Гей-еротика стає трендом - і все завдяки жінкам

Романтична драма HBO "Запекле суперництво" про чоловіче кохання стала сенсацією серед гетеросексуальних жінок і, здається, відкриває нову еру історій про одностатеве кохання на екрані.

Молодий чоловік підходить до іншого біля стадіону:

— Ілля Розанов?

— Шейн Голландер. Хотів познайомитись.

З цього короткого, але сповненого підтекстів діалогу починається екранний роман, що впродовж останніх тижнів буквально не сходить з уст глядачів і критиків.

Серіал, знятий за мотивами циклу романів Game Changers канадської письменниці Рейчел Рід, розповідає історію двох молодих хокеїстів: Розанова (Коннор Сторрі) та Голландера (Хадсон Вільямс), які грають за різні команди.

Однак суперники дивовижно швидко — лише за перші сімнадцять хвилин екранного часу — стають коханцями.

Їхні стосунки, сповнені пристрасті й внутрішнього напруження, показані відверто й розгортаються протягом шести епізодів, охоплюючи ціле десятиліття: з 2008 по 2018 рік.

Жіноча аудиторія: несподівана сенсація

Позитивна реакція фанатів ЛГБТК+ була цілком прогнозованою.

Але справжнім сюрпризом стало інше: стрічка виявилась надзвичайно популярною серед гетеросексуальних жінок.

Журналісти багатьох видань (від Cosmopolitan до NPR) намагаються з'ясувати, чому сцени сексу між чоловіками так сильно захоплюють жіночу аудиторію.

Насправді тут немає нічого дивного: жінки давно цікавляться такими історіями — просто раніше вони існували переважно на сторінках книжок, а не на екрані.

Історія феномену

Ще з 1960-х років відомо, що історії про чоловіче кохання та еротику вже давно є частиною жіночих фантазій.

Наприклад, фанатки популярного тоді науково-фантастичного серіалу "Зоряний шлях" уявляли, що між капітаном Кірком і Споком виникають романтичні стосунки.

Вони писали власні історії, де персонажі ставали коханцями. Так з'явився слеш (від англ. slash) - жанр книг або аматорських творів (фанфіків), у якому описуються романтичні або сексуальні стосунки між персонажами чоловічої статі.

Ще до появи інтернету було складно уявити, як ці фанатки могли знаходити одна одну, але спосіб існував, розповідає Люсі Невілл, авторка книжки "Дівчата, які люблять хлопців, що люблять хлопців" (Girls Who Like Boys Who Like Boys, 2018).

"Я брала інтерв'ю у жінок, які захоплювалися фанфіками ще у 60-х, - каже вона. - Усе відбувалося через ксерокопії журналів. Вони приносили їх на фан-зустрічі, шукали інших "слешерів", обмінювалися історіями".

У 1990-х інтернет значно спростив це спілкування й відкрив можливість створювати цілі паралельні любовні та сексуальні всесвіти навколо телевізійних персонажів.

У Японії 1970-х художниці з групи Year 24 створили сьодзьо-мангу — комікси для дівчат, де іноді з'являлися теми чоловічої гомосексуальності. У 1980–1990-х це переросло в жанр yaoi або Boys' Love, присвячений чоловічому коханню і здебільшого створюваний жінками.

У США та Британії з 1993 року видавництво Black Lace пропонувало "пікантні" романи про чоловіче кохання, теж написані жінками. Сьогодні такі серії видань, як Carina Adores, Dreamspinner і Riptide, продовжують розвивати цей жанр, який читають переважно жінки.

Особливо популярні "хокейні романи", де головні герої - професійні хокеїсти.

У циклах Game Changers, CU Hockey чи Stick Side любовні пристрасті переплітаються зі спортивним суперництвом: на льоду вони змагаються на повну силу, а поза ним проявляють ніжність і відданість. Саме цей контраст робить історії захопливими й драматичними.

Чому це подобається жінкам

Причини доволі прості. Як зазначає журналістка видання New Statesman Кетрін Г'юз: "Що може бути краще за одного гарячого чоловіка? Двоє".

Ще один важливий фактор - можливість насолоджуватися сексуальними сценами без сексизму та гендерної нерівності.

Під час спілкування з жінками в дослідженні письменниця Люсі Невілл виявила цікавий ефект: для багатьох привабливість гей-еротики сягає глибшого рівня.

"Коли я запитала жінок, чи фантазували вони про те, щоб бути чоловіком під час сексу, понад половина з майже 300 учасниць відповіли: "Так, завжди". Для деяких це було пов'язано з відчуттям трансгендерності, але для більшості — це просто фантазія".

Дослідники Генрі Дженкінс і Джудіт Батлер додають, що ще з дитинства жінки звикли приміряти на себе чоловічі ролі в літературі: від Пітера Пена до Голдена Колфілда (головний герой роману Джерома Д. Селінджера "Ловець у житі").

Тому фантазії про чоловічу сексуальність сприймаються природно, легко і невимушено.

Голлівуд наздоганяє

Хоча література про чоловіче кохання (Ч/Ч-романи) активно розвивалася і збирала величезну жіночу аудиторію, Голлівуд довго залишався осторонь.

Фільм "Горбата гора" (2005) з Джейком Джилленхолом і Хітом Леджером, де ковбої відкривають для себе "заборонене" кохання, виглядав справжнім проривом і міг відкрити дорогу новим подібним історіям на екрані. Та після нього з'явилося зовсім мало таких проєктів.

Ситуацію змінили серіал "Запекле суперництво" і фільм "Червоний, білий та королівський синій" (2023). Вони довели: жіноча аудиторія готова до таких історій, і індустрія почала реагувати швидко.

Тепер теми чоловічого кохання й еротики з'являються в серіалах "Гіперкомпенсація", "Я люблю Лос-Анджелес", "Індустрія" та "Нічний адміністратор".

Дослідження показують: жінки можуть фетишизувати гей-сексуальність, і це не створює дискомфорту для чоловіків - навпаки, для багатьох це навіть приємно.

Майбутнє жанру

"Запекле суперництво" вже продовжили на другий сезон, а зйомки можуть розпочатися цього літа. Схоже, це лише початок.

"Після успіхусеріолу ми побачимо ще більше подібних історій на екрані, - каже письменниця Кетрін Невілл. - Контенту для натхнення вистачить на десятиліття".

Феномен, коли спорт, чоловіче кохання та жіночі фантазії поєднуються на екрані, лише набирає обертів - і, здається, надовго.