Загадки "нічного" бюджету

У ніч проти понеділка 233 депутати підтримали проект бюджету на 2015 рік. Українські парламентарі не вперше ухвалюють бюджет похапцем, але вперше – вночі і без остаточного тексту законопроекту хоча б в електронному вигляді.

Економічні експерти, до яких звернулася ВВС Україна, поки що уникають коментарів. Хочуть спочатку побачити остаточний текст документу.

Ухвалення головних фінансових документів країни – державних бюджетів – досить часто за історію незалежної України відбувалося із порушеннями – строків, термінів та процедур.

Депутати голосували і в останні години року "під ялинкою", і без обговорення – "пакетно" і швидко. Були і випадки, коли бюджет з’являвся вже після початку нового бюджетного року.

Наприклад, Верховна Рада ухвалила<link type="page"><caption> бюджет на 2014 рік</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/03/140327_rada_economy_voted_rl" platform="highweb"/></link> 16 січня – без обговорення. Наступного дня його підписав президент Янукович.

Проте вже через місяць після його втечі з України, депутати за ініціативи нового уряду внесли до цього бюджету низку кардинальних змін.

Але цього разу ухвалення бюджету було незвичним навіть з урахуванням всього досвіду українського парламентаризму.

З одного боку, особливу процедуру ухвалення цього бюджету було схвалено відповідною постановою ще 23 грудня, коли відбулося так зване "представлення" урядом проекту закону у Верховній Раді.

З іншого боку, впродовж усієї неділі 28 грудня депутати блискавично вносили зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, а також ухвалили низку нових законопроектів, які не могли не вплинути на остаточні показники бюджету. Та і в самому проекті бюджету також є чимало "новел".

На це звертали увагу фахівці Головного науково-експортного управління Верховної Ради ще у своїх оцінках проекту бюджету.

"Проектом продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про Державний бюджет України дії чинних актів законодавства або внесення до них змін, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України", - йдеться у висновках управління.

Там також висловлюють сумніви у реалістичності головних макроекономічних показників, а також застерігають про можливості "ручного" керування економікою, які містяться у законі про бюджет на 2015 рік.

У нас "є влада, коаліція, реформи"?

Саме на це звертали увагу депутати, які вимагали від уряду відкласти розгляд бюджету і перед голосуванням надати остаточний текст документу із усіма змінами. При цьому таку позицію висловлювали як депутати із провладної більшості, так і від опозиції.

Депутат від "Опозиційного блоку" Юрій Бойко заявив, що голосування 28 грудня за зміни до Бюджетного та Податкового кодексів відбулося у неконституційний спосіб і буде оскаржене у Конституційному суді.

"Тепер все, що закидалося депутатам, які приймали рішення і голосували за закони 16 січня ("диктаторські закони") – насправді дитячі казочки у порівнянні з тим, що сталося у ВР сьогодні", - заявив представник парламентської опозиції.

Про "диктаторські" закони та "порядок" їх ухвалення згадав і позафракційний депутат Борис Філатов.

"Якщо ви плюєте на парламентаризм, то чим ви кращі за уродів, які голосували 16 січня (2014 року)?", - написав пан Філатов на своїй сторінці у Facebook.

"Той проект бюджету, котрий було роздано декілька днів тому, вже не є актуальним, - написав у своєму блозі на "Українській правді" депутат від "Батьківщини" Ігор Луценко. - Майже десятком законів, прийнятих напередодні, податкова система, система розподілу бюджетних коштів була радикально змінена – а отже, і дохідну, і видаткову частину бюджету потрібно докорінно перепланувати у відповідності до нових умов".

Його тезка із фракції БПП Юрій Луценко пояснив надзвичайні обставини ухвалення бюджету так:

"Якби ми його сьогодні не ухвалили, у нас взагалі не було б шансів його прийняти. Тому що дірку у 30% ніхто б не заповнив коштами фінансових організацій. А так ми показали, що у нас є влада, є коаліція, є реформи".

Те, що "нічний" бюджет ухвалювався зовсім не на рік, визнають і в уряді.

Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що бюджет на 2015 рік є далеким від досконалого, і його буде переглянуто вже до 15 лютого 2015 року.

Проте саме із цим "недосконалим" бюджетом доведеться мати справу місії МВФ, яка має відновити свою роботу у Києві з 8 січня.

