У Росії схвалили запровадження мит на українські товари

Російський прем'єр Дмитро Медведєв підписав урядову постанову, що передбачає запровадження мит на товари з України, якщо домовленості про відтермінування ЗВТ із Євросоюзом не будуть виконані. Український прем'єр називає це "шантажем".

"Я сьогодні підписав постанову, якою вводяться ввізні мита на українські товари", - заявив пан Медведєв на економічному форумі в Сочі.

За словами російського прем'єра, йдеться про запровадження мит на харчі, продукцію легкої та обробної промисловості.

"Але ці мита будуть запроваджені, якщо Україна почне застосовувати економічні статті угоди (про асоціацію з ЄС - РЕд.) раніше названого строку (1 січня 2016 року - Ред.)", - додав Дмитро Медведєв.

Український прем'єр Арсеній Яценюк твердить, що усі економічні документи щодо імплементації Угоди з ЄС Урядом розробляються і набудуть чинності, коли Україна відкриє ринок для європейських товарів.

"Всі економічні документи Урядом розробляються. Вони набудуть чинності тоді, коли Україна відкриє свій ринок для європейських товарів", - заявив пан Яценюк, додавши, якщо "Росія введе обмежувальні заходи, ми невідкладно введемо дзеркальні заходи проти Росії".

"Нехай росіяни свій шантаж залишать для себе", - також сказав український прем'єр, коментуючи рішення російського уряду.

Росія неодноразово висловлювала свої заперечення щодо запровадження вільної торгівлі між Україною та ЄС, твердячи, що це загрожує російському ринку багатомільярдними втратами. Водночас інші партнери Росії у Митному союзі - Білорусь та Казахстан - заявляли, що не мають нічого проти вільного ринку між Україною та ЄС, оскільки весь імпорт, що надходить до країн Митного Союзу, має сертифікати походження, а відтак, завжди можна встановити, де вироблена продукція - в Україні чи ЄС.

У Києві та Брюсселі наголошували, що двостороння угода жодним чином не має зачепити треті країни, і що ці країни не можуть втручатися у двосторонні угоди.

12 вересня після переговорів на рівні українського міністра закордонних справ, європейського комісара з питань торгівлі та російського міністра економічного розвитку домовились, що одна із частин Угоди про асоціацію, що стосується запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, буде відтермінована до кінця 2015 року, хоч вона мала запрацювати від 1 листопада цього року. В українському уряді назвали це "вимушений кроком", який начебто дозволив зберегти незмінним основний текст Угоди про асоціацію, який 16 вересня Верховна Рада України та Європарламент ратифікували одночасно.

З того часу в Україні точаться суперечки щодо того, як Київ збирається виконувати чи не виконувати ці домовленості, адже голова уряду Арсеній Яценюк одразу заявив, що імплементація угоди почнеться у перший день її ратифікації. Утім, може йтися про запровадження тих розділів угоди, що стосуються реформування економіки та переведення української продукції на європейські стандарти якості, тоді як запровадження вільної торгівлі і справді буде відтерміновано.

У Києві не припиняють пошук шляхів, які дозволили б не порушуючи "брюссельські домовленості" запровадити Угоду про асоціацію "по максимуму".

Заступник міністра закордонних справ Лана Зеркаль, заявила в інтерв'ю "Європейській правді", що Київ посилатиметься на Угоду про партнерство від 1994 року, яка передбачає поступове наближення українського законодавства до європейського у 16 галузях, серед яких і торгівля.

"Ніхто в рамках "брюссельських домовленостей" не обмежував Україну у праві виконання Угоди про партнерство і співпрацю", - заявила представниця українського МЗС.

Очевидно, очікуючи на пошук таких варіантів Києвом, Москва вже заявила, що наполягатиме на фіксації у якомусь офіційному рішенні Києва бажання дотримуватися "брюссельських домовленостей". У Києві одразу відповіли, що жодних додаткових гарантій, крім як викладених у спільній заяві від 12 вересня, не буде.

У гру вступає Росспоживнагляд

Присутність українських товарів на російському ринку може й надалі скорочуватися і не через відмову Росії від режиму вільної торгівлі із Україною, а завдяки забороні Росспоживнагляду, як це вже відбулося із низкою українських товарів - від цукерок до пива.

Як повідомляють російські ЗМІ, незабаром Росспоживнагляд може заборонити поставки фруктів і овочів з України через претензії до якості, а також через те, що іноді під виглядом українських товарів на російський ринок надходить продукція із Молдови. З цією країною Росія припинила вільну торгівлю ще у липні, коли парламент Молдови ратифікував Угоду про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС.

Хоча український прем'єр і твердить, що на кожну заборону та обмеження у торгівлі з боку Росії Україна даватиме "дзеркальну відповідь", заступник міністра економіки і Торговий представник України Валерій П'ятницький заявив, що наразі український уряд лише розробляє список російських товарів, проти яких можуть бути застосовані ті чи інші торговельні обмеження.

Втім, як радить колишній міністр економіки Володимир Лановий, кожного разу, рахуючи можливі збитки від заборони тих чи інших українських товарів у Росії - вигідності, чи невигідності зміни торговельного вектору на європейський, варто підрахувати, що дала Україні багаторічна вільна торгівля із Росією:

"Всі "преференції" Росії щодо зони вільної торгівлі з Україною зводяться, мабуть, що ціни на газ, близької до 500 доларів, заборони на українське молоко, м'ясо, і багато інших товарів", - каже економіст, нагадуючи, що обсяги торгівлі України із Росією вже суттєво скоротилися.

За даними міністерства економіки, лише у січні-травні 2014 року порівняно із відповідним періодом минулого року експорт товарів до Російської Федерації зменшився на 1,7 млрд. дол, тоді як експорт до Європи збільшився на 0,7 млрд. дол.

У січні-травні 2014 року обсяги експорту товарів до Європи перевищили обсяги експорту товарів до Росії у 1,7 рази. За цей час Україна експортувала до європейських країн товарів на понад 8 млрд дол., а до Росії - на 4,7 млрд дол.