Судова реформа: переатестація, високі зарплати і нові вимоги

У четвер Верховна Рада планує ухвалити пакет законів для судової реформи – зміни до Конституції та нову редакцію закону про судоустрій та статус суддів.

У парламенті досі тривають узгодження, щоб зібрати необхідні для ухвалення конституційних поправок 300 голосів. Реформу можуть запустити тільки при одночасному ухваленні двох проектів.

ВВС Україна <link type="page"><caption> вже писала</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/11/151126_constitution_amendmends_justice_vc" platform="highweb"/></link>, які головні новації для судової реформи планують внести до Конституції.

Новий документ про судоустрій уточнює всі деталі реформи, включно з повним перезавантаженням на конкурсі Верховного суду та скасуванням вищих спеціалізованих судів.

Процедура перезавантаження чекає і на місцеві суди.

Проект закону передбачає створення окремого антикорупційного суду, всіх суддів країни мають переатестувати та суттєво підвищити заробітну плату.

Хиткий пакет

Ще у вівторок високопоставлений представник однієї з фракцій коаліції стверджував, що у Раді знайшли хиткий компроміс щодо пакету судової реформи.

Депутати домовились у вівторок ухвалити новий закон про судоустрій, а у четвер – зміни до Конституції.

У багатьох фракцій Ради поза коаліцією були зауваження до проекту конституційних змін, але їх нібито вдалось врахувати у проекті закону про судоустрій.

Згодом у парламенті заявили, що ухвалення всього судового пакету має відбутись у четвер. Але співрозмовники ВВС Україна досі не впевнені, що в цей день таки вдасться зібрати потрібні 300 голосів за конституційні зміни.

Деякі фракції критикують посилення впливу президента на суддівську систему. Проте такі побоювання можуть компенсувати перезавантаженням судів, яке прописане у проекті закону про судоустрій.

"Два закони можуть бути ухвалені лише разом. Ухвалювати зміни до Конституції можна тільки тоді, коли схвалять закон, який імплементує реформу і робить її ефективною", - заявив ВВС Україна член Ради Леонід Ємець.

За його словами, шанси на ухвалення цього пакету у четвер досить високі.

Конституційні зміни

Проект конституційних змін вже пройшов перше читання, коли за нього <link type="page"><caption> проголосували 244 депутати</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2016/02/160202_constitution_justice_sx" platform="highweb"/></link>.

На початку лютого його не підтримали "Самопоміч" та "Радикальна партія", висловлюючи низку застережень до документу.

Вони переживали, що у результаті реформи може посилитись вплив президента на судову систему.

Реформа передбачає, що повністю зміниться система обрання суддів. На вимогу європейських експертів скасовується 5-річний випробувальний строк для суддів перед призначенням безстроково. Суддями ставатимуть з 30 років, а не з 25.

Призначати суддів безстроково будуть одразу, і не Верховна Рада, як зараз, а президент за поданням Вищої ради юстиції.

Цю раду трансформують у Вищу раду правосуддя, повністю змінивши її склад.

Туди більше не входитимуть силовики і чиновники за посадою, а з 21 члена десятьох обиратиме з’їзд суддів, по двоє – президент, парламент, з’їзд адвокатів, конференція прокурорів та з’їзд представників юридичних університетів.

Голова Верховного Суду входитиме туди за посадою.

Вища рада правосуддя гратиме головну роль в системі правосуддя, вирішуючи питання призначення та звільнення суддів.

Вони ж займаються переатестацію суддів, яких призначили безстроково до реформи.

Суддівська недоторканність суттєво звужується.

Вища рада правосуддя замість парламенту даватиме згоду на арешт суддів у разі вчинення злочину ще до вироку суду.

У разі затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого злочину ніякої згоди взагалі не буде потрібно.

Процедура обрання суддів викликала незадоволення частини депутатів, які не хотіли залишити право президенту брати участь у призначенні суддів.

Хоча проект і позбавляє президента права утворювати суди. Натомість це робитиме Верховна Рада окремим законом.

Призначення генпрокурора і КС

Незадоволення депутатів викликала і зміна процедури звільнення генпрокурора.

Зараз Рада дає згоду на його призначення та звільнення президентом. Проте у депутатів є і самостійне право звільнити його без участі глави держави.

У проекті конституційних змін це право в Ради забирають, щоб, як рекомендують європейські експерти, посилити незалежність генпрокурора.

