Голова ЮНІСЕФ в Україні: переселенці з Донбасу не готові до зими

Італійка Джованна Барберіс, яка в липні очолила представництво дитячого фонду ЮНІСЕФ в Україні, каже, що абсолютна більшість із понад 100 тис. дітей, які разом зі своїми родинами виїхали з Донбасу, потребують допомоги.

Вона також розповіла про свої враження від поїздки на Схід.

ВВС Україна: На сайті представництва ЮНІСЕФ в Україні є багато вакансій. Ви розширюєтеся?

Джованна Барберіс: Так, через конфлікт на Сході ми справді розширюємося. Зараз в офісі працюють майже 30 людей. Нам потрібно нарощувати свою присутність, бути ближче до вражених територій. А це означає, що треба мати додатковий штат. Ми регулярно їздимо туди. Скоріш за все, скоро відкриємо офіс у Харкові.

ВВС Україна: А нині всі ваші працівники базуються в Києві?

Джованна Барберіс: Так, поки що так. Але ми регулярно їздимо на території, де найбільше внутрішньо переміщених осіб. Ми також їздимо на сам Донбас, але на ті його частини, які контролює уряд.

Минулого тижня у нас вперше була місія в Донецьку з іншими колегами з ООН, щоб зробити дуже швидкий і попередній аналіз потреб з надією на те, що якщо рівень безпеки дозволить, то ми почнемо надавати певну допомогу цим територіям.

ВВС Україна: Що це буде за допомога?

Джованна Барберіс: ЮНІСЕФ працює над специфічними питаннями, серед яких вода і санітарія. Ми постачаємо здебільшого гігієнічні предмети для малих дітей, немовлят, а також гігієнічні набори для цілих сімей. І ми хочемо почати поширювати ці предмети на неконтрольованих урядом територіях. Йдеться про гігієну і воду загалом, зокрема питну воду, таблетки для очищення води.

Ми також працюватимемо над швидким ремонтом санітарних об’єктів у школах. Але чекаємо, щоб ситуація трохи втихомирилася, бо якщо почати ремонти зараз, це може не мати сенсу.

Ще ми багато працюємо над психосоціальною підтримкою дітей, які стикалися з насильством, травмами і стресом. Ми навчаємо психологів, консультуємо дітей і цілі родини.

Ми залучені до системи освіти, відстежуємо й намагаємося надати підтримку переміщеним особам, щоб дати можливість їхнім дітям ходити до школи.

ВВС Україна: Ви самі відвідували цей регіон?

Джованна Барберіс: Я була там, хоча й не на неконтрольованих територіях. У мене було невелика поїздка Сходом, і невдовзі я знову туди поїду.

Я люблю їздити у відрядження. Але, на жаль, це завжди важко мені дається. У Києві стільки всього відбувається, що знайти час на відрядження буває просто неможливо. Останнім часом кількість зустрічей подвоїлася, а то й потроїлася.

Але я була у Харкові, Слов'янську, інших містах.

ВВС Україна: І які ваші враження від цих поїздок?

Джованна Барберіс: Нині переміщені люди перебувають не в найкращому стані, щоб пережити зиму. Місця, в яких вони перебувають, не обладнані для життя. Там серйозні санітарні проблеми, гігієнічні умови в критичному стані, там холодно.

ВВС Україна: Чия це провина? Хто має забезпечувати всі ці умови?

Джованна Барберіс: Це хороше запитання. Зрештою, це має бути спільною справою держави і міжнародних партнерів. На Сході на місцях дуже активно діє громадянське суспільство. Ці люди дуже підтримують як громади, які приймають внутрішньо переміщених осіб, так і самих цих осіб.

Зрештою, це особливий час, і це час просити про особливу допомогу. Тому кожен має долучитися до цього – звісно, під проводом уряду.

Але ті організації, що мають гуманітарний мандат, мають теж відгукнутися.

ВВС Україна: Ви вже четвертий місяць очолюєте українське представництво ЮНІСЕФ. Які у вас враження від співпраці з українським урядом? Він достатньо робить, щоб допомогти людям, дітям у біді?

Джованна Барберіс: Чесно кажучи, завжди можна зробити щось краще. Люди мають потреби, і всім потрібно активізувати зусилля, включно з урядом, міжнародними, неурядовими організаціями, донорами. Але, як я вже казала, основна відповідальність лежить на державі, хоча ми всі покликані полегшити умови життя для цих людей, а особливо для дітей.

Когось звинувачувати не варто, проте думаю, краща координація теж була б доречною.

ВВС Україна: Скільки серед внутрішньо переміщених осіб дітей?

Джованна Барберіс: За нашими даними, близько 127 тис., і добрих відсотків 80% з них потребують допомоги. Деякі переміщені особи живуть з родичами або їм допомагають місцеві громади, і ситуація в них трохи краща, ніж у тих, хто живе в літніх таборах чи необладнаних приміщеннях.

ВВС Україна: Українці люблять сьогодні гордитися тим, що в країні зростає волонтерський рух, з'являються доброчинні організації. Ви відчуваєте підтримку волонтерів у своїй роботі?

Джованна Барберіс: Можна безсумнівно стверджувати, що громадянське суспільство, громади дуже швидко зреагували і намагаються задовольнити принаймні найнеобхідніші потреби переміщених осіб. Думаю, це було визнано всіма, в тому числі урядом. І це дуже добре.

Ми співпрацюємо з багатьма організаціями: "Мама-86" допомагає з водою і санітарними умовами, а ще є Adra, Save The Children, український "Червоний хрест", деякі місцеві організації, такі як "Станція Харків".

Ми завжди перебуваємо в діалозі й співпраці з урядовими інституціями, але в процесі втілення рішень ми часто покладаємося на неурядові організації і громадянське суспільство.

ВВС Україна: Як, на Вашу думку, українські ЗМІ висвітлюють проблеми Донбасу?

Джованна Барберіс: Чесно кажучи, могло б бути краще. Я не бачу засилля репортажів про гуманітарну ситуацію з дітьми і родинами.

Є конфлікт, політика, війна – це все так. Але ж є і наслідки цієї війни.

З Джованною Барберіс розмовляв Олег Карп'як