"Ми можемо воювати ще кілька років". Командувач Нацгвардії Олександр Півненко в інтерв'ю ВВС

Олександр Півненко у військовій формі сидить у приміщенні на тлі вікна

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Олександр Півненко
Час прочитання: 5 хв

Командувач Національної гвардії України бригадний генерал Олександр Півненко дав інтерв'ю кореспонденту ВВС Джеремі Боену та розповів, якою може бути перемога України, що для цього потрібно та скільки ще років Україна може вести війну.

"Перемога для України у військовому плані - це, звісно, забрати свої території. Я розумію, що це, можливо, не на часі сьогодні, але потенційно на майбутнє. Розумію, що це може пройти декілька десятків років - неважливо", - каже Півненко.

Повернення територій - це стратегічне завдання українського уряду та населення. Однак зараз пріоритет - виживання та припинення вогню, каже генерал.

Олександр Півненко командує НГУ з липня 2023 року.

До цього очолював Східне територіальне управління Нацгвардії, відбивав у росіян околиці Харкова та утримував Бахмут. Має звання Героя України.

Про території

На запитання журналістів чи готова Україна поступитися територіями, Олександр Півненко відповів, що це "неможливо на цей час".

"Припинення вогню по лінії бойового зіткнення - це ще історія, яку ми можемо зрозуміти. А віддавати території ніхто не буде", - сказав генерал.

Водночас він зазначив, що якщо існуватиме такий наказ від Верховного Головнокомандувача - українські військові його виконають.

"Тому що ми правова країна. Але ж як сприйме це населення нашої країни і взагалі тоді навіщо було починати оборонятися?... Це можна було і тоді домовитися і віддати просто, наприклад, Луганськ і Донбас і на цьому закінчити війну, образно кажучи".

"Ми дуже багато втратили свого населення і території для того, щоб просто так зупинитися і просто так віддати територію", - каже Півненко.

Чого Україні бракує для перемоги

Олександр Півненко переконаний, що українському війську насамперед потрібно ще більше різноманітної зброї.

"Це можуть бути ракети дальньої дії, для того, щоб знищувати командні пункти, знищувати їхніх пілотів, так як вони роблять своїми літаками, своїми КАБами, чого у нас, на жаль, немає в тій кількості і в тому об'ємі, щоб давати зворотну відповідь", - каже командувач НГУ.

Олександр Півненко на тлі українського прапора

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Олександр Півненко

Він зазначає, що в України є "Deep Strike" (категорія далекобійних ударних безпілотників та дронів-камікадзе. - Ред.), які виконують завдання. Однак на полі бою важливе знищення на оперативну глибину.

"На тактичному рівні ми маємо всі достатні види озброєння і дрони, і FPV-дрони. Ми працюємо дуже непогано. А от на оперативній глибині нам би потрібно було таке озброєння, яке б могло діяти як дальні ракети, типу HIMARS установки, які ми б запускали зі своїх літаків і виконували ці задачі".

З приводу особового складу, визнає Півненко, Україні бракує солдатів, щоб робити ротації.

"Щоб у нас був другий комплект військ, наприклад, і ми могли спокійно робити ротації, комплект на комплект, давати людям відпочивати, давати відпустки. На жаль, цього в нас немає повною мірою".

Про те, як змінилася війна

Пропустити Whatsapp і продовжити
BBC Україна тепер у WhatsApp!

Як дізнатися головне про Україну та світ?

Підписуйтеся на наш канал тут.

Кінець Whatsapp

Олександр Півненко виконував завдання піхотинця у 2014 році, а також штурмові дії піхотинця в 2022 році. Був командиром бригади в 2023 році, захищав Бахмут.

"Тобто я бачив всі ці переходи. І в принципі можна було спокійно діяти до того моменту, поки не з'явилися дрони. Зараз піхотинець - це ціль номер один. Його переміщення ускладнилось в сотні разів", - каже Півненко.

Основне завдання піхотинця, каже він, дійти неушкодженим до позиції, використовуючи, наприклад, помпові рушниці або спеціальні патрони для знищення дронів, які є на озброєнні в ЗСУ.

"Зайти до позицій, зайняти позицію і просто замаскуватися і не показувати своє перебування, щоб противник не розумів, де ми".

При штурмових діях росіян, каже генерал, військовослужбовцям на першій лінії оборони не дають команди вести по них вогонь, щоб не видати себе.

"Ми їх в тилу, в другому ешелоні знищуємо дронами. Тому що знаємо, якщо буде висвітлена ця позиція на першій лінії, то противник побачить, що там хтось є, туди прилетить все - від артилерії до нескінченної кількості дронів".

Генерал зазначає, що росіяни дуже швидко вчаться і діють зараз "дуже розумно".

"Вони вміють користуватися тим ресурсом, який у них є. Так, вони багато витрачають людей, але ж захоплюють наші території. Я вважаю, що ворог дуже сильний і швидко вчиться".

Скільки ще Україна готова воювати

На запитання про те, як боротися із супротивником, який переважає чисельно, Півненко відповів, що "тиснути потрібно економічно".

"Ми можемо захищатись і рік, і два. Звісно, з допомогою наших партнерів: європейських, Сполучених Штатів. Але кількістю, якщо ми будемо вбивати більше і більше росіян, то ми цим не закінчимо війну", - вважає генерал.

Він зазначив, що попри те, що Україна втратила частину територій, Україна вражає російську економіку.

"Післявоєнний період для них буде ще важчим, тому що треба буде пояснювати своєму народу, для чого взагалі ця війна була і для чого скільки втрат. Ми знаємо цілий регіон, де немає вже людей, в принципі, призовного віку", - зазначає Півненко.

Олександр Півненко стоїть у військовій формі на вулиці біля кількох безпілотників

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Олександр Півненко

Завдання України, каже він, це збереження територій та особового складу.

Командувач НГУ не погоджується із твердженням Дональда Трампа про те, що якщо не буде припинення вогню якнайшвидше, то Україна програє війну.

"Ну не зовсім. Ми можемо ще воювати декілька років 100%. Але ж я вважаю, що загалом війни повинні закінчитись. Взагалі на цій планеті і взагалі вбивати людей заради територій і ресурсів - це для нас дуже незрозуміла історія. Це повинно закінчитись", - зазначив Півненко.

Генерал впевнений, що люди втомилися від війни.

"Всі хочуть, щоб закінчилась війна. Але головне питання для нас якою ціною? Або це припинення вогню, я думаю, на що всі будуть згодні. І тоді переосмислення подальших дій і домовленостей. Або втрати території. Скажімо так, ми віддавати нічого не будемо, я впевнений".