Бердж: турбує, що український бізнес не готується до вільної торгівлі з ЄС

21 листопада минуло два роки відтоді, як український уряд на чолі із Миколою Азаровим вирішив "призупинити процес підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та ЄС". Названі тоді офіційні причини стосувалися не політики, а економіки, зокрема, торгівлі.

Після подій зими 2013-2014 років, що дістали назву Революція гідності, влада в Україні змінилася, і Угоду про асоціацію між ЄС та Україною таки було підписано новим президентом Петром Порошенком. Проте STY34734890Асоціацію ратифікували. ЗВТ відклали. Що далі?Асоціацію ратифікували. ЗВТ відклали. Що далі?Керівники України та ЄС назвали день ратифікації Угоди про асоціацію історичним. Проте і у Києві, і в Брюсселі лунали і скептичні оцінки, пов'язані, передусім, із відтермінуванням значної частини угоди, що стосується вільної торгівлі. 2014-09-16T14:30:51+03:002014-09-16T20:25:39+03:002014-09-16T20:25:39+03:002014-09-16T20:25:39+03:00PUBLISHEDuktopcat2true угоди українським парламентом відбулася лише після того, як на рівні комісара ЄС з питань торгівлі, українського міністра закордонних справ та російського міністра економічного розвитку домовилися, що запровадження частини угоди, яка стосується зони вільної торгівлі, відкладуть до початку 2016 року. Наприкінці квітня 2014 року ЄС запровадив режим односторонніх торговельних преференцій для України.

За цей час, попри падіння економіки та скорочення експорту ЄС став провідним торговельним партнером України. Про ці зміни, а також про те, що відбуватиметься після 1 січня 2016 року, коли режим вільної торгівлі із ЄС має запрацювати у повному обсязі, ВВС Україна говорила із Ніколасом Берджем, керівником Торгово-економічного відділу Представництва Європейського Союзу в Україні.

ВВС Україна:STYЗа тиждень "побажання" Києва до Брюсселя знизилися від 160 до 10 млрд За тиждень "побажання" Києва до Брюсселя знизилися від 160 до 10 млрд Від кінця листопада, коли напередодні саміту країн Східного партнерства українська влада озвучила свої підрахунки вартості підписання Угоди про асоціацію з ЄС, сума фінансових "апетитів" Києва зменшилася у 16 разів. 2013-12-03T16:31:39+02:002013-12-03T17:45:21+02:00PUBLISHEDuktopcat2

Ніколас Бердж: Невдовзі по тому, як ми побачили ті цифри, ми спробували з’ясувати, як вони з’явилися. Ми знаємо, що це було поєднання висновків різних інститутів, включно із кількома російськими. Після цього, думаю, це було вже навіть після Майдану, ми говорили із одним із українських експертів, який брав участь у тих дослідженнях. Він сказав, що вони вийшли на певну цифру, але їм сказали, що вона була недостатньо великою, і тоді її збільшили на 50%. Іншими словами, ті цифри не ґрунтувалися на справжньому аналізі.

Крім того, вони стосувалися "вартості". А ми воліли говорити про інвестиції. Проблема полягала у тому, що впродовж останніх 20 років у більшість галузей нічого не інвестували.

Звісно, багатьом підприємствам, які мало інвестували впродовж останніх 20 років, доведеться починати шукати можливості привести своє виробництво до світових стандартів. Але це є позитивом, бо це те, що, власне, і мають робити підприємства.

Не так добре, як хотілося б

ВВС Україна:

Н.Б.: Якщо ми подивимося на голі цифри, то вони STY38749401Торгівля з ЄС: чому знижені мита не допомогли?Торгівля з ЄС: чому знижені мита не допомогли?Напередодні саміту Східного партнерства у Ризі Брюссель та Київ заявили, що більше не відкладатимуть запровадження повноцінної зони вільної торгівлі. Проте за рік торговельних преференцій Україна майже не збільшила експорт до ЄС.2015-05-15T15:20:59+03:002015-05-20T15:33:06+03:002015-05-20T15:33:06+03:002015-11-11T15:37:27+02:00PUBLISHEDuktopcat2true. Ми справді надали торговельні преференції 18 місяців тому, і ті цифри, які ми поки що маємо за 2015 рік свідчать, що відбулося падіння на близько 35% у торгівлі між ЄС та Україною. Це приблизно співпадає із загальною цифрою падіння в українській торгівлі. Якщо порівнювати із Росією, то там падіння становить близько 60%.

