Як працює біль: розмова з нейрофізіологом

Чи можна померти від болю? Чи відчувають біль люди в комі? Як йогам вдається контролювати неприємні відчуття в тілі? І як вивчають феномен болю в Україні?

Ці питання ВВС Україна поставила нейрофізіологу, професору Нані Войтенко з Інституту фізіології імені Богомольця НАН України.

ВВС Україна: Почнімо з трохи дитячого питання. Чому біль - настільки неприємне відчуття? Чому природа не зробила так, щоб терпіти біль було легше?

Нана Войтенко: В іншому разі він не виконував би свою функцію. Основна функція болю - захистити організм від шкідливого впливу навколишнього середовища. Середовище вороже. Там є високі температури, опіки, механічні дії. З точки зору еволюції, якби людина не відчувала болю, коли її вкусила змія або вона потрапила ногою в багаття, то людство просто не вижило б. І сьогодні біль продовжує виконувати захисну функцію. Інстинкт самозбереження - найпотужніший інстинкт, і в його реалізації нам допомагає якраз здатність відчувати біль.

Є таке дуже рідкісне важке генетичне захворювання, коли у людей відсутні системи, які сприймають біль. Таких людей сьогодні близько сотні на всій планеті. Раніше вони взагалі не виживали, не виходили з дитячого віку. Сьогодні, якщо вони живуть у розвинених країнах, то перебувають під цілодобовим спостереженням. І навіть у цих умовах виживає небагато з них, тому що в їхніх організмах немає больової сигналізації. Адже біль сигналізує не тільки про зовнішні, а й про внутрішні порушення: апендицит, серцеві та будь-які інші проблеми.

ВВС Україна: Деякі люди кажуть, що вони вміють контролювати відчуття болю: індійські йоги, факіри, циркові артисти. Як таке можливо: це на рівні біології чи психіки?

Н.В.: Це відбувається в основному на рівні психіки, але цьому дійсно допомагає і будова нервової системи.

Є так звані висхідні нервові шляхи, а є низхідні. Спочатку працює висхідний шлях, який передає больовий сигнал від периферії (наприклад, від шкіри) вгору, до кори головного мозку, а потім вмикаються системи, які передають сигнал вниз, у спинний мозок, що може привести до зменшення больового сигналу. І дуже часто ми можемо терпіти біль саме завдяки цим низхідним шляхах. Тренуваннями або медитаціями нервову систему можна приводити в такий стан, коли в корі головного мозку посилюються процеси, що заглушують або компенсують біль. Ми ж з вами можемо зараз зосередитися на нашій бесіді і не звертати уваги на те, що хтось розмовляє за сусіднім столиком. Так само можна відволікатися від болю, думаючи або роблячи щось інше.

Взагалі релігійні практики часто допомагають перевести нервову систему в такий стан, який може навіть допомогти вилікуватися від хвороби. Я людина нерелігійна, але я абсолютно впевнена, що мантри і молитви придумані людством протягом століть саме для того, щоб синхронізувати роботу певних систем мозку, а це, серед іншого, може заблокувати біль.

ВВС Україна: Я читав колись, що людина не може померти від дуже сильного болю і що завжди причиною смерті є пошкодження організму, які супроводжуються больовим шоком, але не сам біль. Це правда?

Н.В.: Так, в загальному випадку правда. Але сильний біль може призвести, наприклад, до аритмії і зупинки серця, і тоді людина помре. Це непряма причина, та все ж.

ВВС Україна: Тобто виходить, що нестерпного болю немає і будь-який біль можна терпіти без загрози для життя?

Н.В.: Ні, будь-який біль терпіти не можна, хоча б тому, що від нестерпного болю можна знепритомніти.

