Економічні прогнози на 2014: все визначатиме політика

Економіку 2014 року визначатимуть угоди, не підписані та підписані Україною наприкінці 2013 року, а також наближення президентських виборів 2015 року. Відтак, виділити якісь окремі події, на які варто очікувати бізнесу і не лише йому, дуже важко.

Опитані ВВС Україна експерти наголошують на тому, що робити економічні прогнози тоді, коли політичні впливи є настільки сильними та непередбачуваними, дуже важко. Майже всі експерти кажуть, що 2014 рік не буде легшим за 2013. Проте є й інші думки.

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера

"Є думка, що ситуація буде різко змінюватися вже з кінця грудня 2013 року. Очевидно, що після московських домовленостей економіка отримала додатковий імпульс, особливо в тому, що стосується розвитку реального сектору, неприпустимості застосування усіх нетарифних обмежень. Тільки за рахунок цього українська економіка щонайменше може отримати додатковий імпульс для зростання ВВП на 2,5% у 2014 році. До того ж, не треба забувати про спільні проекти, про які домовилися дві сторони і які можуть бути реалізовані в Україні або за участі українських виробників, що також може додати до 0,5% зростання.

Думаю, український політикум вже навчений гірким досвідом попередніх угод, і не тільки харківських. Звісно, ми не знаємо усіх подробиць і деталей. Але я не уявляю, як ці деталі можуть не виноситися у публічну площину тривалий час. Швидше за все, ми їх побачимо дуже скоро.

Нова ціна на газ потенційно збільшує той дохід, який залишається у розпорядженні домогосподарств, тому що напруга, пов’язана із можливістю підвищення тарифів на газ, також знижена. Плюс, 2014 рік – це рік піку політичного циклу в Україні, що означає додаткові соціальні виплати. Тому ми можемо очікувати, що внутрішнє споживання, чи, принаймні доходи домогосподарств можуть збільшуватися, що, можливо, призведе і до зростання української економіки. З іншого боку, тут є фактор ризику, бо у разі, як відгуку з боку вітчизняного товаровиробника не буде (а я передбачаю, що його не буде), імпорт зростатиме.

Думаю, на тлі зростання економіки, ми можемо очікувати зростання інфляції і відходу від того практично нульового рівня, який буде зафіксований за підсумками 2013 року. Швидше за все, НБУ відмовиться або буде намагатися відмовитися від архаїчної політики фіксування курсу, бо не курс є головним досягненням економічної політики, а економічне зростання чи ВВП на душу населення.

Просування у підписанні Угоди із ЄС може бути. Принаймні те, що ми наразі знаємо про московські домовленості, не суперечить можливості підписання ЗВТ із ЄС.

Ільдар Газізуллін, експерт Українського Інституту публічної політики

Зараз зарано говорити, про те, що остаточний вибір зроблено. Уряд його відкладає, купуючи час для того, аби не робити реформи. Але це означатиме, що упродовж 2014 року та більшу частину 2015 року, коли буде формуватися політичне середовище після президентських виборів, Україні не слід сподіватися на надходження суттєвих прямих іноземних інвестицій.

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова

Гадаю, вже не варто очікувати, що процес підписання Угоди із ЄС буде відновлено чи продовжено у 2014 році. Так само важко сподіватися, що у чинних умовах ми зможемо провести плідні переговори із МВФ.

Чинників, щоб проводити структурні зміни в економіці, щоб шукати нові зовнішні ринки, щоб підвищувати енергоефективність немає. Все це на сьогодні втрачено. Так само втрачені можливості для реформування інститутів захисту бізнесу, інвесторів, кредитів, зрозумілих і прозорих правил для всіх економічних агентів.

Ніби-то покращення у газовій сфері, але тут я погоджуюся із експертами, які кажуть, що вони не стануть підґрунтям для відновлення розвитку економіки.

Проте окремі показники можуть дещо покращитися. Частина тих коштів, що ми отримаємо від Росії, буде спрямована на підтримку соціальної сфери, швидше за все, безпосередньо напередодні президентських виборів. Але і це не матиме якихось серйозних наслідків.

Що стосується реального сектору, бізнесу, то тут поки що не видно, за рахунок чого може відбутися розширення. Інвестиції як були, так і залишаються вкрай низькими. Так само не видно, за рахунок чого можуть пожвавішати внутрішній ринок чи ринки СНД. Тобто, якщо наступного року і буде якесь зростання, воно носитиме символічний характер, і буде певним віддзеркаленням того, що економіка впала вкрай низько. Я не очікував би від наступного року якихось позитивних змін.

Володимир Дубровський, старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE

Прогнози, на жаль, дуже непевні. В кращому разі економіка отримає якийсь невеликий поштовх від цих російських "кредитів" і зниження ціни на газ. Більшою мірою від ціни на газ, бо "кредит" призначений для того, щоб балансувати на краю прірви, його ледь вистачить, аби розрахуватися із терміновими зовнішніми зобов’язаннями і покрити якусь частину дефіциту бюджету.

Всі фактори, які призвели до падіння економіки (у 2013 році - Ред.), наразі залишаються в силі. Єдине, що може початися якесь кволе відновлення світової економіки, і це покращить кон’юнктуру для нашого експорту.

Соціальні виплати, якщо вони робляться за рахунок податків, не простимулюють економіку. Бо це в одних людей забирають, а іншим – віддають. Тобто, попит одних людей заміщується попитом інших. Вони не створюють додаткових можливостей для економіки.

Загалом, навіть якщо якесь пожвавлення і буде, то це буде лише тимчасове пожвавлення, адже ми отримали чіткий сигнал, що замість реформ будуть російські гроші.

Угоду із ЄС підписано не буде, можливо, будуть тривати якісь переговори, Янукович висуватиме якісь чергові нереалістичні і незрозумілі європейцям вимоги, аби лише створити вигляд, що "процес іде".

Економічна ситуація не покращиться, і, в кращому разі, залишиться на тому ж рівні. Водночас політичні впливи можуть змінювати її у різних напрямках. Ключ до вирішення проблем економіки лежить зараз у політиці, і тому передбачати її розвиток дуже важко. Ситуація є дуже хиткою, і тут можуть втрутитися якісь інші гравці, про яких ми зараз не знаємо, або не знаємо, які у них є карти.

Томаш Фіала, генеральний директор Dragon Capital

На наступний рік ми прогнозували зростання у 1,5%. Але це були очікування осені. Зараз важко сказати, як ці оцінки зміняться через політичну нестабільність та зміну геополітичного вектору. Отримані від Росії кредити будуть витрачені на зарплати і пенсії. Дещо відновиться попит на товари, які Україна експортує.

Зниження ціни на газ, звісно, є позитивною новиною для економіки, але є маленький нюанс: ця знижка має підтверджуватися кожен квартал, і наразі не зрозуміло, чого вимагатиме Росія за кожне підтвердження. І кредит: його вартість є досить низькою, проте строк досить короткий - два роки. І якщо уряд не проведе реформи, не почне боротися із корупцією і не створить більш привабливий інвестиційний клімат, то через два роки ми опинимося у такій самій ситуації, тільки із додатковим боргом у 15 млрд доларів.

Анна Дерев'янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації

Зараз немає ясності, чіткості і прогнозованості щодо того, як розвиватимуться політичні події. Очевидно одне: у короткотерміновій перспективі російський кредит закриє дірки. Але, навіть якщо він і справді є безумовним, і там справді немає якихось політичних вимог, про які ми поки не знаємо, він просто знову буде "проїдений", і ми витратимо всі ці гроші напередодні виборів.