голосів.

Проте для ухвалення Основного закону потрібна конституційна більшість у 300 "багнетів", тож парламент муситиме шукати компроміс.