Окрім того, у проекті пропонують змінити процедуру формування Конституційного суду.

Президент та парламент зберігають право призначати по 6 членів КС, проте після обов’язкового конкурсного відбору.

Також суддям КС дозволять працювати до 70 років, а не 65, як зараз.

Перезавантаження судів

Нова редакція закону про судоустрій деталізує конституційні зміни та передбачає масштабну реорганізацію та переатестацію всієї судової системи.

Найперше, скасовують всю систему вищих спеціалізованих судів – господарського, адміністративного, цивільних та кримінальних справ.

Натомість їх замінить Верховний суд, який також перезавантажать і наберуть його суддів на конкурсі.

Систему судоустрою складатимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Тобто зникає додаткова ланка між апеляційними судами та Верховним судом.

Місцевими судами першої інстанції також вважатимуться окружні адміністративні та господарські суди.

До найвищого в країні Верховного суду входитимуть не більше 200 суддів. В ньому буде п’ять підрозділів: Велика палата, касаційний адміністративний суд, касаційний господарський суд, касаційний кримінальний суд та касаційний цивільний суд.

Набрати на конкурсі нових суддів та запустити роботу нового посиленого Верховного суду мають за півроку з моменту набрання чинності законом.

Проект передбачає поступове оновлення і новий набір суддів місцевих судів, які також перезапустять.

Усі районні, міжрайонні, міські суди згодом замінять створені окружні суди.

Для розгляду антикорупційних справ у системі правосуддя хочуть створити Вищий антикорупційний суд, який будуть формувати на відкритому конкурсі.

Також мають створити окремий Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

До цих двох судів громадяни будуть звертатись напряму, оминаючи місцеві суди, а їхні рішення зможе переглядати тільки Верховний суд.

У судах, які продовжать роботу, судді мають пройти переатестацію.

Реформа передбачає створення єдиної судової практики, яка має забезпечити однакові судові рішення в аналогічних суперечках.

"Свіжа кров" і високі зарплати

Суддями зможуть бути громадяни України не молодші тридцяти та не старші шістдесяти п'яти років. Суддівський досвід не обов’язковий – подаватись можуть адвокати, науковці та правозахисники.

В них має бути вища юридична освіта і стаж професійної діяльності у сфері права - п'ять років.

У законі прописана низка антикорупційних механізмів для суддів, зокрема, зобов’язання кожного року подавати, окрім декларації про доходи, ще й декларації родинних зв’язків та доброчесності.

Запроваджується механізм постійного моніторингу способу життя суддів та рівня їхніх витрат.

Однією з нових підстав для звільнення судді стане відмова довести законність джерел походження майна.

У таких випадках Вища рада правосуддя матиме механізми для швидкого звільнення.

Разом з посиленням контролю за способом життя та прибутками закон передбачає значне підвищення заробітної платні суддям, які пройшли кваліфікаційне оцінювання.

Судді місцевих суддів матимуть посадовий оклад у 30 мінімальних заробітних плат, що за даними на кінець 2016 року - 46,5 тисяч гривень.

Суддя апеляційного суду та вищого спеціалізованого матиме 50 мінімалок – 77,5 тисяч гривень.

Судді Верховного суду, які фактично будуть стояти на вершині всієї судової системи країни, матимуть посадовий оклад в 75 мінімалок, що складатиме 116,2 тисячі гривень на місяць.

Зараз судді найнижчих судів отримують тільки 10 мінімальних зарплат, а найвищих - 13.

До базового окладу доплачуватимуть від 10% до 25% за роботу у великих містах та за вислугу років – від 15% до 80% окладу.

Передбачені доплати також за адміністративні посади, науковий ступінь та роботу з державною таємницею.

Загалом надбавки судді зі стажем у містах мільйонниках можуть складати ледь не до 100% окладу.

Проте такі більш ніж гідні заробітні плати будуть платити не одразу, а підвищуватимуть поступово протягом наступних трьох років.

Судді реформованого і набраного на конкурсі Верховного суду отримають підвищену платню вже з 1 січня 2017 року.

Місцеві судді з 1 січня стартують із платнею в 15 мінімалок – 23,25 тисячі гривень. Кожного року їхню платню збільшуватимуть на 5 мінімалок, допоки не доведуть до 30.

Аналогічна ситуація з апеляційними судами. Вже з січня вони матимуть 25 мінімалок – 38,75 тисячі гривень. Поступово цю цифру збільшать удвічі.