Чому Таїланд став раєм для ЛГБТ

"Для нас це була довга боротьба, сповнена сліз".

Так Енн "Вааддао" Чумапорн описує тривалий шлях до цього довгоочікуваного моменту – у четвер одностатеві шлюби стали легальними в Таїланді, і більше сотні пар одночасно одружилися на яскравій церемонії в одному з найбільших торгових центрів Бангкока.

Це знову порушило те саме питання, яке лунало протягом тривалої кампанії за прийняття закону про шлюбну рівність: чому саме Таїланд? Чому більше ніде в Азії, крім Тайваню та Непалу, цього немає?

Здається, відповідь очевидна. Добре відомо, що Таїланд відкритий для лесбійок, геїв, бісексуалів і транссексуалів. Вони давно помітні в усіх сферах життя країни. Тайці загалом з легкістю ставляться майже до всього.

"Mai pen rai" – "нічого страшного" – це національна крилата фраза. Буддійські вірування, яких дотримуються понад 90% тайців, не забороняють ЛГБТ-спосіб життя.

Тож шлюбна рівність у країні була неминучою?

Ні, насправді усе було зовсім не так легко.

"Це було непросто", - каже Вааддао, яка організовує Прайд у Бангкоку.

Перший прайд-марш у Таїланді відбувся лише 25 років тому. Тоді було важко отримати дозвіл поліції, а сам марш був хаотичним та не мав сфокусованої мети. З 2006 до 2022 року відбулося лише два марші. У 2009 році запланований прайд-марш у Чіангмаї скасували через загрозу насильства.

"Нас не прийняли ані власні родини, ані суспільство, - додає Вааддао. - Були часи, коли ми не думали, що в нас взагалі коли-небудь буде шлюбна рівність, але ми ніколи не здавались".

"Ми не билися, ми домовлялися"

Попри загальну толерантність Таїланду до ЛГБТ-людей, отримання для них рівних прав, включно з можливістю укладати шлюб, потребувало рішучої кампанії, спрямованої на зміну ставлення в уряді та суспільстві Таїланду. І це ставлення змінилося.

Коли Чаккріт "Інк" Вадханавіра у 2001 році почав зустрічатися зі своїм партнером, вони обидва були акторами, які грали головні ролі в серіалах. У той час Міністерство охорони здоров'я Таїланду офіційно називало гомосексуальність психічним захворюванням.

"Тоді суспільство не могло прийняти, щоб головні чоловічі ролі грали геї. У ЗМІ було багато пліток про нас, багато з них були неправдивими, і це справді викликало у нас стрес", - згадує Чаккріт.

"Тоді ми вирішили, що якщо ми збираємося зустрічатися, ми маємо залишити шоубізнес", - додає він.

Вони досі разом і зараз керують успішною продюсерською компанією.

За цей час багато чого змінилося – і певною мірою це заслуга саме шоубізнесу.

Велике значення мало те, як ЛГБТ-персонажів зображали в тайських телесеріалах - від комічних диваків до мейнстримних ролей, каже Тіннапхоп Сінсомбонтонг, доцент Університету Таммасат, який ідентифікує себе квіром.

"Зараз вони представляють нас як звичайних персонажів, яких ви бачите в реальному житті, - каже він. - ЛГБТК+ колега, який може бути у вас в офісі, або ваш ЛГБТК+ сусід. Це дійсно допомогло змінити сприйняття та цінності в усіх поколіннях".

Наблизити не просто толерантність, а повне прийняття та рівні права для ЛГБТ також допомогли так звані серіали про "Хлопʼячу любов" (Boy Love dramas).

Ці романтичні телевізійні драми про кохання між красивими молодими людьми набули великої популярності за останнє десятиліття, особливо під час пандемії коронавірусу.

Зараз вони є одним із найуспішніших прикладів культурного експорту Таїланду, з величезною аудиторією зокрема в Китаї. Такі серіали, як My School President і Love Sick, мають сотні мільйонів переглядів у стримінгових мережах.

Водночас активісти стали більш зосередженими та згуртованими у прагненні змінити закон. Багато різних ЛГБТ-груп об'єдналися в кампанії Change 1448 – це номер статті в Цивільному кодексі Таїланду, де міститься визначення шлюбу, – і пізніше в Rainbow Coalition for Marriage Equality.

Вони об'єдналися з іншими групами, які борються за розширення прав і свобод у Таїланді, і навчилися працювати з політичними партіями в парламенті, щоб переконати їх змінити свою позицію щодо закону.

