Іноземна преса: чому міграційна криза зайшла так далеко?

Іноземні видання пишуть про роботу радника одеського голови Марії Гайдар, про міграційну кризу в Європі і про будівництво міст на воді.

"Росіяни приходять на допомогу"

Нащадок відомої російської родини ставить під сумнів твердження "росіяни підтримують Росію", пише Саллі Макгрейн для International New York Times.

Дочка одного з найвідоміших російських реформаторів, першого пост-радянського прем'єр-міністра Росії Єгора Гайдара - Марія Гайдар віднедавна займає посаду радника губернатора Одеської області Міхеїла Саакашвілі.

Робота пані Гайдар в Україні - це частина більшого, антикремлівського посилу, який створює резонанс і в Росії, пише автор.

"Це ставить під сумнів путінське твердження "росіяни підтримують Росію", - каже Сергій Конопльов з Гарвардського інституту державного управління імені Джона Ф. Кеннеді.

"Україна несе великі втрати в інформаційній війні. Такий крок створює посил, що ситуація в Україні покращується і росіяни приходять на допомогу", - цитує видання пана Конопльова.

Новина про те, що спадкоємиця відомої російської родини береться за адміністративну роботу в Україні розлютила російські державні медіа.

"Я була здивована, - цитує газета пані Гайдар. - Думала, вони скажуть: вона нам не подобається, добре, що йде. Натомість, вони запитували: як вона може піти?"

На думку редактора московського інтернет-видання The Insider Russia Романа Доброхотова, відповідь на це запитання проста. "Ми розуміємо, що тут практично немає можливості брати участь у справжньому політичному процесі, - зазначає пан Доброхотов. - Там, в Одесі, Марія й її команда мають реальний шанс збудувати інше, відкрите суспільство".

У свою чергу, пані Гайдар зазначає: "Якби все було гаразд, я би працювала в Росії як технократ чи політик. Та через цю війну, я відчуваю, що не роблю нічого, щоб протидіяти їй, і тоді відчуваю, ніби беру в ній участь".

Фільм "не для всіх"

San Francisco Chronicle публікує огляд українського фільму "Плем'я".

"Невблаганно жорстокий, проте оригінальний фільм "Плем'я" - це майже німе кіно, за винятком звукових ефектів, дія якого переважно відбувається у стінах морально занепалої школи для глухонімих дітей", - пише видання.

"Якщо ви не володієте українською мовою жестів, то не зрозумієте усі деталі розмов. Проте заповнити прогалини сюжету буде не складно. У будь-якому разі, сюжет і розвиток персонажа тут не головне, - зазначає видання, - Натомість, режисер Мирослав Слабошпицький одержимий ідеєю показати нам, що люди - це нещасні, принижені істоти. І хоча йому це вдається, врешті-решт жорстокість на екрані сприймається більше як тест на витривалість, ніж як творчий задум".

"Це складний фільм і він не для всіх. Тим не менше, немає жодних сумнівів, що це блискучий концепт - неприкрашена кінематографічна сила - особливо там, де лише ми можемо чути жахливі ситуації, в які потрапляють герої", пишуть автори.

Дискусії і зволікання

Кореспонденти британської газети Guardian досліджують питання кризи міграції із Сирії і причини, через які вона зайшла так далеко.

На думку авторів, серед основних причин - відсутність покращення ситуації в Сирії, що спонукає дедалі більше громадян залишити країну, а їх співвітчизників, що живуть у вигнанні, наприклад, у Туреччині, облишити надію повернутися додому.

Попри те, що Туреччина прийняла близько 2 мільйонів біженців, вони не мають права на працевлаштування в країні і вимушені шукати інші місця для постійного проживання, пише видання.

Окрім того, структури ООН, які працюють з мільйонами біженців у Йорданії, Туреччині і Лівані скаржаться на нестачу фінансування, через що умови життя в таборах біженців у цих країнах значно погіршилися, і як результат велика кількість сирійських біженців вирішила шукати кращої долі в Європі.

Ще одна причина посилення хвилі міграції, на думку видання, - той факт, що людям нарешті вдалося накопичити достатньо коштів, щоб оплатити дорогу для своїх родин до Греції і далі Європою, пишуть автори.

"Залежно від того, скільки нелегальних перевізників задіяно, вартість дороги до Німеччини для однієї людини може коштувати близько 3000 доларів", - пише видання.

Видання додає, що міграційний шлях у Європу через Балкани давно відомий, проте донедавна сирійці ним не користувалися. Усе змінилося минулого літа, коли кілька сирійців дісталися Європи цим шляхом і розповіли своїм друзям, які згодом відкрили відповідні групи у Facebook.

Нарешті, автори вважають, що криза стала кризою лише через європейську реакцію на неї.

"Європейські країни провели цілий рік дискутуючи і зволікаючи щодо прийняття адекватного рішення у питанні найбільшого переселення біженців у Європі з часів Другої світової війни", - зазначає газета.

Міста на воді

Підйом рівня моря, зростання населення та технологічний прогрес створюють передумови для появи океанічних міст, пише Financial Times.

Протягом десятиліть з часів космічних перегонів, низка науковців, анархістів і технічних утопістів намагалися втілити цю мрію вжиття, проте майже всі спроби, великі і малі, були невдалими, пише видання.

Французький дослідник Жак Кусто допомагав заснувати першу підводну колонію, але покинув проект і, натомість, зосередився на збереженні навколишнього середовища. Американський підприємець Вернер Штіфель, присвятив своє життя побудові незалежного суспільства на плаву під назвою "Операція Атлантида". Він навіть придбав нафтовидобувну вишку, розташовану між Кубою і Гондурасом, лише щоб побачити, як її знищить шторм.

Проте так само, як приватні інвестиції компаній SpaceX і Mars One у розвиток космічних польотів відновили мрії про космос, колонізація океанів теж здається набагато ближчою.

"Є дві причини, чому ми знову почали говорити про це", - цитує видання Рутгера де Граафа, засновника компанії DeltaSync, що проводить консультації у питаннях водної урбанізації.

"Ми відчуваємо необхідність робити щось у цьому напрямку через швидкий розвиток міст і нестачу земельних ділянок, - каже де Грааф. - Сьогодні у нас є всі потрібні технології, такі як обробка відходів, виробництво платформ на плаву і відбір дощової води"ю

"Існує багато важливих причин інвестувати у міста на плаву, - каже де Грааф, - Проте, не слід забувати, що це буде також надзвичайно цікаво - жити у світі на воді".

Служба моніторингу ВВС