Український бізнес: між Митним і Європейським союзами

Після того, як президент доручив урядові терміново налагодити зіпсовані торговельні відносини із Росією, дискусія про членство України у Митному союзі чи Асоціацію з ЄС набрала нових обертів.

Опозиція заявила, що у разі непідписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС українську економіку очікує колапс, тоді як представники провладних політичних сил заявляють про можливість серйозних економічних проблем через погіршення відносин з Росією після підписання угоди з ЄС. Експерти вважають, що одна сторона надто драматизує втрати від обмежень з боку Росії, тоді як інша сторона дещо перебільшує реальні можливості угоди про вільну торгівлю із ЄС.

Нові настанови українському урядові президент озвучив після зустрічі із представниками українських підприємств-депутатами, керівництвом Українського союзу промисловців та підприємців та Федерації профспілок України.

На тій зустрічі від депутата-регіонала Валентина Ландика надійшла пропозиція навіть відтермінувати підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС.

Згодом депутат уточнив, що не пропонував президентові взагалі відмовитися від підписання угоди із ЄС, а лише дати підприємцям більше часу на підготовку до неї.

"Я в жодному разі не кажу, що не треба йти у Європу. Це і європейські стандарти, і європейське право. І щоб від цього відмовитися, я не знаю, ким треба бути. Я просто сказав президенту, що промисловість нині не готова", - заявив депутат.

Дорогі стандарти

Валентин Ландик твердить, що у разі, як угоду з ЄС буде підписано, заходи, які російська митниця почала "відпрацьовувати" наприкінці літа, стануть постійними для українських експортерів, а через це їхня продукція буде на 35-40% дорожчою для кінцевого споживача. А відтак українські виробники втратять конкурентоздатність на російському ринку.

Депутат також застеріг від повторення ситуації, яка склалася під час вступу України до СОТ, коли задля швидшого підписання угоди Україна не змогла відстояти більш вигідні для себе умови приєднання до цієї організації.

Після зустрічі президента із промисловцями, українське керівництво стало наголошувати, що скорочення товарообігу між Україною та Росією цього року вже сягнуло 25%. Втім, значна частина цього падіння припадає на суттєве зменшення імпорту російського газу, на яке, за словами українських урядовців, Україна змушена піти після кількох років безрезультатних переговорів про зниження ціни. І почалося воно не влітку, коли погіршення торговельних відносин з Росією стало очевидним.

Ще у 2012 році український експорт до Росії впав на 11%, а імпорт - 5,9%. До того ж, Україна імпортує із Росії приблизно на 10 млрд доларів більше, ніж експортує.

Представники української влади також почали говорити, що перехід на європейські технічні регламенти коштуватиме українській економіці 150-160 млрд євро впродовж 10 років.

На цьому наголошує і новопризначений представник України у Євразійській економічній комісії Віктор Суслов. Екс-міністр економіки каже, що європейські регламенти і стандарти, безумовно, є одними із найкращих у світі, проте нині в українських підприємств немає грошей, аби на них переходити, тоді як допомога ЄС може покрити 0,5% від цієї суми. До того ж, у разі, коли такий перехід буде зроблено, вони припинять узгоджуватися із російськими технічними регламентами, і від цього в українських виробників на російському ринку буде ще більше проблем.

"Може бути ускладнений як доступ української продукції на ринки країн Митного союзу, так і продукції країн Митного союзу на український ринок", - каже Віктор Суслов в інтерв'ю агенції "Уніан". Він також твердить, що проблема узгодження технічних регламентів із країнами Митного союзу буде загострюватися, і Україні доведеться її вирішувати незалежно від того, чи підпише вона угоду із ЄС.

В УСПП, яка ініціювала зустріч президента з підприємцями, наголошують, що напрям руху української економіки до європейських стандартів має залишатися незмінним. Проте там зауважують, що "при створенні ЗВТ між Україною та ЄС найбільше може постраждати машинобудівна, хімічна та легка галузі промисловості, продукція яких є більш затребувана на ринку Російської Федерації та країн СНД".

В УСПП також нагадують, що Україна експортує до Митного союзу 65% продукції машинобудування, в тому числі до Російської федерації – 52%. Що ж до інших галузей, то вони наштовхнуться на серйозні виклики. На думку УСПП, вітчизняному бізнесу, зокрема, щзагрожують:

Серед переваг створення ЗВТ з ЄС є те, що "Україні відкриється доступ до понад п’ятсотмільйонного європейського ринку, який сьогодні виробляє п’яту частину світової продукції, до групи держав, які мають найбільший вплив на регулювання економічної та фінансової діяльності в світі, до технологій й фінансових інструментів, відбудеться прилив прямих іноземних інвестицій в економіку".

Втрати - реальні чи вигадані?

Водночас експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь вважає, що реальні втрати української економіки на східному напрямку будуть меншими, ніж оцінки, що лунають напередодні підписання угоди із ЄС, а загальний ефект для української економіки буде різноспрямованим.

Як нагадує пан Жолудь, на ЄС та Росію припадають приблизно однакові частки зовнішньої торгівлі України. Проте структура експорту до Росії і ЄС є різною, тому переваги чи збитки від посилення того чи іншого напрямку отримають різні підприємства.

