Преса України: що принесе мирний план Порошенка?

Чи принесе мирний план Порошенка мир на схід України? Преса у понеділок пише про сумніви і сподівання.

Що принесе мирний план

Для чого президент України зупинив антитерористичну операцію на сході і чи спрацює його мирний план – такі питання ставить газета "Деловая столица" і дає не надто оптимістичні відповіді.

"Заява Петра Порошенка про одностороннє припинення вогню в ході антитерористичної операції в Донбасі стала для багатьох українців громом серед ясного неба. Вони очікували негайного введення на Донеччині та Луганщині воєнного стану, а не перепочинку в АТО до 27 червня, за час якої терористи цілком можуть зміцнити свої сили", - пише видання.

"Деловая столица" переконана, що план був оголошений так би мовити "для зовнішнього використання".

"З самого початку було зрозуміло, що за першим закликом Порошенко про реалізацію мирного плану російські терористи не складуть зброю, не звільнять всіх заручників і захоплені будівлі, а також не рушать стрункими колонами по коридору в бік російського кордону. Але для світової спільноти це був хороший знак, що Україна надає перевагу невоєнному врегулюванню ситуації, що склалася на сході країни, за що український президент отримав загальне схвалення західних лідерів", - пише газета.

Видання вважає, що пану Порошенку не слід "захоплюватись миротворчими інформаційними розробками для зовнішнього користувача", забувши про інтереси "внутрішньоукраїнської цільової аудиторії".

"Гратися з громадськими настроями народу, що вимагає якнайшвидшого завершення успішної АТО, дуже небезпечно", - підсумовує "Деловая столица".

Хто у виграші?

Західні лідери привітали мирний план Петра Порошенка, а Росія тим часом знову стягує війська до кордонів з Україною, пише газета "Вечерние вести". Видання висловлює побоювання, що сепаратисти використають миролюбні ініціативи українського президента, аби доозброїтись і посилити свої позиції на Донбасі.

Газета називає рішення про припинення вогню "найбільш неоднозначним", адже антитерористична операція лише почала набирати обертів.

Поділяє таку думку і політолог Тарас Березовець. "З приводу припинення вогню. Ну, дуже б хотілося вірити, що цим планом президент хотів всім показати миролюбність української влади і неспроможність до переговорів бойовиків, але... Не полишає відчуття, що влада знову сама себе переграла, а заодно ще й підіграла бойовикам ДНР. Це перемир’я звалилося їм на голову, як щастя, тепер вони його використовують не для відступу коридором в Росію, а як раз навпаки – аби отримати підкріплення", - цитує експерта газета.

"Вечерние вести" нагадують слова Петра Порошенка про існування плану "Б", який застосують у разі провалу мирного плану.

"Яку ж ціну треба буде заплатити, аби перейти від "А" до "Б"?" – ставить риторичне питання газета.

План "Б"

У разі провалу мирних ініціатив Петро Порошенко обіцяв застосувати план "Б", нагадує газета "Сегодня". Оскільки президент відмовився проливати світло на його деталі, видання опитало політологів щодо можливих кроків влади, якщо сепаратисти відмовляться вирішувати конфлікт на сході мирним шляхом.

"План "Б" – це посилена зачистка", - переконаний політолог Володимир Фесенко. Він додає, що інших дій і не може бути, якщо терористи відмовляться здаватися. Погоджується з ним Вадим Карасьов.

"Аби бойовики самі склали зброю, повинне статися диво. Поки що вони такої готовності не демонструють", - каже він, наголошуючи, що для початку Росія повинна припинити озброювати незаконні формування.

"Якщо Росія, дійсно, не буде надавати підтримку терористам, то після 27 червня реально швидко навести порядок на Донбасі активною точковою зачисткою відрізаних від постачання банд", - цитує Карасьова "Сегодня".

Газета додає, що в понеділок новопризначений міністр закордонних справ України Павло Клімкін їде до Люксембургу, де намагатиметься переконати ЄС запровадити жорстокіші санкції проти Росії у разі провалу мирних ініціатив президента Порошенка.

Хто втратить більше?

Минулого тижня президент України Петро Порошенко на засіданні Ради національної безпеки і оборони категорично заборонив співпрацю з Росією у військовій сфері. Газета "Комсомольская правда в Украине" вирішила проаналізувати, хто більше втратить від цього - Україна чи Росія, і у скільки це обійдеться українським підприємствам.

"Ядерна зброя - основний козир Росії в будь-якому політичному діалозі зі своїми опонентами. Однак більшість ракетоносіїв розроблені в Україні", - нагадує газета.

На озброєнні Росії зараз налічується 58 ракет типу "Сатана" і стояти на бойовому чергуванні вони будуть до 2020 року. Обслуговуванням цих ракет займається їхні виробники - завод "Південмаш" і КБ "Південне". "Незважаючи на заяви "Оборонсервісу" про те, що Росія здатна вирішити проблему їхнього обслуговування самостійно, в короткій перспективі вони не зможуть цього зробити", - цитує видання експерта Сергія Згурця.

Ще одним важливим постачальником для Росії є українське підприємство "Мотор-Січ", яке постачає до 400 вертолітних двигунів на рік. Росіяни хваляться, що при створенні нового вертольота Ка-60 вони відмовилися від закупівель вертолітних двигунів виробництва Запоріжжя.

Однак експерти кажуть, що найближчими роками росіяни не зможуть вийти на достатні обсяги виробництва.

"Мотор-Січ" виробляє до 95% двигунів для вертольотів, які Росія експортує або ставить на власне озброєння, - пояснює Сергій Згурець. - У Росії вже 10 років хочуть замінити українські двигуни і не можуть".

Найбільші втрати для Росії від розриву зв'язків з Україною очікуються в авіабудуванні, додає експерт.

Він визнає, що й Україна втратить від розриву співпраці у сфері військово-промислового комплексу, але втрати ці не будуть катастрофічними. За його словами, почалося переозброєння української армії, і замість 100 млн доларів наступного року на це буде витрачено не менше 200 млн доларів, що компенсує частину втрат.

Підготувала Наталка Матюхіна, Служба моніторингу ВВС.