Преса: як Порошенко і Яценюк виконують свої обіцянки

18 листопада українська преса пише про те, як влада виконує свої обіцянки, про напружене перемир’я на Сході, проблеми економіки та люстрацію.

Мир під вогнем

Україна фіксує підготовку бойовиків до наступальних операцій на сході України, але сама готується лише до глухої оборони, пише "Україна молода".

Газета наводить основні тези, оголошені президентом Порошенком на п'ятничній нараді з керівниками силових відомств: "сили і засоби, щоб захистити державу у нас є", "жодних підстав, щоб піддаватися паніці, немає", "питання Донбасу вирішуватиметься мирним шляхом".

При цьому Україна наполягає на виконанні Мінського меморандуму і не бачить необхідності у нових переговорах, зокрема з лідерами бойовиків, пише газета.

Водночас екс-голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж розкритикував мінський формат переговорів, тим більше, що, окрім України, ніхто цих домовленостей про припинення вогню не дотримується, пише газета.

Тим часом і далі гинуть українські військові.

Втрати за останні три дні вражають: за офіційними даними, загинули 17 вояків, поранені 30, зазначає газета. Виникає логічне питання, відзначає "Україна молода": скільки ще українських героїв мають загинути у нав’язаній Україні обороні, щоб керівництво держави нарешті зрозуміло, що в усі часи мир досягався перемогами, а не перемовинами із підступним ворогом.

Як виконують обіцяне

Через півроку від обрання президента Порошенка і вісім місяців після вступу на посаду прем’єра Яценюка газета "Сегодня" пише про те, як керівники держави виконують свої обіцянки.

Більша частина обіцяного так і залишилася на папері, зауважує газета. Наприклад, Петро Порошенко обіцяв забезпечити українських бійців на рівні 1000 гривень на день, але солдати і досі отримують лише по 200 гривень.

А прем’єр обіцяв скасувати скандальну пенсійну реформу свого попередника, яка збільшує пенсійний вік громадян, але восени заявив, що це "неможливо в умовах воєнної економіки", пише газета.

Між тим експерти виправдовують частину проколів влади, зазначає газета.

"Немає жодного президента, який би за півроку виконав усі обіцянки", - каже політолог Володимир Фесенко. На його думку, причини, через які не вдалося зупинити війну, об’єктивні: "інша сторона цього не бажає". Також пан Фесенко відзначив, що Петро Порошенко виконав щонайменше дві обіцянки: підписав угоду про асоціацію з ЄС і провів парламентські вибори.

Політтехнолог Тарас Березовець списує все на війну.

"Баланс у роботі і президента, і уряду дотриманий в бік позитиву… Що стосується обіцянок президента, то конфлікт на Сході не можна врегулювати за три дні, дай Боже, щоб це зайняло не більше трьох років", - цитує газета політтехнолога.

Недосконала люстрація

В Україні розпочалася друга хвиля люстрації, а перша тим часом переросла в скандал - після того, як Пленум Верховного суду визнав, що закон про очищення влади порушує права людини, пише "Комсомольская правда в Украине".

Одним із перших про те, що схвалена Верховною Радою люстрація не відповідає Конституції України і міжнародним нормам права, заявив генеральний прокурор Віталій Ярема.

Але саме його відомство лідирує у виконанні цього закону. Уже були звільнені майже 130 працівників прокуратури, але вони відразу ж звернулися до суду з позовами про "поновлення на роботу". "Я не сприяв Януковичу в узурпації влади і не приймав рішень, які б підточували національні основи України", - каже газеті звільнений з посади прокурор Сумської області Володимир Петров.

На думку колишнього прокурора Львівської області Миколи Гошовського, закон порушує наріжні принципи Конституції: презумпцію невинуватості, право на справедливий суд і захист. "Закон суперечить резолюції ПАРЄ про принципи люстрації. Я не дорожу колишньою посадою, але дорожу своєю честю", - цитує газета пана Гошовського.

Представники правозахисних організацій вважають, що закон настільки поганий, що його треба не змінювати, а приймати заново. "Якщо це зроблять без урахування світового досвіду і помилок, якщо ми знову не залучимо правників – то знову покажемо світу політичну нетерплячку і низький інтелект", - цитує газета адвоката Віктора Долгополова.

Між тим співробітник інституту держави і права Микола Сірий висловлює думку, що судді Конституційного суду не визнають закон про очищення влади повністю неконституційним.

Реформувати економіку

Після того, як переможці парламентських виборів презентували частину коаліційної угоди, яка стосується реформування економіки, експерти оцінили плюси і мінуси запропонованих реформ, пише газета "День".

Тек, екс-міністр економіки Роман Шпек вважає, що проект угоди незбалансований: "Я не побачив важливого набору антикризових дій для відновлення банківського сектору… За запропонованим набором реформ не видно, де знаходиться центр реформ, хто буде їхнім лідером", - цитує газета пана Шпека.

Колишній міністр економіки Володимир Лановий застерігає, що "очікувати на документ, який став би базою нового реформаторського законодавства чи нових реформаторських підходів не варто". "Коаліційна угода має бути на дві-три сторінки з політичними та стратегічними цілями, а уряд має розробити набір реформ. І саме вони ляжуть в основу програм діяльності уряду як обов’язкові до виконання", - цитує газета пана Ланового.

На те, що в проекті угоди мало цифр, звертає увагу голова Комітету економістів України Андрій Новак. "Якщо немає цифр – значить немає конкретики. І які б гарні пропозиції там не було записані, я дуже сумніваюся, що вони дійдуть до реалізації і логічного завершення", - каже пан Новак.

Президент центру глобалістики "Стратегія ХХ" Михайло Гончар вважає, що "для успішного проведення реформ потрібно подолати не тільки внутрішній спротив населення, який завжди був. Треба й відбити зовнішню агресію, яка виявляється не тільки як збройне вторгнення в Україну, а й у діях зсередини, через п’яту колону".

Огляд підготовлено Службою моніторингу ВВС