Рада втретє мобілізувала Україну

Верховна Рада затвердила указ президента про часткову мобілізацію.

Це вже третя хвиля мобілізації: перші два подібні укази видав ще в.о. президента Олександр Турчинов у березні та у травні.

Парламентарі не мають інформації про те, скільки саме українців буде додатково призвано до зони АТО і кого саме стосуватиметься мобілізація.

Обговорення "мобілізаційного" указу в залі парламенту проходило гаряче і завершилося бійкою та виходом з зали членів фракції Партії регіонів.

Третя хвиля

Про те, що парламент цього тижня почне роботу з затвердження президентського указу про мобілізацію, стало відомо напередодні: про це на засіданні погоджувальної ради заявив спікер Олександр Турчинов.

Сам текст указу з’явився в інтернеті увечері понеділка. Він мало чим відрізнявся від попередніх указів про мобілізацію: у ньому також не було вказано ані кількості вояків, яких призвуть в зону АТО, ані якими критеріями при цьому керуватимуться військкомати.

Дещо прояснив ситуацію виступ у парламенті секретаря РНБО Андрія Парубія: саме він прибув до Ради представляти президентський указ.

"Можливе вторгнення"

За словами пана Парубія, третя черга мобілізації має кілька цілей.

По-перше, її проводять для того, аби "поповнити некомплект у особовому складі" та "наростити угрупування військ та сил для відбиття можливого вторгнення".

Секретар РНБО розповів, що станом на сьогодні на російському боці кордону зосереджено понад 40 тисяч військовослужбовців РФ та сотні одиниць військової техніки. Колони російської бронетехніки, додав він, продовжують спроби прорватися на територію України, а з території сусідньої держави тривають обстріли.

"Такі дії класифікуються законом про оборону України як агресія проти нашої держави", - заявив Андрій Парубій.

Ця заява пролунала на тлі анонсованого на вівторок засідання Ради безпеки російської Федерації, на якому мали обговорити загрозу суверенітету та територіальній цілісності Росії.

Другою метою мобілізації секретар РНБО назвав потребу провести ротацію вояків, які перебувають у зоні АТО, - дати принаймні частині з них можливість відпочити чи поїхати додому.

Добровольці передусім

Скільки українців призвуть до зони АТО, наразі не відомо.

Андрій Парубій навіть відмовився відповідати на запитання про те, скільки людей залучили до війська в результаті перших двох хвиль мобілізації, зазначивши, що ця інформація закрита.

Втім, здобути її можна було в кулуарах парламенту: голова комітету з питань національної безпеки та оборони Володимир Литвин сказав ВВС Україна, що всього мобілізували 68 тисяч людей.

Однак скількох людей зачепить третя хвиля – наразі відомо лише Генштабу.

Так само складно сказати, за якими критеріями військкомати направлятимуть повістки конкретним військовозобов’язаним.

"Якщо в першій черзі мобілізації ми мобілізовували насамперед тих спеціалістів, які мають бойові спеціальності, - десантників, гранатометників, людей, які володіють технічним оснащенням, – то зараз наголос робиться на постачанні і забезпечення частин, забезпечення фронту", - каже секретар Радбезу.

У кулуарах депутати доповнюють критерії, окреслені паном Парубієм.

"Мобілізації підлягатимуть найбільш підготовлені фахівці – ті, хто служив, хто фізично готовий до цієї справи, і такий резерв у нас є", - заявляє екс-міністр оборони Олександр Кузьмук.

"Мобілізовувати треба насамперед добровольців, бо таких людей дуже багато, – понад 60 добровольчих загонів утворилося з людей, які прийшли до військкоматів як добровольці, а їх не взяли. Звичайно, у першу чергу, треба зважати на досвід служби в армії і наявність військової професії. Не можна забирати єдиного годувальника в родині – так не робила навіть царська влада", - продовжує член "Свободи" Юрій Сиротюк, який входить до комітету з питань нацбезпеки та оборони.

