Податки 2015: новації та колізії

Після завершення свят і оприлюднення законопроектів, ухвалених Радою 28-29 грудня, оглядачі аналізують податкові зміни та правові колізії, що утворилися через те, що ці документи ухвалюватися поспіхом.

Аналіз показав, що реальні зміни не зовсім відповідають попереднім заявам, а деякі не мають однозначного трактування.

Не так сталося

Уряд заявляв про наміри скоротити кількість податків із 22 до 9.

Ці наміри закріплені у Коаліційній угоді. Згодом з'ясувалося, що законом "Про внесення змін до Податкового кодексу", ухваленим 28 грудня, збережено туристичний збір та збір за паркування транспортних засобів.

Так кількість податків скоротилася з 22 до 11 (7 загальнодержавних податків, 2 місцевих податки та 2 місцевих збори), до яких можна також додати і тимчасовий податок - військовий збір.

Презентуючи законопроект про податкову реформу у парламенті, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявляв, що найрадикальнішим нововведенням буде різке зниження єдиного соціального внеску із 41% до 16,4%. За розрахунками уряду, такий крок має вивести зарплати українців із "конвертів".

Проте де-факто підприємство може скористатися цим нововведенням, якщо впродовж року наростить обсяг заробітної плати на 30% від поточного, а середня зарплата на підприємстві перевищуватиме три мінімальні. При збереженні статус-кво податкове навантаження на фонд оплати праці для підприємства залишатиметься незмінним – 41%.

До таких підприємств належатимуть не тільки ті, що не захочуть виводити з "тіні" зарплати своїх працівників, але й ті підприємства, що вже платили "білу" зарплату своїм працівникам.

А ставка податку на доходи фізичних осіб, зарплата яких перевищує 10 мінімальних (12 180 грн.) збільшилася із 17% до 20% (нараховується на різницю від перевищення).

Втім, якщо врахувати, що останні податкові зміни передбачають навіть оподаткування пенсій, що перевищують 3654 грн., повернення до прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб не виглядає радикальним кроком, проте і перше, і друге навряд чи можна назвати зниженням податкового тиску.

Рухомість і нерухомість

Відповідно до змін у Податковому кодексі, до місцевих податків належить єдиний податок та податок на майно.

Останній складається із плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортного податку.

Транспортний податок - новий. Платниками податку з нового року є фізичні та юридичні особи, зокрема і нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні власні легкові автомобілі віком до 5 років, і що мають об’єм двигуна понад 3000 куб. см.

"Платіжки" за 2015 рік українці з такими авто отримають до 1 липня 2015 року. Їх мають оплатити впродовж 60 днів.

Законодавці назвали цей податок "податком на розкішні авто".

Проте у соціальних мережах власники авто середнього класу одразу ж назвали кілька аргументів "проти" такої оцінки нововведення.

Вони зауважували, що дедалі більше авто преміум-класу мають двигуни меншого об'єму завдяки новітнім технологіям. Серед них BMW X5, Mercedes-Benz ML, Porsche Macan, Cayenne, Panamera, Range Rover Sport.

По-друге, якщо податок є кроком до оподаткування розкоші, незрозуміло, чому ані яхти, ані приватні літаки не обкладаються податком.

В уряді наполягають, що транспортний податок стосуватиметься лише 17 300 автомобілів, зареєстрованих в Україні, при загальній кількості більше 1,3 млн авто.

Багато суперечок точилося довкола податку на нерухомість. Особливо такого нововведення як оподаткування нежитлової нерухомості. До неї разом із офісами, готелями, магазинами та складами потрапили сараї, гаражі та літні кухні, хоча не оподатковуються МАФи та кіоски.

Що ж до житлової нерухомості, то згідно із останніми податковими змінами, ті, хто мають квартири, менші за 60 кв метрів, або ж будинки, що є меншими за 120 кв метрів, цей податок не платитимуть.

Решта сплачуватиме його із тих "квадратів", що перевищують пільгову площу. Проте, як нагадують експерти, спеціально відвідувати податкову для того, щоб вам нарахували податок, не треба - податківці самі мають надіслати відповідне повідомлення.

Податок на житлову нерухомість для фізичних осіб за 2015 рік сплачуватиметься у 2016.

У 2015 році платники податку мають отримати відповідні повідомлення від податківців до 1 липня. Вони сплачуватимуть податок, нарахований за попередній 2014 рік, коли під оподаткування не підпадали квартири до 120 кв метрів та будинки до 250 кв метрів.

У змінах ніяк не врегульовані проблеми вимушених внутрішніх переселенців.

Те, що вони позбавлені права володіти своїм нерухомим майном, а інколи вже втратили його, з точки зору закону ніяк не впливає на те, що вони є платниками податку на нерухомість.

"Нульова декларація"

Податкова реформа також передбачала перехід до контролю не тільки за доходами, але й за витратами громадян.

Першим кроком для цього мало бути запровадження так званої "нульової декларації", у якій добровільно громадяни мали вказати свої доходи та майно.

Пропонувалося також, що у разі, якщо громадянин не подасть декларацію, то його активи автоматично оцінюються у 200 тис. грн. на додачу до вартості вже зареєстрованого майна (квартири чи машини). Передбачалося, якщо громадянин має готівкові кошти у понад 200 тис. грн, перед поданням декларації він має внести їх на банківський рахунок. А відтоді, як декларацію буде подано, податківці мають право контролювати витрати українців.

Якщо ці витрати перевищуватимуть доходи, і громадянин не може довести джерела отримання доходів, він має сплатити податок у 30% на різницю між доходами та видатками.

Проте всі ці пропозиції не увійшли до остаточного тексту ухваленого законопроекту. Але уряд остаточно не відмовився від ідеї порівнювати доходи громадян із їх витратами. Така ініціатива знову може бути запропонована на розгляд парламенту.

Втім, в ході голосування за "нічний бюджет" представники уряду та провладної коаліції заявляли, що вже у лютому бюджет на 2015 рік можуть змінити.

Можуть бути зміни і у податковому законодавстві.

З іншого боку, оглядачі звертають увагу на поки що ніким не змінену норму 4 статті Податкового кодексу про те, що "зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки". Податки та збори, ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

А відтак, теоретично, кожен із нових податків можна оскаржити в суді.