Відновлення прайдів у 2022 році та те, що уряд визнав та популяризував привабливість Таїланду як популярного місця для ЛГБТ-мандрівників, також допомогло змінити суспільне сприйняття.

"Ми не билися, ми вели переговори, - каже Тіннапхоп. - Ми знали, що маємо спілкуватися з тайським суспільством, і потроху ми змінили ставлення".

Відповідний політичний момент

Ухваленню закону про шлюбну рівність у парламенті також сприяли політичні події в Таїланді.

Протягом п'яти років після державного перевороту в 2014 році країною керував консервативний військовий уряд, який був готовий розглядати лише питання про визнання цивільного партнерства для ЛГБТ-пар без повних прав, таких як спадщина.

Але на виборах 2019 року, які повернули Таїланд до цивільного правління, значного успіху несподівано досягла нова, молода реформістська партія під назвою "Майбутнє вперед", яка повністю підтримувала рівноправний шлюб. Вона стала третьою за величиною в парламенті, що продемонструвало бажання змін у Таїланді.

Коли роком пізніше "Майбутнє вперед" розпустили через суперечливий вирок суду, це поклало початок місяцям студентських протестів із закликами до радикальних реформ, зокрема обмеження влади монархії.

Активісти ЛГБТ були помітними в цих протестах, що додало їм більшої загальної популярності. Зрештою протести вщухли, а багатьох їхніх лідерів заарештували за сумніви в ролі монархії.

Але на виборах 2023 року наступниця "Майбутнє вперед", яка називає себе "Рух уперед", показала навіть кращі результати, ніж у 2019 році, отримавши більше місць, ніж будь-яка інша партія. Знову ж таки, було зрозуміло, що прагнення до змін відчувається серед тайців різного віку.

Консерватори , які заперечували проти заклику партії до докорінних політичних реформ, заблокували їй можливість сформувати уряд

Але до цього часу питання шлюбної рівності вже було менш суперечливим, і мало хто виступав проти. Тож ухвалення закону стало для непопулярного коаліційного уряду, який сформували без "Руху вперед", швидким досягненням, яким можна було порадувати більшість населення країни.

Крок для розвитку туризму

Однак Таїланд досі є винятком в Азії. Навряд чи багато інших країн регіону наслідуватимуть його приклад.

Вплив ісламу в Малайзії, Індонезії та Брунеї робить саме поняття рівноправного шлюбу неактуальним. ЛГБТ-спільноти там стикаються з дискримінацією та судовим переслідуванням. У Брунеї секс між чоловіками карається смертною карою.

На Філіппінах зростає визнання ЛГБТ-пар, які живуть разом відкрито. Але Римсько-католицька церква категорично виступає проти одностатевих шлюбів.

У В'єтнамі, як і в Таїланді, немає релігійних чи ідеологічних перешкод, але проводити кампанію за зміну законодавства, як це сталося в Таїланді, важко в умовах репресивного режиму. Приблизно те ж саме стосується Китаю. Керівна комуністична партія не демонструє жодних ознак схвалення рівноправних шлюбів.

Навіть у таких демократичних країнах, як Японія та Південна Корея, де політичні партії здебільшого консервативні та в них домінують літні чоловіки, перспективи виглядають похмуро.

"Здебільшого це блокують консервативні християни", - каже Чае Юн Хан, виконавчий директор фонду Beyond the Rainbow Foundation у Південній Кореї.

"Більшість, якщо не всі, політики в консервативній партії президента Юна є відданими християнами, і вони представили шлюбну рівність як "ліву програму", яка потенційно може спричинити поширення в суспільстві "лівих, комуністичних ідей".

Здавалося, близькою до легалізації одностатевих шлюбів у 2023 році була Індія, коли відповідне рішення мав ухвалити Верховний суд - але судді відмовилися це зробити, заявивши, що це є прерогативою парламенту.

Тож Таїланд сподівається отримати вигоду від своєї першості. Туризм є однією з небагатьох сфер економіки країни, яка успішно відновлюється після пандемії, і країну вважають безпечним і дружнім напрямком для ЛГБТ-відпочивальників.

Дедалі більша кількість одностатевих пар з інших азійських країн зараз вирішує тут оселитися.

Юридичне визнання шлюбу, яке вони можуть отримати, дозволить їм виховувати дітей і старіти разом, маючи практично однакові права та захист із гетеросексуальними парами.