Найбагатші стали біднішими – огляд тижневиків

Політика Києва щодо Криму, вплив економічної кризи на статки українських багатіїв, побудова захисної споруди в Чорнобилі та "безсиле всесилля" Володимира Путіна – в огляді тижневиків від 23 квітня.

Кримський парадокс

В Криму Росія поводиться парадоксально, зазначає "Дзеркало тижня".

З одного боку, Кремль бажає зняття або хоча б послаблення міжнародних економічних санкцій, з іншого - не змінює і не планує змінювати свою тактику ані на Донбасі, ані на анексованому півострові.

"Щодо Криму – то й взагалі здається, що руки в окупаційної влади не дружать із головою. Або належать різним тулубам. Однак на виході бачимо саме те, що вигідне Кремлю", – пише тижневик.

Одним із останніх проявів такої суперечливої, на перший погляд, політики, стало визнання Меджлісу кримських татар екстремістською організацією.

Але насправді Москва робить на окупованих нею територіях, в тому числі в Криму, рівно стільки, скільки їй це дозволяє робити Захід, – просто тестує межі дозволеного, веде далі видання.

На жаль, Україна не надто сумлінно захищає свої інтереси на кримському напрямку – левова частка ресурсів і зусиль зосереджена на східному фронті.

За два роки так і не було створено центрального органу влади, який би безпосередньо займався "кримським питанням", констатує "Дзеркало тижня". Дивна ситуація склалася в стратегічно важливій, прикордонній, "прифронтовій" Херсонській області – адже вона довгий час залишалася без губернатора. А ще там лише впродовж останніх десяти днів пролунало два вибухи.

Київ має вести більш активну і продуману політику щодо Криму, пише тижневик. Особливо беручи до уваги, що насправді, згідно перехоплених розвідданих, лише третина кримчан взяла участь у так званому референдумі в березні 2016 року.

Незмінна четвірка

Через глибоку економічну кризу гривня втратила 48% своєї вартості, що, своєю чергою, вплинуло на вартість українських активів, а значить і на статки українців – як пересічних, так і найзаможніших.

Як йдеться у спеціальному номері журналу "Фокус", сумарні статки найбагатших людей країни за 2015 р. скоротилися на третину – до 23,8 млрд доларів, причому з п'яти доларових мільярдерів залишилося лише чотири.

Втім, склад "четвірки" залишився незмінним: Рінат Ахметов, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і Віктор Пінчук, на долю яких припадає 7,2 млрд доларів, або 30% загальних статків учасників першої сотні "Фокус". Але жоден з них минулого року не зміг покращити свій фінансовий стан.

"Практично в кожного бізнесмена тепер є свій "валютний майдан" – взяті у доларах кредити доводиться реструктуризувати більшості із сотні "Фокуса", пише журнал.

Похвалитися позитивними результатами, за спостереженнями видання, можуть здебільшого лише найбільші аграрні компанії та фармацевти. Натомість металургія, продовольчий та непродовольчий рітейл, а також заправний бізнес переживають не найкращі часи.

Аналіз статків багатіїв наводить редакцію на висновок, що глибинні проблеми полягають у філософії їхнього бізнесу.

"Успішність левової частки учасників рейтингу почасти визначає не надзвичайна конкурентоспроможність і інноваційність, а лобізм і преференції", – стверджує "Фокус".

100 років у пошуку

Вчені світу мають сто років – саме такий термін гарантії спеціальної захисної арки, яка має наглухо закрити аварійний енергоблок Чорнобильської АЕС і яка має врятувати світ у випадку обрушення старого саркофагу, пише "Корреспондент".

Наразі всі сили скеровані на те, аби до кінця листопада за допомогою 116 спеціальних домкратів насунути новий конфайнмент на негерметичний, пошкоджений часом старий саркофаг.

"Багатошарова обшивка арки зі складною системою вентиляції "поховає" під собою джерело випромінення на довгі 100 років, - пише видання. – Укриття витримає перепад від -43 до +45 і торнадо третього класу швидкістю 70-93 м/с".

За цей час вчені повинні знайти оптимальний шлях вилучення небезпечних залишків радіоактивних відходів та паливомістких матеріалів.

Наразі існує два сценарії майбутнього арки: відразу після її встановлення почати вилучати радіоактивні відходи, або заморозити проект на 100 років в очікуванні появи нових технологій і зниження радіаційного фону.

Доти, зауважує журнал, первинне завдання ізолювати енергоблок лежить на 1,5 тисячах співробітників станції, серед яких 200 іноземців з 27 країн світу. Втім, як зауважує журнал, на найнебезпечніших ділянках працюють саме українці.

За спостереженнями тих, з ким спілкувався "Корреспондент", близько половини українців, які працюють на станції, приїхали з Донбасу.

"Безсилля всесилля"

Санкції Заходу, а також власні антисанкції Росії призвели до того, що ця країна "не живе, а намагається вижити", при чому система, скоріш за все, перейшла у "стадію агонії, хоча вона може продовжуватися довго", говорить відома експерт з російської політології і американська професорка Лілія Шевцова тижневику "Новое время".

Найбільш вразливими до санкцій виявилися російські банки, позбавлені джерел рефінансування, військово-промисловий комплекс та газова і нафтова галузі, для яких імпорт західних технологій є критично необхідним.

Шевцова каже, що проблема полягає не стільки в самому Володимирові Путіні, скільки в системі, символом якої він є.

На її думку, Путін увійшов у стадію "безсилля всесилля".

"Так, він вдався до чималих зусиль аби створити цей режим, але на певній стадії авторитарні лідери, незважаючи на безліч ресурсів контролю над суспільством, втрачають можливість контролю", – припустила вона.

За словами Шевцової, Україна стала "пасткою" для Росії.

"Той факт, що Москва і Кремль вирішили йти до Сирії, означає відчайдушне прагнення закінчити українську главу відкритої конфронтації з Україною, вийти з ізоляції і маргіналізації і повернутися до business as usual", – вважає вона.

Втім, на її думку, зайнятий власними проблемами Захід не може запропонувати цільної стратегічної політики як стосовно Росії, так і щодо України.

"Наразі Захід шукає з усіх сил, де провести червону риску на піску, аби хоча б якимось чином співпрацювати з Москвою з тих питань, які необхідні (енергетична безпека, боротьба з тероризмом, Сирія, Близький Схід, контроль над ядерною зброєю), і водночас запобігати агресивній поведінці Росії", – стверджує політолог.