Іноземна преса: "взаємні лестощі" Трампа і Путіна

Перші політичні кроки Надії Савченко на волі, новий виток допінгового скандалу, американський погляд на "брекзіт" та приязне ставлення Дональда Трампа до Росії – у суботньому огляді англомовної преси.

Надії на Надію

Тижневик Economist присвячує чергову статтю Надії Савченко – тепер вже вільній.

Вона повернулася до України героїнею та має найвищий рівень довіри серед усіх політиків. Користувачі соцмереж, які бажають бачити її на найвищій державній посаді, створили не одну групу у Facebook, а російські ЗМІ вже "радісно прогнозують", що вона здатна покласти край президентству Петра Порошенка, пише видання.

"Втім, 35-річна пані Савченко – ані рятівниця, ані диверсантка. Вона лише солдат, що опинився в незвичній для себе ролі", – зазначає Economist.

Журнал переповідає карколомну біографію українки: від першої дизайнерської освіти до військової служби в Іраку, від участі в Євромайдані до російського полону.

Після звільнення Савченко поринула у роботу і вже продемонструвала свій незалежний норов, веде далі тижневик. Вона відверто зізнається, що не розуміється на економіці чи зовнішній політиці, але постійно вчиться. У Верховній Раді у неї склалися приязні стосунки з молодими реформаторами, більш відомим як "єврооптимісти".

За кілька тижнів на волі вона встигла з'їздити на лінію фронту, де зустрілася з Дмитром Ярошем. А ще Надія зробила декілька резонансних заяв – щодо можливості прямих перемовин з сепаратистами, а також з приводу Мінських угод.

Її постать – далеко не однозначна, але українці все одно покладають на неї великі надії. В першу чергу через те, що країні не вистачає справжніх лідерів, резюмує Economist.

Спортивне "шахрайство"

Independent вітає рішення подовжити заборону російським легкоатлетам брати участь у міжнародних спортивних змаганнях, в тому числі цьогорічних Олімпійських іграх.

На думку видання, Росія – настільки "цілковито відірвана від параметрів етики та розуміння суті фейр-плей (чесної гри)", що вчорашній суворий вердикт Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій мало кого здивував.

Представник цієї організації заявив, що Росія так і не змінила свого ставлення до вживання допінгу – хоча країну ще минулого року, після низки розслідувань, звинуватили в тому, що вона на урядовому рівні підтримує та заохочує "глибоко вкорінене" спортивне "шахрайство".

Цей невтішний вирок було винесено попри потужну PR-кампанію, яку провів Кремль, аби російських легкоатлетів таки допустити до участі в Олімпіаді в Ріо-де-Жанейро. Міністр спорту Віталій Мутко публічно визнав "серйозні помилки", що були допущені російськими спортивними функціонерами, а для іноземних журналістів організували прес-тур, аби продемонструвати, як Росія начебто відповідально ставиться до боротьби з допінгом.

Але всі ці спроби відбілити репутацію були "фікцією", стверджує Independent.

І закликає до ще більш радикальних кроків – аби "вилікувати російський спорт від цієї хвороби". Видання наполягає, що усім російським спортсменам, а не лише легкоатлетам, мають закрити шлях на Олімпійські ігри.

"Країну, де постійно вживають допінг і яка постійно обдурює, треба сприймати такою, якою вона є насправді, – як пляму на спорті. Допоки це не зміниться, нехай вона залишається країною-ізгоєм", – додає видання.

Запізніле занепокоєння

Guardian пише, що Вашингтон лише зараз, із великим запізненням, починає усвідомлювати масштаб проблем, до яких призведе можливий вихід Сполученого Королівства з Європейського Союзу.

Останні опитування громадської думки показують, що більшість британців схильні проголосувати за незалежність від Брюсселя.

Газета цитує високопоставленого європейського дипломата у Вашингтоні, який каже, що американські чиновники, які відповідають за зовнішню політику, "все більш нервують".

Експерт провідного американського аналітичного центру Atlantic Council, Фред Кемп, додає: "У середовищі зовнішньополітичних еліт існує консенсус, що особливі відносини з Британією стануть менш особливими з американської точки зору, якщо Британія не буде впливати на Європу… Без сумніву, буде міцна співпраця у військовій сфері, у торгівлі і таке інше, але з точки зору вирішення глобальних проблем у тандемі для США набагато краще було б, аби Британія залишилась у складі ЄС".

Але є і ті, хто ставиться до перспективи так званого "брекзіту" з розумінням, продовжує видання.

А ймовірний кандидат в президенти від Республіканської партії Дональд Трамп навіть підтримав такий розвиток подій.

Проросійський Трамп

Американська газета The Washington Post публікує матеріал про своєрідне, нетипове ставлення Трампа до Росії.

Стосунки між Москвою і Вашингтоном вже тривалий час є доволі напруженими, але мільярдер вже висловився за те, аби відродити партнерство між країнами. А його компліментарні заяви на адресу Володимира Путіна, як і оцінки, які останній давав самому Трампу, видання називає "взаємними лестощами".

Така прихильність можливого майбутнього господаря Білого дому викликає неабияке занепокоєння як серед американських дипломатів, так і серед союзників США. Міністр оборони Грузії Тіна Хідашелі назвала риторику Трампа щодо Росії "небезпечною та безвідповідальною". А колишній посол США в Москві Майкл МакФол заявив, що погляди республіканця на відносини з Кремлем "змушують усіх, з ким я спілкуюсь, нервувати".

В чому ж секрет такої прихильності американського політика до Росії?

На думку The Washington Post, на його позицію в першу чергу впливають бізнес-інтереси.

Трамп вперше приїхав до Москви ще за часів Радянського Союзу і з того часу бував там неодноразово. Серед клієнтів його компанії, що будує елітну нерухомість, – багато російських багатіїв.

А ще не останню роль у формуванні зовнішньополітичного порядку денного Трампа відіграють його радники – всі вони так чи інакше пов'язані з Росією, додає видання.