Як я знайшла своє кохання поруч з акулами

Акули навряд чи перше, що асоціюється з романтикою, але саме в присутності цього морського хижака й спалахнуло кохання двох людей, які мали небагато шансів опинитися разом.

Треба відразу з'ясувати, що акула була не одна, їх були сотні. Кокосові острови, розташовані за 550 км на захід від материкової частини Коста-Рики, це одне з небагатьох місць на Землі, де дайвери можуть спостерігати за великими зграями акул-молотів, яких приваблюють багаті поживними речовинами місцеві води.

Саме цей природний феномен й спонукав нас з Йоргом вирушити в 10-денний тур на борту невеличкого дайверського корабля.

Це, звичайно, не було коханням з першого погляду. Він мав привабливу зовнішність, але поводився настільки серйозно, що я записала його в зануди і уникали зустрічей з ним. Йорг зізнався, що я теж сподобалась йому, але "там було так багато людей, а ти поводилась так тихо, що я помітив тебе далеко не одразу".

Наші стосунки почали зав'язуватися на глибині 30 метрів у водах, що кишіли акулами. Під час першого занурення мій напарник зник, як тільки я опинилася під водою. В мене було небагато дайверського досвіду, і я запанікувала при думці, що за мить я опинюсь посеред зграї акул-молотів.

Йорг був досвідченим інструктором, і, помітивши мою невпевненість, взяв мене під опіку. Його присутність дозволила мені розслабитися і насолоджуватися плаванням в оточенні сотень величезних риб.

Повернувшись на човен, ми почали жартувати, і за кілька днів жарти перетворились на флірт. Але Йорг – німець і фліртував він, як німець, а не як канадійці, що іноді викликало непорозуміння. Наприклад, коли ми одного дня надягали спорядження, я почала піддражнювати його, але він відповів кам'яним поглядом. Пізніше я дізналась, що у німців є окремий час і місце для флірту, і це, вочевидь, не тоді, коли вони готуються до стрибка у воду.

Коли ми знову опинились під водою, наші жести вже на залишали сумнівів, я розуміла, що наші стосунки стали романтичними. Ми чекали біля підводної станції, де дрібні рибки чистять акулам зуби, і я була настільки збентежена, що не могла всидіти на місці. Тоді Йорг взяв мене за руку, щоби заспокоїти мене.

Це був цілком невинний жест: інструктори з дайвінгу часто так роблять, щоби заспокоїти водолазів, але потім наші пальці переплелись. Він і досі пишається цим кроком – майже вісім років потому. Він часто розповідає друзям: "Це заспокоїло її. А якби вона відсторонилася, то я б зрозумів, що не цікавлю її без будь-яких незручних розмов". Німецький прагматизм чистої води!

Не зізнаючись одне одному, ми обидва розуміли, що відбувається щось особливе. Звичайно, ми не знали, що буде далі. Адже 8 000 км відокремлювали нас. Я жила в Калгарі в Канаді, а він був зі Штутгарта. Ми обидва мали гарну роботу, і жоден з нас не планував переїзд. Ми нічого не обіцяли одне одному, і наш оптимізм був доволі стриманим. Йорг пізніше зізнався, що закохався в мене під час подорожі. Мені знадобилося трохи більше часу, щоб усвідомити це.

Ми писали електронні листи і розмовляли по телефону впродовж наступних кількох тижнів, а потім Йорг запросив відвідати його в Штутгарті. І я відразу погодилась. Звичайно, я хотіла знову побачитись з ним, але перш, ніж наші стосунки зайдуть надто далеко, я також хотіла дізнатись, який він вдома, в звичайному житті, а не у відпустці.

Без акул, які би відвертали увагу, ми спочатку почувалися трохи ніяково. Але незабаром ми знайшли певний ритм у спілкуванні, а також спільні інтереси, як-от піший туризм і любов до подорожей.

Впродовж наступних півтора року ми їздили разом на дайвінг у Червоному морі і на Галапагоських островах, а також проводили деякий час один в одного у Німеччині та Канаді. Під час туру на снігоступах у канадійських Скелястих горах, Йорг зробив мені пропозицію в юрті. Я відповіла "так", і за три місяці переїхала до Німеччини, щоб жити поруч з ним.

Хоча це все нагадує казку, життя було не завжди солодким. Я не знала мови і не могла знайти роботу того ж рівня, як у Канаді. Шукаючи спосіб залишитися в Німеччині, поки ми не одружимось, я отримала навчальну візу і записалася на річний інтенсивний курс німецької мови. У той же час я зрозуміла, що хочу змінити професію, і почала писати блог по подорожі – "Мавпи і гори" (<bold><link type="page"><caption> Monkeys and Mountains</caption><url href="http://monkeysandmountains.com/" platform="highweb"/></link></bold>).

У серпні 2011 року, понад рік після того, як я переїхала до Німеччини, ми одружилися в Канаді на тлі Скелястих гір. Я вже живу в Німеччині майже шість років. Кажуть, що моя німецька – гарна (хоча й досі не вільна), а мій блог перетворився на основний вид діяльності.

У жодній своїй найсміливішій мрії я не могла би припустити, що мені доведеться дякувати за все це акулам з Коста-Рики.

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/travel/story/20160404-an-underwater-love-affair" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Travel</caption><url href="http://www.bbc.com/travel" platform="highweb"/></link></bold></italic>.