Причина, чому цифри не є такими позитивними, як нам усім би хотілося, полягає у тому, що більша частина українського експорту є сировинною, - кукурудза, метал. А ціни на ці сировинні товари різко впали за останні кілька років.

Крім того, Україна втратила близько 20% своєї економіки через окупацію на сході та через Крим. Велика частина важкої промисловості було сконцентровано там. Тому, власне, Україна виробляє значно менше, ніж раніше. А відтак, скорочується і експорт. Тобто багато факторів додалися до того, що самі цифри не виглядають надто добре.

Але якщо подивитися на Грузію чи Молдову, - дві інші країни регіону, які також підписали угоди про вільну торгівлю із ЄС, - вони вже вирвалися вперед, бо вони почали втілювати ці угоди. І в обох випадках ми бачимо, що торгівля зросла.

Ми також очікуємо, що починаючи з наступного року, коли Угода про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) набуде чинності, обсяги двосторонньої торгівлі між ЄС та Україною також почнуть зростати.

01.01.2016 - все тільки почнеться?

ВВС Україна:

Н.Б.: Звісно, дата 1 січня 2016 року є досить символічною, бо це (Вільна торгівля із ЄС.- Ред.) є однією з тих речей, за які боролися українці впродовж останніх двох років. Проте сама ПВЗВТ передбачає від 7 до 10 років на запровадження, і тому найбільш кардинальні зміни відбудуться не 1 січня, а впродовж наступних кількох років.

Україна почне змінювати своє законодавство, наближати його до законодавства ЄС, запроваджувати європейські стандарти безпеки щодо харчових продуктів, європейські технічні стандарти, стандарти захисту прав споживачів. Тому найбільші зміни стануть помітними для українців десь через пару років.

Але 1 січня 2016 року із набуттям чинності угодою Україна знизить деякі митні тарифи. Це означає, що європейські товари стануть дешевшими для споживачів в Україні. А ЄС, звісно, і надалі триматиме низькі тарифи для українських товарів, заохочуючи вихід українських виробників на європейський ринок.

Проте треба враховувати, що від цієї дати почнеться і відлік часу для багатьох законодавчих змін, що стосуються харчової безпеки чи захисту прав інтелектуальної власності.

Окрема частина – це все, що пов’язано із послугами. В Україні більше говорять про традиційні виробництва, - суднобудування, виробництво вагонів, тощо. Вони є важливими, але на майбутнє важливо враховувати, що Україна дуже непогано просувається у галузі IT, і є багато інших послуг – поштові, морські, дистриб’юторські, - які також отримають доступ до ринку ЄС. Це також могло б додати до розвитку української економіки.

ВВС Україна:

Н.Б.: Сподіваюся, ми побачимо і те, і інше. Не забувайте, що ЄС є набагато важливіший як ринок для України, ніж Україна як ринок - для ЄС. Навіть коли я сказав, що цифри за останній рік дещо розчаровують, експорт до ЄС становить 35% - понад третину – усього українського експорту, тоді як до України іде менше 2% європейського експорту. Тому хоча ми й можемо побачити зростання європейського експорту до України, потенціал, що відкривається перед Україною із 500 млн досить заможних покупців прямо на порозі, є значно більшим.

Загалом ПВЗВТ складена таким чином, що надає Україні часову "подушку", аби краще підготуватися до нових умов. Тоді як європейські тарифи знижуватимуться досить швидко, українські зобов’язання щодо зниження тарифів розтягнуті на триваліший час. У цьому асиметричність угоди. Учасники переговорів виділили галузі, де українські виробники потребували трохи тарифного захисту і більше часу, щоб призвичаїтися.

Але мене дещо турбує, що коли я розмовляю із представниками українського бізнесу, з'ясовується, що вони не розпочали робити ту роботу, що вже потрібна.

ВВС Україна:

Н.Б.: До того, як угода набуде чинності, залишилося шість тижнів. Ми цілком ясно кажемо, що впродовж цих шести тижнів ми не будемо починати переглядати угоду, та й з суто юридичної точки зору та організаційно умов для цього немає.

Але ви праві у тому, що переговори відбувалися вже кілька років тому, і з того часу багато чого змінилося. Хто взагалі тоді міг би уявити ті зміни, що відбулися в Україні за останні роки? І, звісно, баланс української зовнішньої торгівлі змінився, і ринок ЄС став важливішим для України.

