Асоціація і ЗВТ: пауза чи багатовекторність?

Український уряд одноголосно затвердив план втілення ратифікованої напередодні Угоди про асоціацію із Європейським Союзом.

План розрахований на три роки, і коли його виконають, твердить прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, Київ може претендувати на членство у ЄС.

"Чим швидше ми виконаємо усі умови Угоди, тим швидше у нас з'явиться шанс подати заявку на вступ до Євросоюзу", - заявив прем'єр, наголосивши, що "так, як ми обіцяли, так все й було зроблено".

Він також нагадав, що політичну частину угоди він особисто підписав у березні, а економічну - президент Порошенко у червні цього року.

Питання полягає у тому, чи втілюватиме український уряд всю угоду, або ж, принаймні ще рік обмежиться лише тією частиною, яка передбачає проведення інституційних реформ, тоді як запровадження зони вільної торгівлі із ЄС таки буде відтерміновано принаймні до 2016 року, як про це було домовлено у Брюсселі 12 вересня.

Згідно із заявою, оприлюдненою по завершенні зустрічі єврокомісара з питань торгівлі, російського міністра економічного розвитку та українського міністра закордонних справ, задля стабілізації ситуації в Україні Єврокомісія готова відкласти тимчасове застосування угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС до 31 грудня 2015 року.

Натомість подовжить режим односторонніх торговельних преференцій для України, який діє від квітня 2014 року.

Прем'єр каже, що для української економіки у такому режимі є свої переваги:

"Європейський Союз прийняв рішення щодо надання додаткового перехідного періоду, який допомагає українській економіці, коли ринок Євросоюзу для українських товарів відкритий, і це додатково, за попередніми розрахунками, дає 500 млн. євро доходів для української економіки протягом року, а Україна залишає свій ринок захищеним. При цьому режим вільної торгівлі з іншими сусідніми східними країнами повинен залишатися такий, який він чинний на сьогоднішній момент".

Але саме щодо реальності виконання останнього пункту в українського прем'єра є сумніви.

"Я буду відвертий з вами по Росії. У мене немає жодних позитивних очікувань. І ми повинні готуватись до того, що Росія все одно буде запроваджувати торговельні обмеження", - каже український прем'єр,

Пан Яценюк запевнив, щойно Росія запровадить обмеження, Київ вдасться до "дзеркальних заходів" у відповідь.

Напередодні один із учасників "брюссельських домовленостей", російський міністр економічного розвитку Олексій Улюкаєв заявив, що Росія запровадить мита на українські товари з 1 листопада, якщо до цього часу рішення про відтермінування ЗВТ з ЄС не буде якось формалізовано українським урядом.

Раніше пан Улюкаєв також заявляв, що у випадку, коли Росія вирішить припинити режим вільної торгівлі із Україною, під мита та інші обмеження можуть потрапити 144 товарні лінії, на які припадає приблизно чверть товарообігу Росії і України.

Крім того, запровадять заходи, пов’язані з митним адмініструванням, а також посилений санітарний і фітосанітарний контроль.

Коментуючи цю заяву російського урядовця, торговий представник України Валерій П'ятницький заявив, що Україна готова застосувати адекватні заходи у разі, якщо Росія запровадить мита на українські товари з 1 листопада.

Раніше єврокомісар з питань торгівлі Карл де Гухт зауважував, що ЄС може переглянути рішення про відтермінування запровадження ЗВТ із Україною, якщо Росія порушить "брюссельські домовленості".

Переваги, схожі на втрати

Обсяги торгівлі із Росією і без того різко скоротилися, а Росія застосовувала обмеження у торгівлі із Україною задовго до ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, - каже колишній міністр економіки України, голова Центру ринкових реформ Володимир Лановий:

"Всі преференції Росії щодо зони вільної торгівлі з Україною зводяться, мабуть, що ціни на газ, близької до 500 доларів, заборони на українське молоко, м'ясо, і багато інших товарів".

Він також вважає, що принципово у торгівлі із Росією були зацікавлені лише великі немодернізовані підприємства, більшість із яких входить до тої чи іншої фінансово-промислової групи, контрольованої одним із українських олігархів.

Загалом, на думку Володимира Ланового, відтермінування запровадження вільної торгівлі із ЄС означає "відтермінування шансу на модернізацію".

Економіст також твердить, що від повноцінної ЗВТ із ЄС найбільше виграв би малий та середній бізнес, які могли б змінити усю систему економічних відносин в Україні, тоді як великому бізнесу та його власникам довелося б докласти чималих зусиль і грошей, аби потрапити на європейський ринок.

"Якщо такі поступки Росії будуть марними, або односторонніми, або підуть на користь окремих олігархів, ми багато чого втратимо", - вважає Володимир Лановий.

Водночас екс-міністр економіки наводить і ще низку суто економічних доводів проти відтермінування запровадження повноцінної зони вільної торгівлі із ЄС.

"Тишком-нишком і бочком"

Поки що рішення про відтермінування запровадження повноцінної ЗВТ між Україною та ЄС зафіксовано лише у заяві, оголошеній 12 вересня по завершенні переговорів у Брюсселі, а відтак, статус цих домовленостей залишається невизначеним, вважає Володимир Лановий.

"Так ми згодом можемо дізнатися про ще якісь секретні протоколи", - припускає економіст, і подає свій прогноз: "Оскільки у нас іде виборча кампанія, влада почне давати задній хід". Проте Росія і надалі висуватиме додаткові вимоги, які потребуватимуть відповіді українського уряду.

І тоді, як каже Володимир Лановий, "будемо рухатися тишком-нишком і бочком". Але така непевна позиція України щодо Росії у свою чергу відіб'ється на відносинах України із ЄС, які також потерпатимуть від невизначеності.

"Наша нечіткість, невизначеність і двоякість, як завжди, працюватиме проти України у взаємодії із західним світом", - переконаний колишній урядовець.