Західні ЗМІ: політика США щодо Путіна недостатньо жорстка

Світова преса пише про те, як врегулювати українську кризу, про настрої у Криму та нову мобілізацію у Ізраїлі.

Поради для Обами

Хочеш миру - готуйся до війни. Приблизно таку пораду дає Бараку Обамі New York Times. Газета вважає політику США стосовно Росії та Володимира Путіна недостатньо жорсткою і застерігає його від повторення помилок президента Рузвельта напередодні Другої світової.

"Упродовж 20 років санкції були улюбленою політикою Вашингтона, який намагався продемонструвати рішучість, але не застосовувати силу. Але санкції ще ніколи не доводилося запроваджувати проти великих держав. Найбільшою з них донедавна був Іран, та й те - він повністю так і не відмовився від своєї ядерної програми", - пише газета.

Свого часу жорсткі санкції запроваджували і щодо Японії. Тодішнє американське керівництво вважало їх достатнім кроком для унеможливлення військової агресії. Закінчилося це Перл Харбором. Зараз те саме може трапитися з Росією, яка цілком здатна напасти на країни Балтії, незважаючи на їхнє членство в НАТО, каже видання.

Що ж робити Америці, аби вгамувати Путіна? New York Times відповідає так: "Вашингтон повинен чітко заявити, що Америка не зупиниться ні перед чим, щоб російська агресія проти України зазнала поразки. Водночас не слід відкидати серйозного та всеохопного діалогу щодо України. Київ зараз має можливість використати нещодавні військові успіхи для досягнення прийнятного врегулювання. Американські урядовці повинні підтримати у цьому президента Петра Порошенка, який має зустрітися з Путіним у Мінську на наступному тижні".

New York Times вважає, що переговори не слід вважати "потуранням путінській агресії".

"Російське керівництво своїми діями вже завдало величезної шкоди економічному добробуту країни. Західні (та й російські) інвестори налякані, а європейські уряди та їхні виборці розуміють необхідність перегляду енергетичної складової у стосунках з Москвою. Це все вже нікуди не дінеться, незважаючи на відсутність чи наявність санкцій", - пише видання.

Бізнесмени закликають

Рішення російської влади розпочати перевірку ресторанів "МакДоналдз" через порушення санітарних норм змусило бізнесову спільноту Заходу заговорити про нову Холодну війну, пише британська Independent.

"Заходи Росії проти "МакДоналдз" стривожили бізнес-спільноту Америки. Керівник Американської торгової палати у Росії Алексіс Родзянко заявив: "Ясна річ, що це пов'язано з політичними проблемами довкола України. Але в мене на думці інше - це лише попередження чи початок нової кампанії?" - пише газета.

Тим часом французький банк Societe Generale у рекомендаціях своїм клієнтам перелічив західні компанії, які зараз найбільше заробляють у Росії, а відтак найбільш вразливі до змін політичної ситуації. Серед них - виробники сигарет, напоїв, німецький хімічний гігант та велика енергетична компанія.

Теперішня ситуація спонукала британського міліардера Річарда Бренсона звернутися з відкритим листом до політиків, під яким підписалися інші провідні бізнесмени світу.

"Ми, бізнесмени з Росії, України та інших країн світу закликаємо наші уряди працювати разом задля того, щоб ми не скотилися до нової Холодної війни", - цитує газета пана Бренсона.

Чий Крим?

Анексія Криму Росією зруйнувала колишню гармонію серед мистецької громади Коктебеля, яку свого часу заснував поет Максиміліан Волошин, пише газета Irish Times.

"Митці не припиняють сперечатися щодо того, наскільки моральним є тепер приїздити до Криму, бо це виглядатиме, як мовчазна згода з анексією", - каже видання.

Частина представників кримської богеми висловлює відкриту незгоду з нещодавніми політичними подіями і вважає анексію незаконною. Інші - навпаки, з ентузіазмом підтримують політику Путіна. А для іноземців, які звикли приїздити щоліта, Крим перестав бути комфортним.

"Тут тепер трохи незатишно. Анексія підняла хвилю міжнародного обурення і тепер виходить, що я беру участь в цій анексії", - каже американський професор, який вже понад 20 років приїздить до Криму.

Такі як він вважають, що теперішня конфронтацію на півострові суперечить ідеалам Максиміліана Волошина, який свого часу перетворив Коктебель із глухого села для астматиків та болгарських біженців у жваву мистецьку колонію. Але є й позитив.

"Анексія має один позитивний аспект, з яким погоджуються майже всі старожили. Колапс туристичного бізнесу призвів до того, що літо в Коктебелі тепер нагадує добрі старі часи, а до міста повернувся його давній шарм", - пише Irish Times.

В Ізраїлі також мобілізація

Після невдалих переговорів про припинення вогню бойові дії між армією Ізраїлю та бойовиками із Гази поновилися. Відтак уряд країни вирішив поновити мобілізацію резервістів.

"Сили оборони Ізраїлю призвали 10 000 резервістів, які замінять тих, кого відправлять додому на відпочинок. Уряд ухвалив таке рішення після нічних авіаударів по Сектору Газа та ліквідації двох високопоставлених терористів ХАМАСу та одного терориста нижчого рангу", - пише газета Jerusalem Post.

Газета нагадує, що від початку конфлікту на службу призвали вже 86 000 резервістів. Багато з них прийшли на заміну призовниками, які служать у сухопутних силах на Західному Березі і яких перекинули до кордону Гази.

Своєю чергою бойовики з Гази не припиняють обстрілювати Ізраїль.

"У четвер терористи з Гази випустили 60 ракет по Ізраїлю. Система Залізний Купол перехопила 9 ракет, які летіли в напрямку житлових кварталів. 48 ракет впали на території Ізраїлю. Одна поранила чоловіка та пошкодила будинки у Ешколі. Одна ракета з Гази не змогла піднятися в повітря", - пише Jerusalem Post.

Огляд підготував Ярослав Карп'юк, Служба моніторингу ВВС