Огляд ЗМІ: сепаратисти не готові до фінансової блокади

У понеділок, 24 листопада, українська преса пише про безгрошів'я на сході України, план реформ від коаліції та досліджує український середній клас.

Грошей не буде

Жорсткі заходи фінансового регулювання, які вживає українська влада, негативно впливають на плани сепаратистів на підконтрольних територіях, пише "Деловая столица".

Газета відзначає, що керівна верхівка "ДНР" та "ЛНР" виявилася не готовою до фінансових обмежень, які запроваджує українська влада, зокрема згортання діяльності "Ощадбанку" та припинення вже з грудня обслуговування банківських карток громадян, що проживають на цих територіях.

Не вирішить проблеми і пропозиція "перейти на рублі", вважають експерти. "Ідея, м’яко кажучи, дуже погана, її реалізація дасть привід для нового тиску на Росію, для нових санкцій... Після введення рубля всерйоз говорити про те, що Росія не претендує на схід України, навряд чи буде можливо. Подальше ослаблення рубля і зростання інфляції – лише перший негатив, який за цим з’явиться", - прогнозує експерт Олексій Разуваєв.

Ще одним етапом фінансової блокади "республік" видання вважає перегляд відносин між держбюджетом і місцевими бюджетами на непідконтрольній частині Донбасу, через що лише в грудні ці райони не отримають більше мільярда гривень.

Заходи, які вживає Кабінет міністрів і Нацбанк, будуть смертним вироком і для "республіканської" роздрібної торгівлі, яка і без того йде на дно, прогнозує видання.

Розписали реформи

"Комсомольская правда в Украине" аналізує коаліційну угоду, яку минулого тижня парафували лідери п’яти партій після тривалої дискусії. В документі на 73 сторінках розписані реформи в 17 сферах життя.

Газета зазначає, що про конституційну реформу написано 102 слова. Йдеться про те, що при Верховній Раді буде створена тимчасова спеціальна комісія з напрацювання нової Конституції.

В енергетичній сфері коаліціанти зійшлися на тому, що всі державні шахти треба приватизувати, а ті, які не куплять інвестори, закрити до 2019 року. Разом з тим, передбачається підвищення комунальних тарифів для населення – через два роки вони будуть у кілька разів вищими, ніж сьогодні.

Уже до кінця року депутати, які входять у коаліцію, мають намір прийняти закон про відмову України від позаблокового статусу і відновлення інтеграції в НАТО, пише газета. Без п’яти хвилин народні депутати обіцяють скасувати недоторканість собі, суддям і президенту, плануючи вирішити це питання одним з перших.

Як стверджують експерти, коаліційна угода не дає відповіді на питання, яким чином планується вивести українську економіку з кризи. Так, фінансовий експерт Андрій Блінов звертає увагу на те, що в шести пунктах документа йдеться про те, що Україна буде багатою, але не вказується, як забезпечити таке зростання, пише газета.

Заборона реклами ліків

Передбачена коаліційною угодою заборона рекламувати будь-які лікарські засоби у ЗМІ приведе до втрати біля 40% доходів українських медіа, вважає "Сегодня".

Політики вважають заборону реклами ліків одним із шляхів запобігання самолікуванню, однак, як пише газета, експерти фармацевтичного ринку переконані, що в такому випадку проблема не в рекламі, а недостатній інформаційній інструкції до препаратів.

"Вони повинні дуже детально пояснити, як користуватися препаратом, чим можна його запивати, чим ні, чи сполучається препарат з іншими ліками. І реклама тут ні до чого", - цитує газета експерта Віктора Чумака.

За словами гендиректора Української асоціації видавців періодичної преси Олексія Погорєлова, таке рішення майбутніх парламентарів доволі поспішне. "Якщо не буде реклами ліків – це прискорить закриття ЗМІ, це звільнення редакторів і журналістів, це прискорить кризу в галузі", - цитує газета пана Погорєлова.

Політологи також вважають, що питання з рекламою ліків не треба вирішувати в такий спосіб.

"Можливо, необхідні просто обмеження чи якісь заходи відповідальності за недобросовісну рекламу ліків, але точно не заборона", - каже Володимир Фесенко.

Чи є середній клас?

Майже половина населення України, 48,7%, відносить себе до середнього класу, пише "Капитал", посилаючись на результати дослідження Центру Разумкова. Про те, кого саме можна вважати середнім класом, розмірковують експерти.

"Українці, на жаль, видають бажане за дійсне. Сам по собі комфорт не є ознакою середнього класу. Адже він може бути отриманий і в кредит, і тимчасово. Вважаю, що середній клас в Україні не перевищує 3% населення", - переконаний Данило Гетманцев.

"Багато українців відносять себе до середнього класу, коли є хоч маленький, але власний бізнес… Ті, хто досягнув цього, з повним правом можуть вважати себе середнім класом", - цитує газета експерта Оксану Тюпу.

Економіст Володимир Дубровський вважає, що справжнього середнього класу у нас втричі менше, ніж показують дослідження.

"Справа не в квартирі і дачі, а в капіталі – матеріальному чи людському, який можна пустити в справу і стати незалежним, наскільки це можливо. Справжній середній клас думає не про те, як вижити, а про те, як себе реалізувати", - цитує газета пана Дубровського.

"До середнього класу українців можна віднести родини і окремих людей, які живуть за принципом: я отримую доходу більше, ніж мені треба на реалізацію моїх бажань", - переконана експерт Інна Кузьмічова.

Служба моніторингу ВВС