Депутат тут же визнає: всі заяви його колег з цього приводу – не більше, ніж добрі побажання. Скільки і кого мобілізують, вирішуватиметься не у стінах Ради.

"Афганський фактор"

Водночас у вівторок парламент ухвалив закон, яким збільшив вік українських офіцерів, котрих можуть мобілізувати з запасу, з 50 до 60 років.

Голова профільного комітету Володимир Литвин розповів ВВС Україна, що це рішення – відповідь на численні прохання колишніх "афганців", більшість з яких старші за 50 років, тому не підпадали під перші дві хвилі мобілізації.

Співрозмовники ВВС Україна в інших фракціях підтвердили, що такі звернення від "афганців" справді надходили.

"Вони взагалі кажуть, що конфлікт на Донбасі має чимало спільного з афганським. І там, і там фактично немає кордону з сусідньою державою – Росією чи Пакистаном. І там, і там через цей кордон їздять конвої зі зброєю. І там, і там складно зрозуміти, хто серед місцевих "свій", а хто "чужий", - каже ВВС Україна один з депутатів фракції УДАР.

Знову ж таки, якою буде частка ветеранів афганської війни серед загальної кількості мобілізованих, наразі невідомо.

Демарш "Регіонів"

Обговорення цієї ініціативи президента у залі парламенту було прогнозовано гарячим, і в підсумку рішення, хоч і ухвалене, але з дуже невеликим запасом. "За" проголосували 232 депутати – всього на шість більше за необхідний мінімум.

У повному складі не підтримали рішення фракція Компартії та група "За мир і стабільність". За мобілізацію проголосували лише двоє з 78 депутатів Партії регіонів.

Один з її членів – Микола Левченко – після результативного голосування взяв слово для критики цього рішення.

На його словах "Сьогодні ми зрозуміли, що влада продовжуватиме вбивати українців" спікер Турчинов відключив мікрофон, а в залі виникла невелика бійка.

Зрештою, депутати вирішили видалити пана Левченка з зали на три засідання. На знак протесту проти цього рішення залу залишила вся фракція Партії регіонів.

Труднощі у більшості

Утім, владі необхідно зважати не лише на спротив своїм ініціативам з боку опонентів у сесійній залі, а й на хиткість більшості у Раді.

Навіть підсумкові 232 голоси не гарантують, що наступне критично важливе рішення парламент підтримає.

Вкупі з недавньою відмовою Ради спрямувати до Конституційного суду президентський проект змін до Конституції це може стати тривожним дзвіночком для Петра Порошенка.

От і зараз під час обговорення "мобілізаційного" указу президента члени коаліції досить жорстко критикували небажання президента оголошувати на території бойових дій режим воєнного стану та нарікали на брак об’єктивної інформації про хід АТО.

Леся Оробець з "Батьківщини" заявила, що перш ніж оголошувати додаткову мобілізацію, варто було б провести закрите засідання парламенту, "з присутністю президента, прем’єра, міністра оборони і міністра внутрішніх справ, щоб розуміти справжню ситуацію і тоді приймати рішення, разом беручи відповідальність за це", і, зрештою, не віддала свій голос за "мобілізаційний" закон.

Спікер Олександр Турчинов не виключив, що таке засідання проведуть. Однак у його доцільності впевнені не всі парламентарі.

"Державних таємниць на ньому і так озвучено не буде. Уявіть собі, сидять двісті депутатів і кожен третій щось пише як не до Facebook, то до Twitter. І навіщо таке закрите засідання?" - сказав ВВС Україна один з депутатів від УДАРу.

Він пов’язує як дискусію щодо воєнного стану, так і вимоги терміново заслухати силовиків на закритому засіданні Ради з дедалі більшою ймовірністю дочасних виборів парламенту.

У будь-якому разі, те, що політичний процес у Києві тісно переплівся з процесом ведення бойових дій на сході України, не є таємницею ні для кого під куполом парламенту, і не виключено, що вони ще не раз взаємно впливатимуть один на одного.