Конституція України: понад 20 років покращення

21 рік тому, 28 червня 1996 року, Верховна Рада України ухвалила нову Конституцію. Тоді її назвали компромісом між різними політичними силами й керівниками держави.

Усі ці роки владні інституції намагалися змінити Основний закон, вважаючи його недосконалим.

ВВС Україна зібрала власні статті про те, що відбувалося з Конституцією протягом цих років.

Конституційна ніч

Щоб ухвалити Конституцію, депутатам потрібно було провести сотні голосувань, випити декалітри кави (і не тільки) у парламентському буфеті та кілька разів побитися біля трибуни Ради.

ВВС Україна на основі величезної стенограми пленарного засідання 27-28 червня 1996 року, коли розглядався Основний закон, а також спогадів кількох його учасників відтворила атмосферу "конституційної ночі".

300 років конституційному процесу

Ухвалення Конституції 1996 року було одним із завершальних етапів історії творення Конституції.

Як нагадують історики, конституційному процесові в Україні - понад 300 років. Точкою відліку вважають 5 квітня 1710 року, коли під час обрання гетьманом України Пилипа Орлика уклали документ, пізніше названий Конституцією Пилипа Орлика.

Спроби удосконалити

Проте Конституцію, ухвалену у 1996 році, постійно змінювали.

ВВС Україна на 20-річний ювілей Основного закону аналізувала, що саме змінили чи намагалися змінювати у документі і дійшла висновку, що метою тих змін було передусім перерозподілити повноваження між президентом, парламентом та урядом.

Внаслідок цих змін Україна у різні роки мала різну форму правління - то президентсько-парламентську, то парламентсько-президентську.

Пересічні українці, з якими спілкувалася ВВС Україна, також були не проти чимось доповнити Основний закон.

Новації Порошенка

Конституційні комісії або асамблеї створювали усі президенти, але жодна із них не підготувала проект Основного закону, який би мав шанси набрати понад 300 голосів у парламенті.

Президент Петро Порошенко рік тому запевнив, що переписувати Конституцію заради зміни форми правління в Україні, як це робили його попередники, він не буде. За його словами, зміни до Конституції повинні "мати точковий характер", а парламентсько-президентська форма правління має лишатися.

"Я не маю наміру зловживати темою змін до Конституції. (...) Не бачу жодних підстав ставити під сумнів зафіксовану в чинній редакції Конституції форму правління. Парламентсько-президентська модель - це один із наслідків Революції гідності, а також індикатор нашої причетності до європейської політичної культури", - заявляв Петро Порошенко рік тому.

"Точкові" зміни Петро Порошенко ініціював у липні 2015 року.

Тоді Верховна Рада України у першому читанні ухвалила зміни до Конституції, спрямовані на децентралізацію влади в країні.

Це голосування спричинило хвилю емоцій і у парламенті, і у соціальних мережах.

Найбільше критики тоді лунало на норми перехідних положень, які передбачають особливий порядок місцевого самоврядування неконтрольованих Києвом районів Донецької та Луганської областей.

Розгляд пропозицій президента завершився бійкою під стінами парламенту, внаслідок якої загинуло четверо військових Національної гвардії і понад 120 людей були травмовані.

Конституційний суд схвалив запропоновані президентом зміни, проте парламент у другому читанні поправки до Конституції ще не розглядав.

Іще одна новація до Конституції, ініційована президентом Порошенком - судова реформа - завершилася успіхом.