Хто і що ухвалив

Голосування за бюджет 2015 року розкололо провладну більшість. "За" законопроект практично у повному складі проголосувала лише фракція "Фронту змін" (за винятком відсутнього Олександра Турчинова).

Навіть у фракції Блоку Петра Порошенка один депутат - Сергій Каплін – проголосував "проти" бюджету, Сергій Лещенко і Віктор Пинзеник "утрималися", не голосували - 9 при відсутніх 18 депутатах.

Голоси "Самопомочі" розділилися: "за" - 10, "проти" - 2 (Семен Семенченко і Єгор Соболєв), "утрималися" 4, не голосували 14, відсутні двоє.

"Радикальна партія" Олега Ляшка дала 17 голосів "за" із 22 депутатів фракції. А фракція "Батьківщина" взагалі не голосувала за держбюджет.

Станом на понеділок 29 січня на офіційному сайті Верховної Ради міститься лише той текст бюджету на 2015 рік, який тиждень тому презентував у парламенті уряд.

Але, як заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, документ має бути підписано "з урахуванням всього, що було сказано під стенограму".

Згідно із законопроектом №1000, бюджет на 2015 рік розрахований на "песимістичному" прогнозі падіння економіки в 4,3% при інфляції 13%, середньому курсі у 17 гривень за долар та доходах від приватизації у 17 млрд грн. Але навіть до головних бюджетних показників виникають запитання.

Екс-міністр фінансів, а нині депутат від БПП Віктор Пинзеник звертає увагу, що номінальний обсяг ВВП наступного року планується в розмірі 1721 млрд. грн., а обсяг видатків зведеного бюджету (без коштів, що передаються Пенсійному фонду) – 552 млрд.

За підрахунками економіста, це є на 25% більше, ніж цього року:

"Може ми не помітили бурхливого зростання української економіки, яка дає ресурс для такого зростання? А можливо в уряді вважають, що у нас не величезна дірка у бюджеті, а надлишок грошей, які просто нема куди дівати? Будь-якій думаючій людині зрозуміло: не може бути стрімкого нарощування видатків держави, економіка якої падає".

За підрахунками Віктора Пинзеника, якщо врахувати видатки, що гарантовані урядом, а також видатки Пенсійного фонду, то витрати бюджету взагалі можуть сягнути 55% ВВП, а це означатиме величезний дефіцит бюджету.

"Пакет", що вплине на бюджет

В уряді ж твердять, що вирішити більшість бюджетних проблем і закрити "дірки" допоможуть законопроекти, ухвалені впродовж останнього тижня та неділі 28 січня, які передбачають зміни до Бюджетного та Податкового кодексів.

Серед них лише побіжно можна згадати такі:

Один законопроект – потенційно кілька проблем

Практично усі ці новації є досить суперечливими, а кілька відповідних законопроектів, де містилися ці норми, потребувала переголосування у парламенті.

Наприклад, аналізуючи норми законопроектів щодо запровадження додаткового імпортного мита, експерти Інституту економічних досліджень і політичних консультакцій Вероніка Мовчан та Микола Риженков пишуть, що "даний захід формально відповідає положенням угод СОТ, хоча можуть виникнути питання щодо дотримання не букви, а "духу" правил СОТ. Також в України можуть виникнути проблеми у співпраці з МВФ та ЄС".

"Довести СОТ, що девальвації з 8 до 16 грн./дол. США гривні було не достатньо для збалансування поточного рахунку, а додаткове 5-10% імпортне мито ситуацію вирішить, буде доволі складно. Таким чином, Уряд вибрав інструмент, що формально дозволяється СОТ у даному випадку, проте він не є оптимальним", - також зауважують у своїй статті експерти.

Вони також нагадують, що згідно із Меморандумом про співпрацю між Україною та МВФ, "Україна зобов’язалась не встановлювати нові та не посилювати діючі обмеження імпорту з метою покращення стану платіжного балансу".

Крім того, як вважають Вероніка Мовчан та Микола Риженков, "запропоновані заходи не відповідають Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, а їх застосування загрожує втратою Україною автономних торговельних преференцій з боку ЄС".

Втім, як заявила, представляючи законопроект у парламенті міністр фінансів Наталя Яресько, він не суперечить нормам СОТ та погоджений з партнерами України в Європейському Союзі та є пропозицією МВФ, і має забезпечити понад 17,6 млрд грн додаткових доходів держбюджету.