Податкова реформа: чи буде покращення цього разу?

Із наближенням нового року в Україні активізувалися дискусії щодо податкової реформи. Уряд розраховує затвердити її до кінця року.

Свої пропозиції щодо податкової реформи уряд поки що оформив у вигляді презентації на сайті міністерства фінансів. Там називають цей проект STY40384736Уряд представив податкову реформуУряд представив податкову реформуЯк і рік тому, із початком осені український уряд запропонував новий варіант податкової реформи. Якщо вона дістане підтримку парламенту, то бюджет наступного року буде зверстаний на базі нових податків. 2015-09-07T16:38:30+03:002015-09-07T19:02:21+03:002015-09-07T19:02:21+03:002015-09-07T21:24:52+03:00PUBLISHEDuktopcat2 за однаковими ставками податку на доходи фізичних осіб, Єдиний соціальний внесок, податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість. Відсутність відповідного законопроекту міністр фінансів Наталія Яресько пояснювала тим, що потрібно провести додаткові консультації як із депутатами, так і з МВФ.

У проекті, який подала на розгляд парламенту група депутатів на чолі із головою профільного комітету з податкової і митної політики Ніною Южаніною, передбачено таке:

Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський розповів ВВС Україна про головні переваги і вади обох проектів і те, як цього разу зробити податкову реформу успішною.

Володимир Дубровський: Головна відмінність між цими проектами полягає у тому, що ідеологічно проект, поданий від комітету, це проект лібералізації, який має створити сприятливе середовище для економічного зростання. А проект мінфіну більше фіскально-орієнтований і насправді не передбачає жодної ґрунтовної реформи.

В ньому не передбачено нічого, що можна було б назвати реформою. Бо насправді зменшення Єдиного соціального внеску - найрадикальніший крок (урядового проекту.- Ред.) – вже передбачений діючим законодавством на 2016 рік майже у тих самих межах. Все решта – це косметичні заходи.

Із того, що може вплинути практично на всіх, – це пільга у розмірі мінімальної зарплати, передбачена урядовим проектом у податку на доходи фізичних осіб. Тобто, той, хто отримує мінімальну зарплату, не сплачуватиме цього податку.

Крім того, (урядовим проектом. - Ред.) передбачено зростання ПДВ на ліки, послуги медицини та освіти до 20%. Це означає подорожчання ліків, приватної медицини і освіти.

І найгірше, що там є, це зміни, які означають, що для спрощеної системи оподаткування настають важкі часи. Тих, хто торгує на базарах чи надає побутові послуги, тобто спрощенців із першої групи, до 2019 року обіцяють не чіпати. Але потім їм, все ж таки, "впарять" касові апарати. Для решти система повністю змінюється.

Я вже не кажу про те, що (в урядовому проекті. - Ред.) не передбачається жодних змін у відносинах між платником податків та податковою.

На відміну від цього, проект парламентського комітету розроблений з метою проведення реформи, тобто зміни відносини між платниками і фіскальними органами. Бо зміна ставок податків без зміни системи нічого не дасть, адже на заміну одного інспектора, який на власний розсуд вирішував законність сплати податків, прийде такий самий.

У комітетському проекті докорінні зміни стосуються того, що податок на прибуток там замінений податком на розподілений прибуток. При цьому він виписаний таким чином, що не потребує жодних перевірок звітності підприємства. Він передбачає перевірки лише певних видів діяльності, наприклад, торгівлі із офшорами, отримання зовнішніх кредитів, - тобто діяльності, що дозволяє виводити капітал з України.

Крім того, у проекті Южаніної також є багато позитивного щодо адміністрування ПДВ. Це має зняти багато питань, які нині виникають при адмініструванні ПДВ. Передбачено також автоматичне відшкодування цього податку.

Парламентський проект також передбачає зниження податків на доходи фізичних осіб до 10%, але при цьому там немає "податкової пільги" на мінімальну зарплату, що є в урядовому проекті.

І, на превеликий жаль, там, все ж таки, за наполяганнями деяких депутатів залишилися норми, спрямовані проти спрощеної системи, хоча свого часу було погоджено не включати їх до законопроекту.

Загалом, як на мене, будь-які реформи спрощеної системи можна і треба розглядати тільки після того, як буде пореформована і стабільно запрацює загальна система оподаткування.

І, нарешті, те, про що зараз найбільше говорять. Парламентський проект передбачає більше скорочення податкового навантаження. Це було б добре, якби це було збалансовано зменшенням видатків бюджету.

