Російські серіали в українській драмі

У дні, коли в Україні говорять про загрозу війни з Росією, українське телебачення продовжує транслювати щонайменше 18 серіалів, головні герої яких – російські правоохоронці, слідчі, прокурори та військові.

У динамічних серіях вони справно виконують свою роботу. Знаходять і карають злочинців, розумом і силою перемагають ворогів, дотепно жартують та демонструють честь і доблесть.

Такий стан справ не подобається багатьом патріотично налаштованим українцям та органам державної влади.

"Просимо переглянути програмне наповнення телерадіоканалів російськими фільмами та серіалами, які пропагують російських правоохоронців, армію та війська спеціального призначення, бо саме вони відіграли ключову роль у порушенні територіальної цілісності нашої країни, а сьогодні погрожують подальшому вторгненню на материкову частину України", - заявив у травні Держкомтелерадіо.

Таку позицію підтримала й Нацрада з питань телебачення і радіомовлення.

Однак поки що єдина медіагрупа, яка публічно відмовилася від російських серіалів про силовиків, - "1+1 медіа". Ще на початку травня корпорація заявила, що знімає з ефіру 15 таких серіалів.

Та навіть у цьому випадку відмова була не повною: на каналі "2+2", який входить до групи, досі транслюються серіали "Ментівські війни-6" та "Захист Красіна".

Чому українські канали не спішать виконувати поради держорганів?

Без коментарів

"Ігнорувати рекомендації сам Бог велів: поки в Нацради немає кворуму - 6 членів, - її фактично не існує, а рекомендації та заклики її поодиноких членів не мають жодної юридичної ваги", - пояснює медіаексперт Отар Довженко.

Так само й Держкомтелерадіо не має жодних повноважень, аби вказувати будь-яким телеканалам, окрім своїх власних - НТКУ та обласним державним ТРК.

Українське ліберальне законодавство писалося без урахування війни з Росією, іронізує експерт. Навіть якби в Нацраді був кворум, вона все одно не змогла б заборонити телеканалам показувати фільми за такою ознакою, як країна виробництва.

Однак з тим, що певні обмеження все ж потрібні, подекуди погоджуються і на самих телеканалах.

"Коли є акт агресії, ми не можемо прославляти (російських силовиків – Ред.), показуючи мента-героя чи силовика-героя, - каже Тетяна Гнєдаш, головний продюсер серіального кіновиробництва каналу "Україна". - Тому так, мораторій треба накласти, на якийсь невизначений час, поки не зміниться історична ситуація в нашому географічному просторі".

Це контрастує з заявами гендиректора телеканалу НТН, який транслює чи не найбільше "войовничих" російських серіалів. За даними <link type="page"><caption> Телекритики</caption><url href="http://91.218.212.127/rinok/2014-05-12/93527" platform="highweb"/></link>, Олександр Мельничук сказав, що канал не планує відмовлятися від російських детективів, і назвав їх "частиною закупівельної політики каналу".

На деяких каналах усе ж уникають публічних заяв на цю тему.

В Індустріальному телевізійному комітеті – професійному об'єднанні телеканалів - ВВС Україна пояснили, що ще не виробили позицію з цього питання. А кілька телевізійних мовників проігнорували інформаційні запити редакції.

На каналі ICTV (входить до групи StarLightMedia), який транслює "Бригаду" і "Братанів", теж не захотіли коментувати запит, сказавши, що не розуміють, навіщо журналісти постійно обговорюють цю тему.

"Не потрібно цю тему стільки обговорювати, коли більшість людей нею насправді не цікавляться. А якщо журналісти вважають що це цікава тема, тоді вже й люди починають на це реагувати", - сказала ВВС Україна Юлія Артюшина, керівниця прес-служби ICTV.

Вона відмовилася коментувати закиди критиків про те, що така поведінка каналів непатріотична.

"Джентельменська угода"

Поки Україна веде боротьбу з Росією, на телеканалах тривають зіткнення іншого плану: бізнес-інтереси воюють з патріотичними моделями поведінки, пояснює Оксана Панасівська, генеральний продюсер COOL Production.

Якщо раптом заборонити всім каналам показувати російські серіали, вони втратять багато грошей, каже вона.

"Часто це заплановано на рік наперед. Проведено переговори, підписано документи. Бізнес каналу постраждає. Бо іноді канали платять за серіали ще тоді, коли вони ще знімаються, наперед, - додає експерт. - Це така наркотична голка, на якій дуже довго сиділи всі канали".

З нею погоджується і Отар Довженко, який каже, що канали опинилися заручниками ситуації, котру створили самі. Адже відмовившись від російських серіалів, вони подарують частину своєї аудиторії конкурентам, які продовжують показувати ці фільми.

"Виходом із цієї ситуації може бути лише джентльменська угода між усіма головними каналами про поступове зменшення кількості російських серіалів зі зведенням її до нуля", - каже пан Довженко. А щоб посадити їх усіх за стіл переговорів і спонукати до цього болючого кроку – потрібен впливовий модератор, додає він.

Українські серіали

У проблемі з російськими фільмами експерти схильні вбачати і потенційну користь для українського телебачення. Можливо, тепер канали почнуть активніше знімати власні серіали.

"По ідеї, це має бути прибуткова справа. Це продукт, який продається і заробляє рейтинги для каналу", - пояснює Оксана Панасівська, компанія якої займається кіновиробництвом. Як зразок вона наводить канал "Україна", який знімає власні серіали, декотрі з яких вдається продавати в Росію – наприклад, "Джамайка".

На каналі "Україна" розповіли, що популярністю серед його глядачів користується фільм "Сашка", події якого відбуваються в Києві у наші дні. У серіалі знімаються переважно українські актори.

Канал продовжує зйомки нового серіалу "Дворняжка Ляля", герої якого живуть у Києві та на сході й півдні України.

Однак навіть канал "Україна", маючи серіали власного виробництва, не відмовляється від російських міліцейських драм, таких як "Глухар. Повернення" чи "Відділ "П'ятницький".

При належній організації роботи підготуватися до зйомок нового серіалу можна за 2-3 місяці, каже пані Панасівська.

Вартість виробництва однієї серії в Україні – від 60 до 100 тисяч доларів. Іноді це навіть дешевше, ніж купувати готові фільми в Росії.

При цьому канал може як знімати багатосерійні фільми самотужки, так і залучати інвесторів до цих проектів.

Залишається питання, чи готові українці знімати "по-хорошому пропагандистські", як каже пані Панасівська, серіали про своїх силовиків і правоохоронців, довіра до яких в останні роки низька. І чи взагалі такі фільми потрібні українцям.

Експерт каже, що раніше скептично ставилася до такої ідеї, однак недавно поміняла свою думку: "У нові часи треба шукати своє, і дійсно шукати свої плюси".