Рада ухвалила конституційну реформу правосуддя

Парламент ухвалив у цілому проект конституційних поправок щодо реформи правосуддя. За це рішення проголосували 335 депутатів.

Документ є частиною пакету реформи правосуддя, в межах якого депутати вже схвалили <link type="page"><caption> нову редакцію закону про судоустрій та статус суддів</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/06/160602_rada_judical_reform_law_vc" platform="highweb"/></link>.

Проект змін до Конституції підтримали майже всі фракції та групи Верховної Ради, окрім "Самопомочі" та "Радикальної партії", які ще зранку підтримували реформу.

Під час ухвалення змін до Конституції до Ради прийшов президент Петро Порошенко.

"Ми перезавантажуємо судову систему. На місце суддів прийдуть чесні, незаангажовані, неполітизовані, патріотичні та професійні люди", - заявив пан Порошенко.

Він додав, що світові лідери підтримали судову реформу в Україні.

Проти змін до Конституції щодо правосуддя проголосувала Надія Савченко, яка заявила, що в умовах війни не можна змінювати Основний Закон.

"Не можна це робити, це як граната, якщо ми проголосуємо, то витягнемо чеку з гранати. Чи вистачить сил втримати гранату в руках?" - сказала Надія Савченко.

Натомість за реформу проголосував засновник "Правого сектору" Дмитро Ярош.

Конституційні зміни визначають загальні риси судової системи, а новий закон про судоустрій деталізує реформу та визначає механізми перезавантаження судів та переатестації суддів.

Більше про те, як саме <link type="page"><caption> вигладатиме судова система України за новим законом читайте тут</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/06/160601_constitution_reform_justice_vc" platform="highweb"/></link>.

"Судді по-новому"

Конституційна реформа передбачає повну зміну системи обрання суддів.

На вимогу європейських експертів скасовується 5-річний випробувальний строк для суддів перед призначенням безстроково. Суддями ставатимуть з 30 років, а не з 25.

Призначати суддів безстроково будуть одразу, і не Верховна Рада, як зараз, а президент за поданням Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя гратиме головну роль в системі правосуддя, вирішуючи питання призначення та звільнення суддів.

Вони ж займаються переатестацію суддів, яких призначили безстроково до реформи.

Суддівська недоторканність суттєво звужується.

Вища рада правосуддя замість парламенту даватиме згоду на арешт суддів у разі вчинення злочину ще до вироку суду.

У разі затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого злочину ніякої згоди взагалі не буде потрібно.

Проект позбавляє президента права утворювати суди. Натомість це робитиме Верховна Рада окремим законом.

Призначення генпрокурора і КС

Змінюється процедура звільнення генпрокурора.

Зараз Рада дає згоду на його призначення та звільнення президентом. Проте у депутатів є і самостійне право звільнити його без участі глави держави.

У проекті конституційних змін це право в Ради забирали, щоб, як рекомендують європейські експерти, посилити незалежність генпрокурора.

Строк його повноважень складатиме 6 років.

Окрім того, у проекті пропонують змінити процедуру формування Конституційного суду.

Президент та парламент зберігають право призначати по 6 членів КС, проте після обов’язкового конкурсного відбору.

Суддя КС зможе працювати до 70 років, а не 65.

Римський статут

Ще одна важлива новація – запровадження професійної адвокатури. Тобто захищати когось у суді зможуть виключно професійні адвокати.

Винятки можуть бути тільки у спорах щодо трудових відносин, соціальних прав та виборчих суперечках.

Проект змін до Конституції також відкриває дорогу до ратифікації Україною Римського статуту, щоб визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, у тому числі для засудження військових злочинців.

В Основний Закон пропонують записати, що "Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом".