Лібералізація торгівлі з ЄС: "вікно можливостей" з багатьма невідомими

Після того, як Рада Європи ухвалила рішення зменшити мита для українських товарів, Київ та Брюссель впритул підійшли до "репетиції" повноцінної зони вільної торгівлі.

Відповідне рішення Європейського парламенту було опубліковано в офіційному журналі ЄС 22 квітня.

"Правила набувають чинності наступного дня після їх опублікування в офіційному журналі Європейського союзу", - йдеться в тексті рішення.

У ЄС кажуть, що односторонній режим преференцій для України може принести українському бізнесу до 500 млн євро доходів.

Із них, як очікується, близько 340 млн євро можуть надійти від збільшення експорту, і близько 97 млн євро - від скасування експортних мит.

Європейські мита будуть знижені на 94,7% для української промислової продукції та на 82,2% для українського аграрного експорту. Проте для таких товарів, як крупи, яловичина, свинина, м'ясо птиці замість повного зняття мит будуть застосовуватися безмитні квоти, коли експорт української продукції буде дозволений у певних обсягах.

З 1 листопада Київ та Брюссель вийдуть на повне підписання Угоди про асоціацію, і має запрацювати повноцінна зона вільної торгівлі між Україною та ЄС, коли торговельні мита будуть зменшені не тільки з боку Євросоюзу, але і з боку України (хоч і більш поступово та з перехідним періодом для багатьох європейських товарів).

Як де-юре перетворити на де-факто

"Ми завжди хотіли диверсифікації наших ринків і можливості постачання продукції українських виробників у країни-члени ЄС. Така можливість тепер є не тільки політично, але і юридично, - заявив прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк.

"Український бізнес просив відкрити двері європейської економіки. Ми відкрили ці двері. Тепер в них треба заходити. Навіть не заходити, а швидко-швидко забігати", - каже український прем'єр. Він також звертає увагу на те, що запровадження українськими виробниками європейських стандартів якості означає підвищення якості товарів і для українських споживачів, а також кращі можливості для українських виробників на третіх ринках.

Посол ЄС в Україні Ян Томбінський каже, що півроку до 1 листопада є шансом для українських підприємств підготуватися до "справжньої" зони вільної торгівлі:

"З 1 листопада працюватиме зона вільної торгівлі за тими ж принципами, за якими зараз відкривається для України європейський ринок. Українським виробникам нададуть можливість підготуватися і поліпшити свої можливості на європейському ринку", - заявив посол ЄС в Києві.

Водночас він попередив, що європейський ринок є перенасиченим і дуже вибагливим, тому привернути увагу європейських споживачів є складним завданням:

"Європейський ринок є ринком споживача. Він не є ринком, де є дефіцит товарів. До європейського ринку треба прийти із продуктами, які є не тільки конкурентоспроможні за ціною, але і за якістю".

З іншого боку, каже дипломат, ЄС потроху виходить із економічної кризи, а це означає, що зростає і попит, і інвестиційні можливості європейців. Тому Ян Томбінський радить українським підприємцям використати нагоду не тільки для того, щоб потрапити на європейський ринок, але й для того, аби залучити європейських інвесторів в Україну:

"Є також і можливість для європейських виробників, у яких вже є українські партнери, виробляти свої товари в Україні, і експортувати їх до ЄС за стандартами, які відповідають європейським", - каже Ян Томбінський.

Як каже член парламентського комітету з питань економічної політики Ксенія Ляпіна, українські бізнесмени мають враховувати, що такі надзвичайно привабливі можливості довго не триватимуть:

"Це вікно можливостей не буде довгим, це буде лише півроку. Навіть коли ми підпишемо угоду про зону вільної торгівлі, режим торгівлі вже не буде таким сприятливим", - каже депутат.

Вільна торгівля в складних умовах

Від самого початку переговорів про запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС більшість оглядачів висловлювали прогнози, що найбільше виграють українські аграрії, хоча і виробники промислової продукції, особливо металу, які вже давно експортують свою продукцію до Європи, матимуть прибутки від скасування мит.

Першими виробниками, які заявили про свою готовність "хоч завтра" почати експортувати українську продукцію до Європи стали птахівники. Як каже голова Ради директорів Асоціації "Союз птахівників України" Олександр Бакуменко, вже від наступного тижня українські підприємці можуть постачати на європейський ринок до 36 тонн курятини без мита.