"Якщо Росія запроваджуватиме якісь серйозні обмеження, то від цього можуть постраждати підприємства енергетичного і транспортного машинобудування, виробники залізничної техніки та вагонів. Ясно, що ця продукція призначена лише для ринків СНД, і що ЄС зі своїми стандартами і значно вищою конкуренцією ніколи не купуватиме цю продукцію у її нинішньому вигляді. Те саме стосується і електроніки, яку виробляє Україна", - каже експерт. Він також нагадує, що Росія поки що не конкретизувала, які саме обмежувальні заходи щодо українських товарів вона застосовуватиме у разі підписання угоди між Києвом та Брюсселем.

Нинішні ж проблеми - у вигляді черг із фур на кордоні чи заборони на імпорт товарів певних українських підприємств - завдають цілком реальних збитків власникам окремого бізнесу, однак у масштабах всієї української економіки є поки що не такими значними. Вони, швидше, розраховані на психологічний ефект від "гри на нервах" у останні тижні перед можливим підписанням угоди із ЄС, - вважає Олександр Жолудь.

Про те, що нинішні проблеми деяких українських виробників почалися задовго до погіршення торговельних відносин із Росією, говорить і експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський. І навіть якщо Україна вступить до Митного союзу, "проблемні" галузі української економіки, наприклад, машинобудування, від цього не виграють:

"Росія весь час проводила політику імпортозаміщення у стратегічних галузях, щоб забезпечити повний цикл виробництва товарів військового і напіввійськового призначення", - каже він. Таку саму політику Росія провадить і стосовно членів Митного союзу - Казахстану і Білорусі, а відтак, Україні не варто очікувати, що справи виробників вагонів чи турбін поліпшаться.

Кому що вигідно?

Володимир Дубровський звертає увагу на те, що підприємства, представники яких закликали президента відтермінувати підписання угоди з ЄС, і терміново налагодити відносини із Росією, впродовж всіх років незалежності України мали режим сприяння на найвищому рівні, включно із податковими пільгами, державним фінансуванням технічного переобладнання, яке здійснювалося переважно за рахунок імпорту європейського обладнання. І все це не зробило їх більш конкурентноздатними:

"Вони звикли до тепличних умов, багатьма із них з радянських часів і досі керують "червоні директори". І політика вибудовування українських геополітичних і геоекономічних відносин залежно від волі неконкурентоздатних виробників, фактично, економічної "п'ятої колони" - є хибною політикою, яка приведе в нікуди".

Що ж до іншої категорії підприємств, які дійсно вже постраждали від торговельних обмежень, наприклад, кондитерської корпорації Roshen, то тут, як вважає експерт, частина провини лежить на власниках і керівництві компаній, які не доклали достатньо зусиль, аби розширити свою присутність не на російському, а на європейському ринку. Хоча, додає експерт, потрапити на цей ринок важче, ніж на російський.

З іншого боку, в українській економіці є ціла низка галузей, які однозначно виграють від запровадження режиму вільної торгівлі із ЄС.

Володимир Дубровський вважає, що серед них, у першу чергу, будуть ті підприємства, що нині потерпають від втрат на російському напрямку:

"Переорієнтація цих підприємств на більш конкурентні, але, водночас, на більш заможні ринки - це лише питання часу. Якщо угоду буде підписано, то вони отримають зниження і технічних, і торговельних бар'єрів, і лише від них залежатиме, чи скористаються вони цим шансом".

На думку Олександра Жолудя, від Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі, виграють сільське господарство, переробна промисловість, харчова промисловість, чорна металургія і деякі виробники електроніки.

Після Вільнюса

Після підписання угоди між Україною та ЄС Росія так і не запровадить якихось конкретних обмежувальних заходів, тоді як вільна торгівля із ЄС принесе, хоч і не одразу, велику користь як окремим галузям, так і всій українській економіці в цілому, - вважає Олександр Жолудь:

"Ми маємо скорочення ВВП впродовж п'яти кварталів. Традиційне підвищення соціальних виплат напередодні президентських виборів створить додатковий тиск на економіку. Угода З ЄС не врятує Україну вій цих проблем, але може дати позитивні сигнали інвесторам".

Якщо ж угоду з ЄС не підпишуть - вплив на економіку буде досить відчутним, вважає Володимир Дубровський: "Непідписання угоди з ЄС вдарить і по тих інвесторах, що вклали гроші в українські державні цінні папери, а відтак - і по українському бюджету, і по курсу гривні".

Експерт впевнений, Росія, попри власні проблеми з економікою, може надати Україні якусь позику, яка на певний час дозволить закрити найбільш проблемні ділянки українського бюджету. Проте він наголошує, що Києву треба бути готовим до того, що умови надання цієї позики будуть "кабальними", і "зрештою, означатимуть якщо не економічну, то політичну катастрофу для України". Володимир Дубровський нагадує, що Україна вже понад рік має режим вільної торгівлі із державами СНД, але поки що не відчула особливих переваг від участі у тій угоді.