Рік торговельної війни: від цукерок до молока

Від 28 липня Росія заборонила імпорт усього українського молока та молочної продукції. І хоча втрати українських молочників порівняно із загальним обсягами експортних втрат на російському напрямку є відносно невеликим, їхня історія на російському ринку, а також спроби знайти інших покупців своєї продукції є показовими.

Повній відмові від імпорту української "молочки" передувала заборона на ввезення продукції кількох окремих підприємств, що діяла від 4 липня. Тоді російська сторона пропонувала провести термінові телефонні переговори із Держветфітослужбою України, але так і не отримала відповіді.

Причина повної заборони, згідно із повідомленням Россільгоспнагляду, "неодноразові випадки виявлення у молоці та молочній продукції, що надходить до Росії з України, залишків заборонених та шкідливих речовин, включно із антибіотиками, солями важких металів, мікроорганізмів, зокрема і патогенних".

Занепокоєння російського відомства викликає також і "відсутність з українського боку прикордонного ветеринарного контролю".

Крім проблем із молоком, російських чиновників турбує "безконтрольне надходження української рослинної продукції в ручній поклажі та багажі пасажирів", ввезення якої відтепер також заборонено.

У червні цього року Росія заборонила ввезення української картоплі. А Росспоживчнагляд також ініціював заборону на імпорт українських соків, пива та консервів через "невідповідність якості російським вимогам". Заборона на ввезення українських овочевих та рибних консервів запроваджується з 29 липня.

Рівно рік тому Росія заборонила імпорт продукції української кондитерської корпорації Roshen. Саме з цієї заборони почали різко загострюватися торговельні відносини між Києвом та Москвою, що дало привід для відмови президента Януковича підписувати угоду про Асоціацію та вільну торгівлю із ЄС. А це, у свою чергу, стало приводом для початку масових акцій протесту в Україні та подальших подій 2014 року.

Російський ринок

Попри те, що негаразди українських молочників на російському ринку почалися ще у 2006 році, українським виробникам вдавалося зберігати на російському ринку серйозні позиції. Наприклад, минулого року до 12% ринку сирів у Росії належало українським виробникам.

За інформацією, наданою ВВС Україна Національною асоціацією молочників України "Укрмолпром", український молочний експорт до Росії склав майже 113 млн дол. Отже, якщо припустити, що заборона на українську "молочку" триватиме, то кінця року втрачені доходи українських підприємців можуть становити близько 110 млн дол, - здається, не так багато на тлі 5 млрд дол загальних обсягів експорту до Росії.

Проте в "Укрмолпромі" кажуть, що Росія і надалі залишається найбільшим імпортером низки молочних продуктів з України, - вершкового масла (82,99%), сиру (72,36%) та морозива (39,27%). Загалом, у перерахунку на молоко, у першому півріччі цього року до Росії йшло майже 10% усього виробленого українськими молочниками. Щоправда, у 2012 та 2013 роках ця частка трохи перевищувала 12%.

Такі зміни відбулися, передусім, через те, що українські виробники стали шукати інші ринки, а також заміщувати "проблемні" продукти. Наприклад, якщо через "сирні війни" експорт українських сирів до Росії впав на 45%, то експорт масла у натуральному виразі зріс у 35,3 рази.

"Це пов’язано з тим, що молоко, яке вивільнилось через заборону експорту сирів, направили на продукцію, більш тривалого зберігання, та продукцію яка має попит з боку інших країн", - кажуть в "Укрмолпромі". Зокрема, найбільшим покупцем українського молока та кисломолочної продукції стала Молдова, а найбільшим покупцем виробленого в Україні казеїну є Німеччина.

Що робити?

При кожному попередньому загостренні "сирного" конфлікту між Україною та Росією експерти радили молочникам переорієнтовуватися на внутрішній ринок, а також намагатися вийти на інші, не пов'язані із Росією, ринки.

Українські молочники не проти розширити присутність на внутрішньому ринку, тим більше, що фактичне споживання молока та молочних продуктів українцями на третину нижче за норму. Проте, як зазначають в "Укрмолпромі", "внутрішній ринок сильно обмежений купівельною спроможністю громадян".

Нині ж через конфлікт у східних регіонах та пов'язані із цим урізання бюджетних видатків, обсяги внутрішнього ринку ще більше скоротилися.

За словами заступника міністра економіки Анатолія Максюти, роздрібна торгівля хоч і залишається чи не єдиною галуззю української економіки, яка все ще зростає, "позитивний ефект внутрішнього попиту зменшується від місяця до місяця у зв'язку із зменшенням споживчих можливостей населення". Іншими словами, українці затягують паски, і навряд чи їхні доходи дозволять "з'їсти" той сир і масло, від якого відмовляється Росія.

