Знову багатовекторність? Економічне тло хитань Києва

Стурбованість підприємців ускладненнями у торговельних відносинах із Росією та "газове питання" змушують українську владу спрямувати першочергові зусилля на нормалізацію відносин із Москвою, - заявив прем'єр-міністр України Микола Азаров.

Представники великих підприємств, що відвідали президента напередодні, впевнені, що їхні проблеми пов'язані із підписанням Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС.

Проте міжнародні та українські експерти попереджали про погіршення економічної ситуації в Україні ще рік тому, а сподівання на відновлення української економіки пов'язували саме із підписанням угоди з ЄС.

"Наказ" від реальної економіки?

"Росія все більше відгороджується від українських товарів захисними митами, які у них, відповідно до умов вступу до СОТ, вищі, ніж у нас, приблизно вдвічі. Отже, звернення до СОТ у цій ситуації може не допомогти. Додайте до цього захмарні ціни на газ та нафту, і для кожної людини, яка відповідальна за долю України, стане зрозуміло, що питання номер 1 національної політики - це нормалізація відносин з Росією", - заявив український прем'єр під час засідання уряду, нагадавши, що на Росію припадає до 30% української зовнішньої торгівлі.

Він також заявив, що нормалізація відносин є "наказом владі від реального сектору економіки", і що підприємці саме із цим пов'язують негативні тенденції, що загострилися в українській економіці останнім часом.

Микола Азаров також заявив, що ніхто не збирається компенсувати Україні збитки від втрати російського ринку:

"Хочу, щоб усі в Україні усвідомили: нам ніхто не запропонував і не запропонує компенсації за втрату цього (російського - ред.) ринку. А ми не маємо права допустити, щоб закривалися підприємства, щоб наші люди залишалися без зарплат та пенсій", - наголосив український прем'єр.

Напередодні президент України Віктор Янукович зустрівся із керівниками великих промислових підприємств, сконцентрованих переважно на Сході та Півдні України, а також із представниками УСПП та Федерації профспілок України, які попросили президента відкласти підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС принаймні на рік.

"Давайте підписання на один рік перенесемо. Дайте нам можливість підготуватися, дайте можливість закупити обладнання. Це велике прохання не тільки моє, це велике прохання підприємців", - заявив під час цієї зустрічі депутат від Партії регіонів Валентин Ландик, якому належать майже 80% акцій ПАТ "Норд", найбільшого українського виробника холодильників, половина продукції якого йде на експорт до Росії та Казахстану.

Президент заявив, що поділяє стурбованість підприємців: "Якщо подивитися на спад виробництва, він найбільше відбувся у експорто-орієнтованих галузях економіки", - заявив Віктор Янукович.

Втім, навіть жорстка критика уряду президентом за невчасний запуск програми стимулювання економіки свідчить про те, що проблеми в українських експортерів почалися не наприкінці літа, коли Росія стала запроваджувати різні обмежувальні кроки у торгівлі з Україною, мотивуючи їх бажанням підготуватися до підписання Києвом Угоди про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС.

Адже вперше про те, що українська економіка потребує додаткового поштовху, і <link type="page"><caption> президент, і уряд заговорили</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2013/03/130228_ukraine_economy_fostering_az.shtml" platform="highweb"/></link> ще у березні поточного року.

Крім того, лише місяць тому не тільки незалежні експерти, але й президент, прем'єр, а також УСПП на чолі із Анатолієм Кінахом заявляли, що підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю із ЄС надасть можливість виходу український виробників на один із найбільших та найплатоспроможніших ринків у світі, а також простимулює надходження інвестицій та застосування нових технологій.

А в середині вересня під час саміту YES у Ялті український прем'єр переконувавприсутніх, що "альтернативи підписанню угоди із ЄС в України немає".

"Недієздатна економіка": через Росію, ЄС чи когось іще?

Ще від кінця минулого року представники МВФ, Світового банку, ЄБРР, іноземних та українських експертних організацій попереджали про хибність економічної та бюджетної політики нинішнього українського уряду, прогнозуючи, що вона може призвести до уповільнення економіки та утворення великого бюджетного дефіциту.

Під час усіх чергових раундів переговорів із МВФ, що відбулися впродовж цього року, поставало два проблемні питання: підвищення тарифів на газ та опалення, які досі субсидуються з державного бюджету, підриваючи і його, і фінансовий стан державного газового монополіста НАК "Нафтогаз", а також припинення жорсткої курсової політики, яка "вимиває" валютні резерви країни.

На ті ж самі проблеми неодноразово вказували і у Світовому банку.

У жовтні, після чергового погіршення власних прогнозів щодо динаміки української економіки, у Світовому банку прямо заявили - без серйозних реформ сподіватися на відновлення економічного зростання в Україні не варто.