ВВС Україна:

Володимир Дубровський: Так. І МВФ того ж вимагає. Насправді усі, хто зацікавлений в успіху цієї реформи, мають вимагати балансування доходів та видатків.

ВВС Україна:

Володимир Дубровський: Ні, ми не ставимо під сумнів підрахунки уряду, бо якщо справді порівнювати із 2015 роком, то так воно і виходить. Але зараз точиться дискусія щодо показників 2016 року, і, здається "діра" буде меншою, хоча, звісно, розрив зберігається, і його треба чимось заповнити.

Резерви є. По-перше, це скорочення зловживань при державних закупівлях, яке, на щастя, вже запрацювало, і це дає можливість суттєво скорочувати витрати, пов’язані із держзакупівлями, - це десятки мільярдів гривень економії.

Крім того, є державні підприємства. Частина із них має бути приватизована, що, з одного боку, наповнить бюджет надходженнями від приватизації, а з іншого, зніме з бюджету ярмо дотацій цим підприємствам.

Треба зробити ревізію Пенсійного фонду і так само піддати його усім процедурам прозорості, як і загалом державний бюджет, бо це такі самі кошти платників податків, і за ними має бути такий самий контроль. За досвідом Грузії, це також може заощадити кілька десятків мільярдів гривень.

Тобто, про ті межі, про які казала пані Яресько, скорочення витрат можна досягти лише завдяки подібним заходам. ВВС Україна:

Володимир Дубровський: З боку МВФ буде критика будь-чого, що порушує макроекономічний баланс, і це є абсолютно виправдано. Сьогодні, без отих компенсаторів, про які ми говоримо, податкова реформа дійсно виглядає авантюрою. Хоча, наскільки мені відомо, тональність цієї критики дещо пом’якшилася, тому що розробники парламентського проекту донесли до МВФ свої ідеї безпосередньо, а не у переказі міністра фінансів. І МВФ краще зрозумів, про що ідеться.

Тут є і певний об’єктивний аргумент, який я можу зрозуміти, - це елемент ризику. Коли робиться реформа, коли змінюються відносини між платниками та податковою, звісно, є ризик, що щось піде не так. Робити реформу, яка прибирає можливість чиновника вирішувати, хто кому винний і як що трактувати, дійсно небезпечно, бо до цього податки збирали лише у такий спосіб, і невідомо, чи вдасться їх зібрати у якийсь інший спосіб. І якби я був міністром фінансів, то, звісно, не поспішав би робити таку реформу, бо міністр фінансів відповідальний за наповнення бюджету, а не за економічне зростання.

Загалом, у нас помилка від початку вийшла через те, що цю реформу доручили міністерству фінансів, а в нього при цьому виникає конфлікт інтересів.

ВВС Україна:STY35148221Нові податки: реформа чи проформа?Нові податки: реформа чи проформа?Проект змін до Податкового кодексу, який підготував уряд, викликає багато питань у бізнесових колах. Уряд обіцяє реформи, однак непереконливо, кажуть експерти.2014-10-06T14:18:35+03:002014-10-07T13:44:56+03:002014-10-07T13:44:56+03:002014-10-07T13:44:56+03:00PUBLISHEDuktopcat2true

Володимир Дубровський: Я не політичний аналітик, тому щодо цього мені складно прогнозувати, а тут справа саме у політиці. Але мені здається, що мінфін намагається повторити трюк, коли, як минулого року, STY36596984Загадки "нічного" бюджетуЗагадки "нічного" бюджетуУкраїнські парламентарі не вперше ухвалюють бюджет похапцем, але вперше – вночі і без остаточного тексту законопроекту хоча б в електронному вигляді.2014-12-29T18:01:57+02:002014-12-29T19:54:09+02:002014-12-29T19:54:09+02:002014-12-29T19:54:09+02:00PUBLISHEDuktopcat2true подається бюджет, укладений на основі податкових пропозицій, розроблених самим мінфіном. Мовляв, іншого бюджету немає, а як не буде бюджету, то не буде і траншу від МВФ, і бюджет може бути ухвалений лише із податковими пропозиціями уряду. Але, думаю, що цього разу вже усі навчені, і цього разу так легко це не вийде зробити. Це був би найгірший сценарій, якого, сподіваюся, вдасться уникнути.

Найкращим сценарієм було б ухвалення парламентського комітету із тими доробками, про які я казав, із усуненням утисків спрощеної системи, додати туди компенсатори, які дозволять збалансувати доходи із видатками. Це була б перемога.