Правозахисники: потрібна евакуація від лінії розмежування на Сході

Правозахисники закликають українську владу евакуювати дитячі інтернати, будинки престарілих та заклади, де утримуються ув’язнені, із територій, прилеглих до лінії розмежування. Зараз тільки у пенітенціарних установах, які вже не контролює Київ, можуть перебувати близько 16 тис людей.

Досі держава намагалася евакуювати ці категорії громадян із місць, де безпосередньо велися бої, а також з території, тимчасово непідконтрольної українській владі.

Але зараз, кажуть правозахисники, у зоні небезпеки перебувають і ті, хто утримується на прилеглих до лінії розмежування містах і селах.

Доля ув'язнених

Представник уповноваженого з прав людини Верховної Ради Юрій Бєлоусов визнає, що назвати точну кількість людей, які перебувають у соціальних та пенітенціарних закладах територій, які не контролює влада, неможливо.

За його даними, лише у пенітенціарних установах можуть перебувати близько 16 тис осіб. Але так звана влада "республіки" оголошувала про намір провести "амністію", тому ця цифра може бути іншою.

Він звертає увагу на ті населені пункти, що розташовані на відстані не більше 20 кілометрів від лінії розмежування.

Це міста і села, до яких у цій зоні можуть долетіти снаряди системи "Град".

"Вже мали жахливий випадок із Чорнухінською виправною колонією на Луганщині, яка опинилася у буферній зоні. Був час вивезти ув’язнених, але цього не зробили", - каже Юрій Бєлоусов.

"Коли почалися бойові дії, ув’язнені діяли на власний розсуд – хтось пішов до так званої "ЛНР", хтось - на контрольовану українською владою територію. Але багато з них загинули. Зараз відомо, що із 370 ув’язнених близько 80 повернулося до колонії, 23 перебувають у СІЗО Артемівська. Доля решти не відома. Загинуло, як ми здогадуємося, декілька десятків", - додав він.

Після<link type="page"><caption> змін</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2012/11/121116_criminal_procedure_code_start_sd" platform="highweb"/></link> до Кримінально-процесуального кодексу за останні п'ять років удвічі зменшилася кількість ув’язнених у місцях позбавлення волі по всій Україні. Тому, каже правозахисник, заяви про те, що ув’язнених з Донбасу немає куди переводити, не відповідають дійсності.

Діти у небезпеці

Дитячі заклади та будинки-інтернати, вважають експерти, слід вивозити негайно, оскільки зараз для цього найкращий час: діє відносне перемир'я і погодні умови дозволяють.

"Є заклади, у яких перебувають прикуті до ліжка. Зокрема, у Маріупольському пансіонаті для ветеранів війни і праці №1 на момент візиту моніторингової групи таких було 100. У разі надзвичайної ситуації персонал, а це переважно жінки, навіть перенести їх в укриття не зможуть", - розповідає адвокат із організації "Всеукраїнська мережа ЛЖВ" Олександр Гатіятуллін.

"Ще гірша ситуація із евакуацією подібних установ. Окрім директора дитбудинку "Центр опіки" у Маріуполі, де перебуває 92 дитини, ані керівники, ані працівники решти закладів не знали, куди у разі загрози вивозити підопічних і хто має це робити", - додає експерт.

Правозахисники додають, що вивезення дітей із зони, прилеглої до лінії зіткнення, ускладнюється тим, що більшість із них мають батьків, не позбавлених батьківських прав. А тому для цього потрібна їхня згода.

"Але якщо є реальна загроза життю і здоров'ю дітей, а батьки проти, то варто позбавляти їх батьківських прав, а дітей вивозити", - вважає Юрій Бєлоусов.

Ще однією проблемою соціальних закладів, які опинилися у місцях, прилеглих до зони конфлікту, є їхній фінансовий стан.

Після підвищення тарифів на електроенергію ці установи змушені економити: іноді не користуються електрикою по сім годин на добу, розповідає представник Асоціації українських моніторів дотримання прав людини у правоохоронних органах Сергій Перникоза.

Експерт наголошує, що ці люди майже позбавлені правової допомоги, оскільки часто установи, які б могли таку допомогу надавати, перебувають на непідконтрольних Україні територіях.

Переговори - будь з ким

Відповідно до указу президента про припинення фінансування державних підприємств і установ на непідконтрольній українській владі території, близько 30 дитячих закладів, будинків для престарілих та інвалідів та місць позбавлення волі залишилися без засобів для існування.

Як розповідають правозахисники, головний тягар з підтримання цих установ зараз лягає на українські та міжнародні волонтерські організації.

Юрій Бєлоусов вважає, що влада має вести переговори про вивезення із зони конфлікту усіх дітей і немічних, які перебувають у соціальних закладах, і якщо для цього треба вести переговори із так званою владою "ДНР/ЛНР", то це треба робити.

"Ми інформували адміністрацію президента про необхідність починати такі переговори. І якщо для цього треба говорити із терористами, це все одно слід робити, бо ідеться про збереження життя людей, які фактично стали заручниками", - сказав ВВС Україна Юрій Бєлоусов.

Він розповів, що офіс Уповноваженого з прав людини хоче звернутися до місії ОБСЄ, яка працює на Донбасі, аби її представники встановили контакт із "керівниками" самопроголошених "республік" з метою евакуації найвразливіших категорій громадян.

Найскладніше для цих людей - тяжка психологічна ситуація, очікування небезпеки.

Вони почуваються незахищеними більше, ніж будь-хто інший у зоні АТО, оскільки мають обмежені можливості і обмежену свободу. Допомога їм, кажуть експерти, має бути пріоритетом держави.