Рада ухвалила закон про судову реформу

Верховна Рада 281 голосом схвалила нову редакцію закону про судоустрій та статус суддів, який розпочинає масштабне перезавантаження судової системи, переатестацію суддів, різке збільшення платні служителям Феміди та обмежує суддівську недоторканність.

Документ є частиною пакету судової реформи й може почати діяти тільки у разі, якщо депутати ухвалять у другому читанні проект конституційних поправок щодо судоустрою.

Проект реформи підтримали майже всі фракції парламенту, окрім "Опозиційного блоку", "Самопомочі" та "Радикальної партії".

Навіть "Радикальна партія", яка раніше критикувала реформу, погодилась її підтримати.

"Не можна звільняти всіх суддів Верховного суду та вищих спеціалізованих судів. Не можна це схвалювати", - наполягав представник "Опозиційного блоку" Василь Німченко.

Натомість член Ради від "Народного фронту" заявив, що "це прорив і революція, а такий шанс змінити систему випадає раз на п’ять років".

При цьому у фракції "Батьківщина" виступили проти значного підвищення платні суддям.

"Ми повинні тверезо подивиится на питання зарплати суддів. Вони повинні мати гідну платню, але не можна робити такий дикий дисбаланс", - заявив депутат від "Батьківщини" Іван Крулько.

Обмежена недоторканність

Новий закон передбачає звуження суддівської недоторканності, адже тепер суддю без жодних дозволів можуть затримувати на місці скоєння злочину або одразу після цього.

Новостворений орган суддівського самоврядування Вища рада правосуддя замість парламенту даватиме згоду на арешт суддів у разі вчинення злочину ще до вироку суду.

У разі ж затримання судді під час або одразу після вчинення тяжкого злочину, ніякої згоди взагалі не буде потрібно.

Зараз суддю не мають права затримувати навіть після тяжкого злочину, допоки парламент не дасть на це згоди.

Закон закріплює зміну процедури призначення суддів, яка міститься у конституційному проекті.

Суддів більше не призначатимуть на випробувальні п'ять років, а одразу пожиттєво.

Це робитиме не парламент, а формально надаватиме згоду президент з подачі Вищої ради правосуддя.

Президент не зможе більше створювати суди, це робитиме тільки парламент окремим законом.

Суди з нуля

Нова редакція закону про судоустрій передбачає масштабну реорганізацію та переатестацію всієї судової системи.

Скасовують всю систему вищих спеціалізованих судів – господарського, адміністративного, цивільних та кримінальних справ, а також Верховного суду.

Замість них створять новий посилений Верховний суд, до якого суддів наберуть на новому конкурсі.

Систему судоустрою складатимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Тобто зникає додаткова ланка між апеляційними судами та Верховним судом.

До найвищого в країні Верховного суду входитимуть не більше 200 суддів. В ньому буде п’ять підрозділів: Велика палата, касаційний адміністративний суд, касаційний господарський суд, касаційний кримінальний суд та касаційний цивільний суд.

Набрати на конкурсі нових суддів та запустити роботу нового посиленого Верховного суду мають за півроку з моменту набрання чинності законом.

Проект передбачає поступове оновлення і новий набір суддів місцевих судів, які також перезапустять.

Усі районні, міжрайонні, міські суди згодом замінять створені окружні суди.

Для розгляду антикорупційних справ у системі правосуддя хочуть створити Вищий антикорупційний суд, який будуть формувати на відкритому конкурсі.

Також мають створити окремий Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

До цих двох судів громадяни будуть звертатись напряму, оминаючи місцеві суди, а їхні рішення зможе переглядати тільки Верховний суд.

У судах, які продовжать роботу, судді мають пройти переатестацію.

Нові судді

Суддями зможуть бути громадяни України не молодші тридцяти та не старші шістдесяти п'яти років. Суддівський досвід не обов’язковий – подаватись можуть адвокати, науковці та правозахисники.

В них має бути вища юридична освіта і стаж професійної діяльності у сфері права – не менше семи років.

На конкурсі проводитимуть кваліфікаційне оцінювання, що складатиметься з перевірки професійної компетентності, анонімних тестів та практичних завдань.

У законі прописана низка антикорупційних механізмів для суддів, зокрема, зобов’язання кожного року подавати, окрім декларації про доходи, ще й декларації родинних зв’язків та доброчесності.

Запроваджується механізм постійного моніторингу способу життя суддів та рівня їхніх витрат.

Однією з нових підстав для звільнення судді стане відмова довести законність джерел походження майна.

У таких випадках Вища рада правосуддя матиме механізми для швидкого звільнення.

Заробітна плата за 120 тисяч

Разом з посиленням контролю за способом життя та прибутками закон передбачає значне підвищення заробітної платні суддям, які пройшли кваліфікаційне оцінювання.

Судді місцевих суддів матимуть посадовий оклад у 30 мінімальних заробітних плат, що за даними на кінець 2016 року - 46,5 тисяч гривень.

Суддя апеляційного суду та вищого спеціалізованого матиме 50 мінімалок – 77,5 тисяч гривень.

Судді Верховного суду, які фактично будуть стояти на вершині всієї судової системи країни, матимуть посадовий оклад в 75 мінімалок, що складатиме 116,2 тисячі гривень на місяць.

Суддів з такою платнею, нагадаємо, у Верховному суді буде не більше 200.

Зараз судді найнижчих судів отримують тільки 10 мінімальних зарплат, а найвищих - 13.

До базового окладу доплачуватимуть від 10% до 25% за роботу у великих містах та за вислугу років – від 15% до 80% окладу.

Передбачені доплати також за адміністративні посади, науковий ступінь та роботу з державною таємницею.

Загалом надбавки судді зі стажем у містах мільйонниках можуть складати ледь не до 100% окладу.

Проте такі більш ніж гідні заробітні плати будуть платити не одразу, а підвищуватимуть поступово протягом наступних трьох років.

Судді реформованого і набраного на конкурсі Верховного суду отримають підвищену платню вже з 1 січня 2017 року.