"Вже через кілька днів буде починатися експорт, ми вже експортуємо, але найважливіше для нас сьогодні, що буде нульове мито - а це значить хороші економічні умови для поставок", - каже Олександр Бакуменко.

Урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції Валерій П'ятницький каже, що цілком розуміє логіку птахівників - виробництво зростає, але можливості внутрішнього ринку є досить обмеженими, а цього року можуть навіть звузитися. Відтак, виробники намагаються шукати вихід на зовнішні ринки. Він також нагадує, що із українських виробників курятини лише два підприємства пройшли необхідну процедуру європейської сертифікації своєї продукції - це ТМ "Гаврилівські курчата" і ПАТ "Миронівський хлібопродукт".

"Проте це не означає, що інші виробники не можуть експортувати свою продукцію до Європи, просто їм треба буде пройти відповідну сертифікацію", - пояснює представник уряду.

Валерій П'ятницький також вважає, що саме українські аграрії та виробники харчів виграють найбільше від лібералізації торгівлі із ЄС. Проте якихось конкретних прогнозів урядовий уповноважений з питань євроінтеграції уникає:

"Курчат восени рахують. Для мене зараз це задачка із багатьма невідомими, тому що я не розумію, як український бізнес реагуватиме на ті події, що можуть розгортатися в Україні. Неможливо зараз намагатися аналізувати ситуацію за якимись минулими трендами, бо у минулому у нас і близько не було такого тренду, як війна", - каже Валерій П'ятницький.

Експерти рейтингової агенції Fitch також поділяють цю точку зору. Але вони наголошують, що за нинішніх умов, принаймні у короткостроковій перспективі, позитивні ефекти від скасування мит будуть обмеженими:

"Рішення Європейського Союзу про зниження імпортних мит на українські товари в довгостроковій перспективі може допомогти українським експортерам з сільськогосподарського сектора зменшити свою залежність від ринків Близького Сходу і Азії. Проте в короткостроковій перспективі будь-який позитивний ефект буде обмеженим і йтиме на другий план, зважаючи на ризики і невизначеність у зв'язку з політичною та економічною ситуацією в Україні", - йдеться у коментарі агенції.

Із тим, що за умов "воєнного стану" в країні навряд чи можна щось прогнозувати, погоджується і голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко. Але якщо ситуація в Україні та на її кордонах буде біль-менш стабільною, прибутки таки будуть:

"Принаймні 250 млн із тих 500, про які всі говорять, у нас вже у кишені є. Все залежатиме від подолання політичної кризи, виборчого процесу, ескалації напруження у стосунках з Росією, кризи у фінансовому і банківському секторі, - все це разом може дуже негативно вплинути на торгівлю", - каже Леонід Козаченко.

Проте він має сумніви у тому, що саме українські аграрії отримують найбільший зиск від лібералізації торговельного режиму із ЄС:

"Я би не казав, що аграрії стануть найбільшими бенефіціарами торгівлі з Європою стануть аграрії, але принаймні вони частково компенсують ті втрати, які вони несуть сьогодні через обмеження торгівлі на російському ринку та ринках країн СНД. Гадаю також, що для наших аграріїв головним експортним вектором залишатимуться країни Північної Африки, Близького Сходу та Азії. Бо європейський ринок є профіцитним, перенасиченим. І європейці витрачають величезні кошти на субсидії своїм агровиробникам", - каже голова Української аграрної конфедерації, але водночас зауважує, що є окремі види продукції, які Європа просто не виробляє у достатній кількості, а відтак, її нестачу може покрити Україна. Наприклад, йдеться про соняшникову олію.

Але крім суто економічних зисків від скасування експортних мит країнами ЄС, а згодом і перехід на режим вільної торгівлі між ЄС та Україною, варто очікувати зміни структури української зовнішньої торгівлі, - каже Валерій П'ятницький:

"Навіть за перші три місяці цього року експорт до країн ЄС впав на один відсоток, а до країн Митного союзу - одразу на 20%. Вже відбувається переорієнтація на інші ринки. Все залежатиме від того, як переорієнтується бізнес", - каже Валерій П'ятницький, і додає, що ця переорієнтація не обов'язково означатиме переважання європейського напрямку у майбутньому, але успіх на ньому відкриє доступ на будь-які інші ринки.

Він підкреслює, що рішення ЄС в односторонньому порядку забезпечити для України надзвичайно ліберальні умови для торгівлі, є набагато кращим кроком на підтримку економіки, ніж кредити.