Біженці з України: Грузія

20 червня ООН відзначає Всесвітній день біженців. Конфлікт на сході України вивів країну в першу десятку держав з найбільшою кількістю внутрішніх переселенців. ВВС Україна розповідає, де зараз опинилися і як живуть біженці з України.

Вікторія Ястреб

Вікторія, колишній контрактник Прикордонної служби України, приїхала з сином до Грузії з міста Скадовськ Херсонської області торік, побоюючись мобілізації на батьківщині.

З Грузією її, за великим рахунком, нічого не пов'язувало. Єдиний знайомий із цієї країни в той час перебував у Європі по роботі, зв'язатися з ним вона не змогла, тому звернулася з проханням зустріти її до практично незнайомої людини, якій колись допомогла порадами через Інтернет.

У Тбілісі вона приїхала з трирічним сином, не маючи з собою великих заощаджень і конкретних планів.

На перший час Вікторію з сином прихистила родина, яка сама змушена була тікати з рідного дому в Сухумі.

Влітку минулого року Вікторія з сином повернулися додому через погіршення здоров'я її батька.

Другий раз в Грузію вона приїхала з дитиною вже восени минулого року. Вона звернулася до грузинських властей з проханням про надання притулку і зараз чекає рішення.

Вікторія орендує кімнату в Тбілісі і працює охоронцем в одній із компаній, а її чотирирічний син ходить в садок.

Новини, пов'язані з подіями в Україні, Вікторія намагається не дивитися, а про те, що відбувається в рідному місті, дізнається від матері, яка, як і раніше, живе в Скадовську.

За її словами, вона не хоче повертатися в Україну, бо дуже болісно сприймає конфлікт між українським і російським народами.

Галина Запорожченко

Галина народилася і жила в Донецьку. Її єдина дочка померла шість років тому, а внучка з родиною кілька років тому переїхала до Грузії.

Коли навесні минулого року вона в черговий раз приїхала до онуки, думала, що через півроку повернеться додому.

Але в рідне місто Галина змогла поїхати лише на місяць у грудні. За її словами, вона так і не змогла звикнути до постійних обстрілів.

Галина звернулася до грузинської влади з проханням надати їй протилук у серпні минулого року.

У лютому було прийнято позитивне рішення, і вона отримала дозвіл на проживання терміном на один рік. Що буде потім, вона поки не знає, але сподівається повернутися до Донецька, коли закінчиться війна.