Конституція в "день бабака": правосуддя до обіду

Парламентська "пищалка" повідомила про закінчення часу, відведеного на голосування, і на табло Ради з’явилося - "Рішення прийнято". Однак ентузіазму на обличчях депутатів не було видно: за зміни до Конституції щодо системи правосуддя у першому читанні проголосували лише 244 депутати.

Це, звичайно, більше, аніж 226, необхідних для того, щоб вважати це голосування результативним. Але менше – і значно менше, - ніж 300 голосів, які потрібно зібрати для ухвалення проекту конституційних змін у другому читанні.

ВВС Україна стежила за тим, як депутати проголосували за зміни до Конституції в останні години, коли це ще можна було зробити.

Дві сесії на день

Взагалі-то за Конституцією у перший вівторок лютого парламент мав зібратися на перше засідання своєї четвертої сесії. Однак у такому разі депутати не встигли б ухвалити на третій сесії проект змін до Основного закону у першому читанні, і остаточне затвердження цього документу відклалося б аж на осінь.

Щоб і процедури дотриматися, і Конституцію не порушити, у Раді придумали нетривіальне рішення: до обіду провести останнє засідання третьої сесії, а після обіду відкрити четверту.

"День бабака", - описав цю конструкцію Микола Томенко з трибуни Верховної Ради.

"Я бачив багато циркових і театральних вистав, але щоб в день, який Конституцією передбачено як день відкриття нової сесії, ми півдня виконували конституційні й інші забаганки, а після обіду відкривали сесію – такого не було ні за Кучми, ні за Януковича. Не можна порушувати Конституцію і регламент з метою зробити Конституцію кращою", - додав він уже в кулуарах парламенту.

Застереження пана Томенка поділяли і деякі експерти.

"Коли ми вносимо зміни до Основного закону, дотримання процесу має бути безсумнівним і бездоганним. А не так, що завжди буде ризик, хоча щодо сьогоднішнього голосування і невеликий, поставити текст Конституції під сумнів", - написав у Facebook керівник Інституту медіа-права Тарас Шевченко.

Утім, у стінах парламенту більше ніхто проти такої схеми розгляду змін не протестував, тож обговорення пройшло без ексцесів.

Другий з трьох

Зміни до Конституції в частині системи правосуддя – другий з трьох проектів, над якими працювала і працює створена президентом у березні минулого року Конституційна комісія.

Проект щодо децентралізації під акомпанемент вибухів біля парламенту ухвалили ще у серпні минулого року. Злі язики кажуть, що голосів на друге читання за цей документ немає, тому на наступній сесії його вирішили не розглядати. Конституційний суд зараз вирішує, чи законно переносити розгляд "на потім".

Третій проект має реформувати те, як у Конституції прописані права людини. Робота над ним триває.

Критики проекту про правосуддя стверджують: незважаючи на схвальний висновок Венеціанської комісії, конституційні зміни, подані до Ради від імені президента, не є ідеальними.

Олена Сотник з фракції "Самопоміч", виступаючи з трибуни парламенту, тримала в руках стос паперів: це були окремі думки десяти суддів Конституційного суду, оприлюднені напередодні разом з висновком КС щодо цього проекту.

"Кожна ця окрема думка носить негативний характер", - заявила вона.

Річ у тому, що КС, оцінюючи зміни до Конституції, всупереч розповсюдженій думці, не оцінює їх по суті, а лише відповідає на питання, чи не обмежують вони чинні права людини і чи не несуть загрози територіальній цілісності України. Тому схвальний висновок щодо цього проекту був у принципі прогнозованим. А зауваження суддів до тексту змін були поміщені до окремих думок.

"Президентський проект змін до Конституції консервує судову систему у нинішньому вигляді", – критикував положення документу лідер Радикальної партії Олег Ляшко.

"Пішли на поводу"

Інший закид до проекту, що розглядався у вівторок, – непрозорість та обмежена кількість співавторів.

"Подібний проект повинен бути якщо не консенсусним, то компромісним для 75-80% суспільства, політичних сил, громадських організацій, експертного середовища. Якщо такого великого компромісу немає, проект не має права на життя", - заявив ВВС Україна депутат від "Блоку Петра Порошенка" Віктор Чумак.

Одразу кілька учасників обговорення документа в стінах парламенту наголошували: перед тим, як голосуватися, цей проект мав би надійти на розгляд профільного комітету Ради, а там депутати мали б отримати можливість вносити правки.

"Витратити ще кілька місяців, але внести (До парламенту. – Ред.) такий текст, який би був справжньою реформою. А ми пішли на поводу в Адміністрації президента", - заявив журналістам Микола Томенко.

Захисники проекту наголошували: зміни в системі правосуддя є вимогою українського суспільства, і затягування неприпустиме.

"Давайте не гратися словами, а проголосуємо і нарешті зробимо той крок, якого від нас чекає суспільство вже роки: зробити судову реформу, а не заговорювати її, і в результаті викинути сподівання людей у смітник в черговий раз", – емоційно говорив з трибуни депутат Володимир Ар’єв з "Блоку Петра Порошенка".

"Нічого не робити… – це стверджує стару систему, а ми цього допустити не можемо", - заявив спікер Володимир Гройсман, ставлячи проект на голосування.

Цифри "244" на табло, поодинокі оплески і брак тріумфу на обличчях прихильників президентського проекту.

Де взяти 300?

"Парламент зробив важливий крок для побудови незалежної системи судів", - оперативно відреагував на це голосування президент Петро Порошенко.

"Я дуже сподіваюся, що остаточне затвердження цього законопроекту відбудеться вже в найближчі місяці", – додав він.

У кулуарах парламенту оптимізму в депутатів менше.

"Ми будемо агітувати наших колег і з коаліції, і поза коаліцією, щоб ми все-таки на наступній сесії знайшли 300 голосів", - бадьоро говорив перший заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко.

Заяви приблизно такої тональності лунали від нього і півроку тому, коли журналісти просили його пояснити, за рахунок яких резервів влада збирається здобути 300 депутатських "за" у підтримку "децентралізаційного" проекту змін до Конституції. Тоді, 31 серпня, зелені кнопки у Раді натиснули всього 265 членів парламенту, і експерти кажуть, що нині число прибічників цього документу є меншим за заповітні три сотні.

Інші співрозмовники ВВС Україна – зокрема, і в коаліційних фракціях – ставилися до перспектив президентського проекту скептично.

Можливо, через це парламентарі коментували цю тему неохоче. Та й більшість журналістських запитань до них були присвячені іншій, "гарячішій" темі – ймовірним перестановкам в уряді. На цьому тлі перше читання змін до Конституції пройшло практично непомітно.

А питання про те, коли парламент повернеться до реформи системи правосуддя і чим це закінчиться, залишається відкритим.