Вихід на зовнішні ринки, зокрема, і європейський, ускладнюється тим, що там є свої ветеринарні та санітарні вимоги, і пройде певний час, аби українські виробники зможуть підтвердити необхідні сертифікати якості.

Як каже міністр аграрної політики Ігор Швайка, тут українським молочникам, як і загалом виробникам аграрної продукції, може допомогти ухвалення законів, що стосуються безпеки харчових продуктів.

"Це те, що дає можливість нашому виробнику запрошувати інспекцію із Європейського Союзу, проходити усі необхідні процедури і виходити на європейський ринок, щоб мати якісного, прогнозованого і прагматичного споживача", - твердить міністр аграрної політики. Він також повідомив, що група інспекторів ЄС має прибути до України наприкінці вересня, аби оцінити відповідність якості продукції українських харчовиків європейським стандартам та систему контролю за цією якістю.

Молочники кажуть, що ухвалення одного закону недостатньо.

"Хоча закон про якість та безпечність харчових продуктів прийнятий за основу та в цілому, решта законів - закон про ідентифікацію тварин, закон про корми, про побічні продукти тваринного походження, про державний контроль у сфері забезпечення безпеки та якості продуктів - не прийняті. Що унеможливлює експорт до ЕС", - кажуть в "Укрмолпромі". Там також додають ще дві серйозні причини, які перешкоджають експорту української молочної продукції до Європи: це квоти в угоді про вільну торгівлю із ЄС і те, що багато молока українські виробники отримують від населення, що заборонено у Європі.

Заборони ж з боку Росії, вважає міністр аграрної політики, "як правило, є невмотивованими, і політичними".

"Ми готові прийняти для перевірок російських фахівців. Але є одне "але". Росія - це є країна, яка веде з нами неоголошену війну, як безпосередньо у військовій площині, так і в інформаційній, а також у торговельній сфері", - каже Ігор Швайка.

Воювати чи торгувати

Про те, що нинішні відносини України із Росією не просто не сприяють торгівлі, а навіть виглядають дивно на тлі тієї ролі, яку відіграє Росія у збройному конфлікті у східних областях України, а також санкцій, які застосовують проти Росії західні країни, заявляв і український прем'єр Арсеній Яценюк.

"А то виходить так: ми у фактичному стані війни, і говоримо - купіть, будь-ласка, у нас на мільйон доларів нашої продукції. Воно якось не стикується у моїй голові, не знаю, може, для когось це нормально, але для мене це ненормально", - заявив Арсеній Яценюк.

Він вважає, що українським виробникам варто готуватися до повного припинення торгівлі із Росією. За оцінками уряду, їхні збитки від цього можуть скласти 5 млрд дол.

Арсеній Яценюк також заявив, що уряд "готовий зробити все, щоб ми могли за короткий термін диверсифікувати ринок збуту".

Утім, багатьом виробникам зробити це буде практично неможливо.

За даними заступника міністра економіки і торгівлі Анатолія Максюти, від початку цього року найбільше втрат від скорочення торгівлі із Росією несуть українські підприємства машинобудування, продукція яких із натяжкою потрібна на внутрішньому ринку, і майже не потрібна на інших ринках у тому вигляді, у якому вона нині випускається.

З іншого боку, українські оглядачі вже кілька років тому звертали увагу на політику імпортозаміщення, проголошену російським урядом. Це означає, що навіть за умов, коли відносини України та Росії залишалися б дружніми, Росія все одно поступово відмовлялася б від українських товарів, адже у багатьох галузях асортимент і технології українських та російських виробників історично залишатися подібними.

За даними мінекономіки, експорт українських товарів до Росії від січня до червня скоротився майже на 24%. Водночас Україна почала нарощувати експорт до Європи.

За даними МЕРТ, у січні-травні 2014 року порівняно із відповідним періодом минулого року експорт товарів до Російської Федерації зменшився на 1,7 млрд. дол, тоді як експорт до Європи збільшився на 0,7 млрд. дол.

Крім того, у січні-травні 2014 року обсяги експорту товарів до Європи перевищили обсяги експорту товарів до Росії у 1,7 рази. За цей час Україна експортувала до європейських країн товарів на понад 8 млрд дол., а до Росії - на 4,7 млрд дол.

Від початку 2014 року ЄС став найбільшим покупцем українських товарів - за січень-травень туди надійшло 33,5% всього українського експорту. До Росії іде майже 20% українського експорту. На ЄС також припадає і майже 35% українського імпорту. На Росію - майже 30%.