ЗМІ - про сигнали Україні в Братиславі і Брісбені

У понеділок українська преса пише про підтримку України та невдачу президента Путіна на саміті G20, про нові рішення Києва щодо фінансування Донбасу і про судову реформу.

Домовилися про газ

"<bold>Комсомольская правда в Украине</bold>" пише, що найбільшим успіхом зустрічі президентів країн Вишеградської групи та президента Порошенка можна вважати <link type="page"><caption> домовленості в газовій сфері</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/11/141116_slovakia_gas_reverse_hk" platform="highweb"/></link>.

"Словаччина гарантує дотримання реверсу газу. Україна хоче створити газовий хаб, щоб газ перестав бути засобом політичного тиску", - цитує газета речника українського президента Святослава Цеголка.

Експерт з енергетики Юрій Корольчук розповів газеті, що енергетичний хаб є біржею на якій укладають угоди про купівлю чи продаж газу, його зберігання і транспортування.

"При цьому в Євросоюзі діють три потужних газових хаби, а в України є хороший шанс створити четвертий фізичний хаб", - цитує газета пана Корольчука.

Окрім вдалих газових перемовин, сторони домовилися у наступному місяці провести спільне засідання двох урядів Словаччини та України, - пише газета.

Також видання відзначає готовність європейців не зупиняти санкції проти Росії. Після зустрічі від української сторони пролунав прогноз: доцільно продовжити тиск на Росію, пише газета.

Позитивний сигнал для України

Підсумки саміту "Великої двадцятки" в Австралії стали черговим позитивним сигналом для України, пише "Капитал".

Газета повідомляє про закрите засідання, присвячене українському питанню, в якому не взяв участь президент Росії, який достроково залишив саміт. Щоправда, перед вильотом він розкритикував президента України за укази про "економічну блокаду регіонів – Донецька, Луганська", зазначає газета.

За підсумками саміту президент Росії отримав порцію критики від учасників зустрічі, в першу чергу від президента США Барака Обами, пише газета.

У своєму коментарі газеті колишній спікер МЗС Олег Волошин сказав, що саміт у Брісбені обернувся невдачею для Путіна. "Він не знайшов підтримки у лідерів Китаю та Індії. Захід пропонує Путіну зберегти статус-кво в питаннях Криму і Донбасу, але той хоче, щоб Україна цілком увійшла у сферу російського впливу. А на це США та Європа не підуть", - цитує газета пана Волошина.

Директор інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця також вважає, що підсумки саміту G-20 є позитивним сигналом для України. Водночас, відзначив експерт, Україні не варто розраховувати на більше.

Однак, як відзначає "Капітал", демонстративна підтримка Заходом Києва поки що ніяк не допомогла припинити збройне протистояння на Сході.

Новий указ для Донбасу

Підписаний президентом указ "Про заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій і Луганській областях" передбачає, що схема фінансування частини Донбасу буде переглянута, пише "Сегодня".

Йдеться про негайне переведення із зони АТО всіх бюджетних установ на мирні території, особливий порядок для зборів податків на окупованій території, блокування банківських рахунків населення та юридичних осіб в зоні АТО, повідомляє газета.

Лідер РФ Володимир Путін уже назвав указ "економічною блокадою", а керівник самопроголошеної "ДНР" Олександр Захарченко побачив у рішенні позитивну тенденцію. "Економічна блокада нам не страшна, вона означає, що Київ нас скоро визнає", - цитує газета Олександра Захарченка.

На думку політолога Костя Бондаренка, Києву не треба вживати радикальних заходів стосовно Донбасу, а треба прагнути до діалогу. "Треба починати домовлятися, тому що коли хтось не хоче годувати своїх громадян, то їх буде годувати інша держава… Донбас не приповзе на колінах, на що сподіваються ініціатори таких заходів. Потрібен діалог і тільки діалог", - сказав газеті пан Бондаренко.

Де судова реформа?

Кабінет міністрів гальмує судову реформу - уряд досі не передав до парламенту свій законопроект "Про судоустрій і статус суддів", пише "Деловая столица".

Газета вважає, що судову реформу в країні проводити не збираються, а зміна керівників вищих судів фактично не позначилася на роботі системи.

"Все залишилося по-старому – правосуддям керують гроші. Так було при Кучмі, при Ющенку, при Януковичу, так же система діє і зараз", - цитує видання адвоката та активістку Тетяну Монтян.

На думку керівника люстраційного комітету при Кабміні Єгора Соболєва, проблема полягає в самих суддях, які діють за відпрацьованими роками схемами. "Судді продемонстрували, що не готові стати незалежними. Вихід один – повне оновлення суддівського корпусу", - каже пан Соболєв.

Директор харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає, що фундаментальна причина такого становища пов’язана з недостатньою незалежністю судів. "Вітчизняна судова система побудована за принципом субординації. Нижчі ланки дуже залежні від судів більш високого рівня, а ті, в свою чергу, орієнтуються на політичну кон’юнктуру", - вважає пан Захаров.

Підтвердженням неефективності вітчизняної судової системи є те, що Україна і далі перебуває серед лідерів по програних справах в Європейському суді з прав людини, пише "Деловая столица".

Огляд підготувала Служба моніторингу ВВС.