Про серйозні економічні ризики для української економіки, пов'язані із нереалістичною бюджетною політикою, невирішеністю "газового" питання, "хитанням" між Європейським та Митним союзами <link type="page"><caption> попереджали на початку року</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/12/121225_ukraine_economy_2013_forecasts_az.shtml" platform="highweb"/></link> і українські експерти.

Тепер, як ідеться в одній із останніх статей Financial Times, присвячених Україні, "країна намагається впоратися зі слабкою економікою, величезним бюджетним дефіцитом і дефіцитом поточного рахунку, який виснажив валютні резерви до стану, коли вони ледве покривають кілька місяців імпорту.

Вартість страховки українського боргу є однією з найвищих у світі, і більшість аналітиків сходяться на тому, що звернення по допомогу до МВФ чи Росії, або економічний колапс, "є лише питанням часу для України".

Водночас, як пише New York Times, ЄС мав бути готовий до більших фінансових "вливань" у підписання угоди про асоціацію з Україною:

"Європейці мають бути готові забезпечити аварійні поставки газу до України і кредиту, можливо, за участі МВФ, хоча президент Янукович поки що зробив все, аби унеможливити надання цих кредитів". Проте, як вважають автори американського видання, "ЄС виглядає не зовсім готовим брати на себе відповідальність за недієздатну економіку України, підірвану корупцією та політичними суперечками, яка намагається впоратися із виплатою боргів". New York Times також наводить думку відомого російського політолога Сергія Каарганова про те, що навіть у разі, як Україна підпише угоду із ЄС, "Росія намагатиметься, аби це далося Україні дорогою ціною".

У липні цього року минув рік, як українська економіка почала скорочуватися. За перше півріччя 2013 року ВВП України скоротився на 1,1%, у третьому кварталі - на 1,5%, при тому, що бюджет розрахований на прогнозі про зростання на 3,4%.

У Світовому банку прогнозують, що до кінця року ВВП України може відновити зростання, але за підсумками року зростання економіки буде нульовим. При цьому навесні Світовий банк прогнозував, що у 2013 українська економіка зросте на 3,5%. Влітку банк Клацнути зменшив цей прогноз до 1%.

МВФ очікує уповільнення українського ВВП до 0%, а у ЄБРР навіть очікують падіння до -0,5%.

Згідно із даними Державної служби статистики, промислове виробництво у серпні 2013 року зменшилося на 5,4% у порівнянні із серпнем минулого року, а у вересні падіння становило вже 5,6%.

Те, що економіка не зростає, а скорочується, означає, що бюджет не отримує запланованих доходів. Дефіцит бюджету зріс до 35 млрд грн, що вдвічі більше, ніж рік тому. Від кінця літа почалися <link type="page"><caption> затримки із соціальними виплатами</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/09/120907_ukraine_reforms_vs_social_payments_az.shtml" platform="highweb"/></link>. <link type="page"><caption> </caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/09/120907_ukraine_reforms_vs_social_payments_az.shtml" platform="highweb"/></link>

Впродовж року уряд отримав право розраховуватися за певні бюджетні борги векселями, а 7 листопада уряд своєю постановою дозволив Пенсійному фонду залучати кредити для виплати пенсій. Лише зафіксований у бюджеті дефіцит фонду перевищує 20 млрд грн, проте експерти кажуть, що реальний брак коштів у Пенсійному фонді є на кілька мільярдів більшими.

На початок осені державний борг зріс до 550 млрд грн. Це майже удвічі більше за показник початку 2010 року, коли президентські вибори в Україні виграв Віктор Янукович.

За підсумками жовтня валютні резерви країни скоротилися до 20,6 млрд доларів. Два роки тому вони були майже удвічі більшими, і становили 38,4 млрд доларів. Міжнародна рейтингова агенції Fitch допускає, що до кінця 2014 року українська національна валюта може подешевшати до 9 гривень за долар. Інша агенція - Standard&Poor's - прогнозує "просідання" курсу до 9,5 гривень за долар.

Прогнозний дефіцит фінансів "Нафтогазу", який дотує тарифи на газ для комунальних підприємств та населення, ще на початку літа цього року планувався на рівні у понад 30 млрд. грн. Проте експерти казали, що реальний дефіцит є набагато більшим. У серпні на покриття дефіциту бюджету державного газового монополіста було додано ще 10 млрд грн бюджетних коштів.

У вересні стало відомо, що "Нафтогаз" не зміг розрахуватися із російським "Газпромом" за отриманий у серпні газ, і заборгував йому майже 900 млн дол. Від початку листопада Україна взагалі припинила імпорт російського газу, і, як заявив міністр енергетики Едуард Ставицький, очевидно, не відновить закупівлі принаймні до кінця року.

На початку листопада уряд доручив керівникам міністерств терміново подати пропозиції щодо приватизації об'єктів, що перебувають у підпорядкуванні їхніх відомств. На 1 листопада надходження від приватизації склали менше 10% від запланованого на цей рік у бюджеті.