Два шляхи повернення Донбасу - тижневики

Що має зробити Україна, аби перетягнути європейську думку на свій бік, як Марш рівності об'єднав людей і шляхи повернення Донбасу - в огляді українських тижневиків.

"Потрібні антидемагоги"

Україна потребує кардинальних реформ і жорсткого скорочення дефіциту держбюджету, підкреслює Лешек Бальцерович, автор "шокової терапії" у Польщі і представник президента Петра Порошенка в Кабміні.

Програма, розроблена українським урядом разом із групою радників, яку він співочолює, націлена на зміцнення фінансового сектору, проведення економічних реформ, більш ефективну боротьбу проти корупції та зміцнення національної безпеки, розповів він в інтерв’ю "Фокусу".

"Головне - розвиток приватного сектору. Для цього потрібна масштабна дерегуляція", - говорить він і додає, що політична воля для цього є.

На думку Бальцеровича, щоб схилити Європу на свій бік, Україні потрібно проявити конкретні успіхи в реформуванні і покращити комунікацію.

"Інакше друзі Путіна стануть усіх переконувати, що допомога Україні - безнадійна справа", - вважає він.

Найбільшим ворогом України реформатор вважає демагогів і популістів, зокрема тих, хто намагається представити МВФ "ворогом" України.

"Популісти і є головні вороги України, оскільки їхні пропозиції можуть гальмувати економічний зріст, який вже почався", - стверджує він. І додає: "Україні потрібні професійні антидемагоги".

Собор і Україна

"Українське питання" виявилося занадто важким для Всеправославного собору на Криті і "майже задавило" його, пише "Дзеркало тижня".

"Саме Україна (без удаваної скромності, точніше, гарантії недоторканності її канонічного статусу) - і є та "справжня ціна", яку Вселенський патріарх так і не дав патріарху Московському", - стверджує авторка і додає, що Україна також є і "величезною проблемою".

"Українська церква є клубком внутрішніх конфліктів, важкого пострадянського анамнезу, мережі горизонтальних зв'язків, які непросто зруйнувати", - йдеться у статті. А тому набагато зручніше тримати "українське питання" "як туз у рукаві - як жупел для Московського патріарха", додає авторка.

Що ж до небажання Російської та декількох інших лояльних до Москви церков відвідати зібрання, то за цим, на її думку, стоїть "очевидна мета - висміяти Вселенського патріарха разом з його "декоративним" Собором і прямо або натяками протиставити йому "реальність" - в особі патріарха Кірілла".

Втім, стверджує авторка, це зібрання церковних лідерів не можна називати Собором не тому, що "росіяни не приїхали", а тому що рішення про його проведення ухвалювалося без участі помісних церков.

"Неспроможність Собору як Всеправославного не в тому, що на нього не приїде частина "званих". А в тому, що, на відміну від притчі, де місце "званих" посіли прості люди, — саме їх ніхто й не запросив", - пише журналіст.

"Спільний знаменник"

Погрози радикалів перетворити "Марш рівності" на "криваву кашу" мали зворотній ефект і, як наслідок, привернули увагу активної частини суспільства до заходу, констатує "Корреспондент".

Журнал умовно поділив тих, хто долучився до маршу ЛГБТ спільноти, на три категорії: цивільних, які виступають за права людини, та дві групи військових з різною мотивацією.

"Перша категорія - учасники АТО, воїни. Вони вийшли за "тих хлопців", завдяки яким вижили самі чи їхні побратими. Вони знають, що таке реальна загроза", - йдеться у статті.

До другої категорії, журнал відніс воїнів, але їхня мотивація в іншому - вони проти ворожості та агресії всередині країни. "Вони не проти самого Правого сектору, але проти диктату з боку радикалів", - пояснює видання.

За словами директора департаменту безпеки КиївПрайда 2016 Руслани Панухник: "Те, що вони записували ролики з передової на нашу підтримку і публікували пости, ще вчора здавалося просто неможливим".

За словами психолога Вікторії Пономарьової, залученість активної частини суспільства скоріше є психологічною реакцією, аніж заслугою власне ЛГБТ-спільноти.

"Марш - скоріше привід знайти спільний знаменник хоча б з одного спірного питання. Адже суспільство розколоте війною", - стверджує вона.

Два шляхи додому

Очільник Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський бачить два шляхи повернення Донбасу, про які він розповів в інтерв’ю тижневику "Новое время".

"Потрібно, аби міжнародне суспільство зрозуміло, що це не проблема України, це проблема усього світу. Порушується світовий устрій. Тому посилення санкцій проти агресора і тиск призведе до того, що Путін повинен буде вивести війська і залишити Україну в спокої", - сказав він.

Інакше, додав він, доведеться застосовувати так званий "хорватський варіант", а саме "будувати армію - і за років п’ять відвойовувати військовим шляхом".

За словами Жебрівського, його стратегія перетворення Донецької області на дійсно український регіон полягає в "роботі з майбутнім", зокрема через покращення освіти, культури і інфраструктури.

Проведення виборів з відкритими кордонами та відсутністю доступу людей до інформації призведе до "легитимізації бандитів", вважає він.

На думку Жебрівського, в п’яти містах і шести районах області варто ввести військово-цивільну адміністрацію на період двох років, "аби люди змінили формат мислення, і тільки після цього проводити вибори".