Ані слова про Митний союз: зовнішня політика у виборчих програмах

Якщо <link type="page"><caption> перед минулими парламентськими виборами</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2012/09/120903_election_programs_foreign_policy_dt.shtml" platform="highweb"/></link> учасників кампанії легко можна було розділити на "прозахідних" та "просхідних", то цього разу орієнтація "на Москву" в українських партій не в тренді.

Більшість учасників виборів-2014 у своїх програмах змагаються за те, хто швидше та глибше інтегрує Україну до Європейського Союзу. Про можливість вступу до Митного союзу у документах, які подані до ЦВК, не згадала жодна з партій.

З іншого боку, було б перебільшенням стверджувати, що зовнішньополітична тематика посідає домінуючу позицію у програмах. Традиційно для України учасники виборів фокусуються радше на внутрішніх, соціально-економічних питаннях. Хіба що цьогоріч більше уваги у цих документах приділяється проблемам безпеки.

Кілька учасників виборів – як-от Національна демократична партія, Блок лівих сил чи Інтернет-партія – навіть не виділили питанням зовнішньої політики місця у своїх програмах.

А деякі інші партії обмежуються загальними фразами на кшталт "розвиток нових форм співробітництва з іншими країнами, розширення участі України у міжнародних організаціях і конвенціях, нормативи і стандарти яких необхідні і корисні для розвитку країни", як це зробила Ліберальна партія.

Майже всі в Європу

Дві партії, які братимуть участь у виборах, – "Батьківщина" та "Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" - включили до програм прагнення негайно ратифікувати Угоду про асоціацію України з ЄС. Річ у тому, що вони подали до ЦВК документи ще до того, як парламент зробив це 16 вересня.

У тому, як мають розвиватися стосунки між Києвом та Брюсселем далі, думки учасників виборів розходяться.

Одразу кілька партій декларують прагнення здобути для України повноцінне членство у Європейському Союзі, причому одна з них – Конгрес українських націоналістів – навіть зазначає, що це має відбутися до 2017 року.

"Блок Петра Порошенка" та "Батьківщина" конкретних часових орієнтирів для реалізації цієї мети не вказують, однак і ці політсили, і інші партії, які згадують у своїх програмах про євроінтеграцію, вказують, що саме вона є стимулом для проведення реформ та запровадження в Україні гідних стандартів життя.

Утім, про прагнення здобути повноцінне членство в ЄС говорять не всі: "Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" прагне "забезпечити пріоритетний вихід на стандарти і критерії, необхідні для вступу до ЄС", однак про сам вступ до Євросоюзу наразі не йдеться.

Інші учасники виборів у програмах згадують про окремі виміри співпраці з ЄС.

Приміром, "Свобода" заявляє про необхідність встановлення безвізового режиму з Євросоюзом.

А "Всеукраїнське аграрне об’єднання "ЗАСТУП" розглядає євроінтеграцію з точки зору вигоди для сільгоспвиробника.

"ЗАСТУП" – за європейський вибір України, але входження до об’єднаної Європи має відбуватися на вигідних умовах. Український аграрій не на словах, а на ділі має відчути переваги європейської інтеграції!" - йдеться у програмі цієї партії.

У позитивному контексті про європейську інтеграцію говорять не всі.

"Опозиційний блок" пропонує "зменшити негативні наслідки ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС через затвердження Державної програми підтримки національних виробників".

Комуністична партія стверджує, що пенсійна та медична реформи часів президентства Януковича були "нав’язаними" саме Євросоюзом та Міжнародним валютним фондом. У своїй програмі комуністи обіцяють скасувати ці реформи.

Від братерства до агресії

Російській тематиці у передвиборчих програмах приділяється не менше уваги, ніж європейській.

Комуністична партія обіцяє: "Прокладатимемо стежку для відновлення добросусідських і братерських відносин з державами СНД, найперше з Росією, Білорусією і Казахстаном, збережемо єдність слов’янських народів".

"Опозиційний блок" займає поміркованішу позицію: пропонують провадити з Росією переговори задля досягнення миру на сході України. Інші питання двосторонніх відносин наразі зачіпати не варто, вважають тут.

Інші партії або не згадують у своїх програмах про Росію взагалі – причому це стосується, наприклад, лідера передвиборчих рейтингів "Блок Петра Порошенка" або "Сильної України", яка має шанси потрапити до наступного парламенту, – або ж презентують радикальні кроки стосовно східного сусіда.

У "Народному фронті" пропонують "чітко визначити Росію державою-агресором" у новій редакції Військової доктрини України.

"Батьківщина" виступає за запровадження Україною власних санкцій проти Росії та визнання її "спонсором тероризму".

"Змусити Росію компенсувати збитки від окупації АР Крим та частини Донбасу в міжнародних судах", – йдеться у програмі партії Юлії Тимошенко.

Тему нової парадигми економічних відносин з Москвою розвиває Радикальна партія Олега Ляшка: ця сила пропонує в односторонньому порядку анулювати всі борги України перед Росією – "як відповідь на агресію".

Припинити дипломатичні відносини та запровадити візовий режим з Росією - закликає "Свобода".

"Притягнути до міжнародної кримінальної відповідальності Путіна та його поплічників за тероризм та воєнні злочини", - пишуть націоналісти у програмі, поданій до ЦВК.

Інші націоналісти – з Конгресу українських націоналістів – виступають за найрадикальніші зміни у стосунках з Росією.

У їхній програмі йдеться не лише про те, щоб притягнути керівництво РФ до відповідальності в Гаазькому трибуналі та примусити її відшкодовувати матеріальні збитки, завдані українській інфраструктурі внаслідок воєнних дій. Ще одна вимога КУН: "призначення пожиттєвих пенсійних виплат Російською Федерацією сім’ям загиблих українських громадян та пораненим у період російської агресії".

Третій шлях

Не для всіх учасників виборів зовнішньополітична проблематика зводиться до дилеми між Брюсселем та Москвою.

Дві партії – "Свобода" та "Громадянська позиція (Анатолій Гриценко)" - згадують у своїх програмах про Сполучені Штати Америки.

Націоналісти пропонують укласти зі США двосторонню угоду про надання військово-технічної допомоги, партія екс-міністра оборони виступає за те, аби встановити зі Штатами, а також Великою Британією союзницькі відносини на двосторонній договірній основі.

Три націоналістичні сили, які значитимуться у бюлетенях для голосування, розглядають зовнішню політику України у регіональному контексті. Однак регіон, у якому Київ має реалізовувати свої зовнішньополітичні амбіції, кожна з них описує по-своєму.

Конгрес українських націоналістів вважає, що Україна має стати "регіональним лідером у Південно-Східній Європі".

"Свобода" планує "спрямувати зовнішньополітичні зусилля на побудову тісної політико-економічної співдружності з країнами Балто-Чорноморської осі".

У програмі "Правого сектору" йдеться: "Пріоритетним простором реалізації української геополітичної стратегії має стати Середньо-Східна Європа за діагоналлю Балтика-Закавказзя. Саме у цьому просторі розташовані ті країни, котрі історично співдіяли з Україною (Швеція, Литва, Польща, Туреччина, Грузія)".

Власним шляхом у побудові зовнішньої політики України планує йти Радикальна партія Олега Ляшка. "Будемо вимагати списання 75 % зовнішніх міжнародних кредитів, бо гроші у борг брали чиновники – казнокради", – заявляють вони у програмі.