Проте зміни відбулися також і у європейському законодавстві. Деякі з них є незначними, а деякі – досить важливими. Наприклад, у фінансовому секторі. В угоді є посилання на певні нормативні акти у фінансовій сфері, які зараз цілком змінилися через фінансову і кредитну кризу 2008-2009 років.

Що ми говоримо: нехай угода набуде чинності, що станеться 1 січня 2016 року. Переважна більшість цієї угоди є нормальною, актуальною, вигідною для обох сторін. Але коли йтиметься про якісь конкретні закони чи галузі, ми маємо спільно розглянути конкретні випадки, і вирішити, як краще підійти до змін.

Простої відповіді на все не існує. І в будь-якому разі угода замислювалася як живий документ.

Двостороння угода і третій гравець

ВВС Україна:

Н.Б.: Як Росія на неї впливала?

ВВС Україна:

Н.Б.: Саму угоду не було змінено. Текст угоди залишається незмінним. Тобто угода, яка набуде чинності з 1 січня 2016 року, абсолютна така сама, яку підписали ЄС та Україна. Росія ніяк не вплинула на це.

На що ми погодилися, так це на обговорення угоди із Росією в контексті Мінських угод, де згадується і про ПВЗВТ, а також у відповідь на те занепокоєння, яке Росія висловила, базуючись на власному розумінні угоди і того, як ця угода вплине на Росію. Через це ми маємо тристоронні консультації. Це не є переговори, ми не обговорюємо саму угоду. Ми обговорюємо із Росією, як ми можемо відповісти на її занепокоєння.

Наступна зустріч тристоронньої групи має відбутися на політичному рівні – рівні комісара ЄС, міністра закордонних справ Клімкіна і російського міністра економіки Улюкаєва. Вони зустрінуться 1 грудня, аби обговорити поточний стан справ.

На жаль, російський підхід полягав у тому, аби вимагати певних кроків від ЄС чи України, деякі з яких є просто юридично неможливими для нас, а деякі були б неприйнятним для будь-якої країни. Наприклад, йшлося про те, аби ділитися із Росією усіма даними, що стосуються двосторонньої торгівлі між ЄС і Україною. Це неприйнятно для будь-якої країни, вже не кажучи про комерційну таємницю.

Ми намагалися зробити все, що залежить від нас, аби зрозуміти занепокоєння Росії, і запропонувати шляхи вирішення проблеми. Проте це досить складно зробити, бо Росія нічим не підкріплює свої занепокоєння, а лише вимагає певних дій.

Подивимося, до чого це призведе. Але якщо взяти до уваги заяви найвищих представників української влади та ЄС, ми рухаємося до запровадження угоди без жодних змін від 1 січня 2016 року.

ВВС Україна:

Н.Б.: Незважаючи. Звісно, Росія також озвучувала певні погрози на адресу України. В одному випадку вони заявили, що можуть поширити ембарго, яке застосовують до харчів та продукції АПК із країн ЄС. Але нині лише 2% українського харчового експорту іде до Росії. Якби це сталося два роки тому, це було б досить відчутно для України. А зараз це зайве. Тому що з боку Росії існує вже так багато обмежень на український експорт, що ще одне не принесе відчутних змін.

І нам, і українському урядові так і не вдалося концептуально зрозуміти, чому Росія вважає, що ця угода загрожуватиме її економіці. Відповідь, очевидно, полягає у тому, що це є політичною суперечкою, і тоді йдеться про зовсім іншу гру.

ВВС Україна:

Н.Б.: Так, вони погрожували перейти від режиму вільної торгівлі до того, що називається режимом найбільшого сприяння, що означатиме, що Росія в середньому підвищить митні тарифи на 7%. Знову ж таки, це не буде настільки боляче для України, як це могло би бути у минулому, бо загальна частка українського експорту, що припадає на Росію, нині становить близько 12%.

ЄС не є частиною угоди про вільну торгівлю у СНД. Але в угоді про вільну торгівлю між ЄС та Україною немає жодного слова чи рядка, який вплинув би на вільну торгівлю у СНД. Тому якщо Росія таки вдасться до цього кроку, то це буде зроблено не через ПВЗВТ України та ЄС. Цікаво також, що інші члени СНД дистанціювалися від позиції Росії.

Ви знаєте, що ЄС та США ведуть масштабні переговори щодо вільної торгівлі. США вже має угоди про вільну торгівлю із іншими країнами Північної Америки. Чи можливо уявити, щоб Канада розпочала робити якісь кроки проти США через можливу угоду між США та ЄС? Або з Китаєм? Такого немає ніде у світі.