Європейська хартія мов: що і від кого захищати

Президент Віктор Янукович заявив, що українська мова лишатиметься єдиною державною мовою в Україні. Незважаючи на те, що тривалий час і навіть у своїй виборчій програмі Віктор Янукович обіцяв запровадження другої державної мови - російської - тепер він таких гасел уникає, натомість каже про підтримку усіх мов, якими говорять в Україні, з допомогою Європейської хартії регіональних мов.

«В Україні розвиватиметься українська мова як єдина державна мова. Це перше. Друге - обов'язково в Україні буде запроваджена Європейська хартія регіональних мов, яку ми отримали у середині 90-х років, але яка не була імплементована. І як наслідок, що цього не було зроблено, ми отримали негативні ситуації у внутрішній державній політиці. І я цю ситуацію виправлю. До речі, разом із вами. Щоб кожна людина, яка живе в Україні, відчувала українську землю рідною», - ці слова президента, сказані у день народження Тараса Шевченка у Каневі, викликали аплодисменти у лауреатів Шевченківської премії.

Караїмська чи російська?

Європейська хартія що, фактично, є декларацією, як і багато інших хартій, ратифікованих Україною, чітко вказує головну мету, а саме: підтримка і збереження мов, які перебувають під загрозою зникнення. На чому й наголошується у преамбулі документа:

«Держави-члени Ради Європи підписали цю Хартію, усвідомлючи, що охорона історичних регіональних мов або мов меншин Європи, деякі з яких знаходяться під загрозою вимирання, сприяє збереженню та розвитку культурного багатства і традицій Європи. А також вважаючи, що охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні шкодити офіційним мовам і необхідності вивчати їх».

Європейська хартія рекомендує місцевим урядам підтримувати мови задля їх збереження. Тому у багатьох експертів викликають здивування заяви високопосадовців, які в один перелік із мовами національних меншин ставлять російську мову.

«Російська мова на Донбасі займає 90 відсотків інформаційного простору в ключових сферах, починаючи з книговидання і завершуючи побутовим спілкуванням», - говорить керівник Донецького інституту соціальних досліджень і політичного аналізу Володимир Кіпень.

«Європейська хартія говорить про те, що держава повинна сприяти, занести у своєрідну Червону книгу мови, що перебувають на межі вимирання. А якої державної підтримки потребує, наприклад, російська мова? Що, російськомовним виданням держава має надавати підтримку? Інша справа, наприклад, гагаузи», - додає керівник Закарпатського інституту політичних досліджень Віктор Пащенко.

Відомий мовознавець, професор Олександр Пономарів в інтерв'ю Бі-Бі-Сі каже, що в Україні три мови мали би потребувати захисту, керуючись рекомендаціями Європейської хартії: це кримсько-татарська, караїмська (їх носії живуть у Криму) та гагаузька, представників якої можна зустріти на Одещині.

Загалом же у світі майже 500 із семи тисяч мов перебувають на межі зникнення і, за даними досліджень, кожного року на планеті зникає 25 мов, серед них і такі, де носієм є одна людина.

Мовознавці переконані, що угорській, румунській, польській та іншим мовам, якими послуговуються у деяких регіонах України, нічого не загрожує.

Як каже закарпатський аналітик Віктор Пащенко, традиція підтримки цих мов збереглася іще із радянських часів: " На Закарпатті ще в радянський час існувала така практика, і була вона вигідна політично. Бо тут підтримувалися меншини, які не те що протистояли українському націоналізму, але не підтримували його".

Після Хартії - закон

Однак, в Україні ініціатори імплементації Європейської хартії - а це означає ухвалення спеціальних регулюючих законів парламентом - наполягають на необідності захисту усіх мов, включаючи російську.

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі голова делегації Верховної Ради у Парламентській асамблеї Ради Європи Іван Попеску сказав, що російська мова дійсно повноцінно функціонує на Сході України, але, на його думку, все одно це потребує регуляції у законах.

"Просто це треба абсолютно нормально виписати механізм функціонування. Написати у законі, де, як, що. Чи має право людина звертатися до суду рідною мовою - російською, якщо вона не володіє достатньо державною мовою. Чи має право вона навчати дитину у вузі російською мовою, чи ні", - пояснює Іван Попеску.

«Регуляція», якщо відповідні закони будуть ухвалені, передбачатиме можливість запровадження мови, і передусім, російської, на усіх рівнях - освіти, від дитсадка до вузу, в адміністративних органах, судах, засобах масової інформації.

Однак, депутат Іван Попеску із Партії регіонів вважає, що боятися нема чого: «Я хочу сказати, що ми не повинні боятися того, що люди говорять різними мовами. Якщо вони функціонують і мають захист на рівні закону, то це абсолютно нормально, це європейський підхід!»

У Європейській хартії наголошується на тому, що заходи із захисту регіональних мов мають відбуватися без шкоди для офіційної мови держави. Обіцянки Віктора Януковича домогтися ухвалення законів у розвиток Хартії регіональних мов можуть виявитися за наслідками тим самим, що і запровадження другої державної мови.