<bold>ВВС Україна: </bold><italic>На своїй популярній лекції в <link type="page"><caption> "Часописі"</caption><url href="http://www.chasopys.ua/" platform="highweb"/></link> ви трохи розповідали, як працюють деякі знеболювальні. А як працює морфін, який застосовують для полегшення страждань тяжкохворих?</italic>

Н.В.: У нервових клітинах, які передають больові сигнали, є певні рецептори, чутливі до цієї речовини, - опіоїдні рецептори. Вони активуються, зв'язуючись з морфіном. І в процесі активації вони перетворюють сигналізацію клітини таким чином, що больовий сигнал у нас пропадає.

Але морфін поганий не тим, що усуває больові відчуття, а тим, що до нього виникає звикання і він змінює роботу всієї нервової системи.

Є й інші рецептори, підвид цих же опіоїдних рецепторів, вплив на які не викликає звикання, але і не викликає знеболювання. Тому нині вчені намагаються поєднати роботу цих двох типів рецепторів: щоб не було звикання і було знеболення.

ВВС Україна: Якщо людина перебуває в комі чи без свідомості, вона може відчувати біль?

Н.В.: Ні. Біль є тільки там, де є свідомість. Біль - це емоція, яка формується корою головного мозку.

ВВС Україна: З вашої лекції можна зрозуміти, що в мозку "рулить" кальцій, він багато чого контролює і багато на що впливає. У мене, як у дилетанта, склалося враження, що кальцій якимось чином приймає рішення від імені організму.

Н.В.: Ну, можна і так сказати, хоча зрозуміло, що в іонів не може бути ніяких рішень (посміхається. - Ред.). Кальцій - це універсальний іон у зв'язку з тим, що він є у всіх клітинних органелах. Він може зв'язуватися з різними білками і міняти їхню функцію в клітині. Є ціла система чутливих до кальцію білків, які передають інформацію через мембрану всередину клітини і навпаки. Я не знаю, чому природа все так влаштувала, але все це "керується" іонами кальцію.

Коли я читаю студентам лекції, то іноді кажу: "Назвіть мені фізіологічну функцію в організмі, яка не залежала б від іонів кальцію". Такі функції можна перерахувати на пальцях однієї руки. Скорочення скелетних м'язів і гладкої мускулатури, робота нервової системи, пам'ять, навчання, викид гормонів, робота кишечника, серця, будь-що інше - все це регулюється зміною концентрації іонів кальцію.

ВВС Україна: Ви розповідали, що в Україні розробляють знеболювальне, яке тестують на пацюках і яке діє на генетичному рівні. Які ще дослідження відбуваються у нас?

Н.В.: Основний напрямок - фармакологічні розробки. Директор нашого Інституту, академік Олег Кришталь, свого часу зробив кілька значущих відкриттів. Наприклад, в його лабораторії були відкриті два типи больових рецепторів. Це канали, чутливі до закислення середовища, або рецептори протонів, а також рецептори АТФ. Ці рецептори так і називаються - рецептори болю. І сьогодні багато фармацевтичних компанії світу намагаються знайти спеціальні молекули, які б дуже селективно (тобто вибірково) і в малих концентраціях блокували б тільки певні підтипи цих рецепторів. Така селективна блокада гарантувала б відсутність побічних ефектів. І фармакологічні розробки вже близькі до того, щоб створити препарати на основі блокаторів цих рецепторів.

Крім того, в нашому Інституті, спільно з Інститутом нейрохірургії ім. Ромоданова працюють над тим, щоб усувати наслідки спінальних травм за допомогою стовбурових клітин. Також в Інституті нейрохірургії розробляють електроди, якими можна проводити електричну стимуляцію спинного мозку і знімати больовий синдром.

Або, наприклад, хворим з хронічним болем близько до спинного мозку вживляють маленькі насоси, які періодично впорскують речовини, що блокують біль.

Ці підходи поліпшують якість життя хворих з важкими больовими синдромами.

Але, на мою особисту думку, майбутнє медицини в генетичних підходах і в персоналізації лікування. Тобто кожному пацієнту мають пропонувати лікування (і знеболення в тому числі) залежно від його генотипу. Та для нашої країни - це все питання далекого майбутнього, на жаль.