Відносини Росії та Заходу погіршуються через "репресії" – ЗМІ

Іноземна преса пише про нове погіршення відносин між Заходом та Росією, дискусію щодо світлин жертв вибуху у Бостоні, проблеми нового президента Венесуели та вплив новин на людину.

Захід-Росія: складні відносини

Для Заходу знову наступають важкі часи у відносинах з Росією, які вимагають від західних лідерів поєднувати принципи з реалізмом, пише The International Herald Tribune.

Цього разу причиною погіршення є "репресії" в Росії та реакція Заходу на них, пише газета. Володимир Путін та його напівавторитарний режим "згасає". Наприкінці 2011 року в країні розпочалися велелюдні протести проти правління Путіна. Водночас, за інформацією Національного антикорупційного комітету, обсяги корупції в Росії складають 300 млрд доларів на рік.

"Путін, вдаючи, що дії опозиції його не обходять, відповів репресіями", - пише газета. Минулого травня російська поліція побила демонстрантів. Наразі прийнято закон, який вимагає реєструвати закордонні громадські організації як іноземних "агентів", а влада проводить рейди в їхніх офісах, пише The International Herald Tribune.

У грудні 2012 року США запровадили санкції проти посадовців, відповідальних за смерть ув'язненого російського адвоката Сергія Магнітського. Путін у відповідь заборонив американцям всиновлювати російських сиріт. А наразі процесом проти Олексія Навального в Росії відновилася традиція "судових шоу", пише газета.

Та все ж прагматичну співпрацю з Росією необхідно продовжувати, стверджує газета. Прикладами такої співпраці є зниження ядерної загрози, спільне використання Міжнародної космічної станції та розробка арктичного шельфу. До того ж, західна підтримка безпеки російських сусідів знижує ризик "дестабілізаційних ефектів" з боку Кремля. Наприклад, після російської кібератаки в Естонії 2007 року, НАТО розмістило там великий центр з кіберзахисту.

Західна підтримка прав людини та політичних свобод є надзвичайно важливою, продовжує газета. Захід має викривати політичні судові "шоу", вишукувати шляхи для підтримки громадських організацій, що перебувають під тиском, та допомагати інтернет-користувачам обходити цензуру. Водночас, Захід має й надалі заохочувати економічний розвиток Росії. Примус Росії до дотримання визнаних стандартів і надання їй технічної підтримки буде правильним сигналом, підсумовує газета.

Криваві світлини з Бостона

У суспільстві, що звикло до крові у фільмах та відеоіграх, вибухи під час марафону у Бостоні викликали нову хвилю дискусій щодо використання у пресі світлин з відверто жахливими сценами, пише The New York Times.

Найбільшу суперечку викликала світлина, яка була розміщена на початку тижня на першій сторінці The Daily News of New York, пише газета. Видання закрило криваву рану на нозі постраждалого на світлині. І в той час, коли фотожурналісти у блогах та Facebook сперечалися щодо того, чи не порушує редагування таких світлин їхні стандарти, представник The Daily News став на захист цього рішення. "Інші ЗМІ мали б бути такими ж чутливими, як The Daily News", - сказав представник видання.

Водночас, The Atlantic отримало скарги від читачів за розміщення на своєму вебсайті світлини глядача марафону Джеффа Баумана, на якому видно його криваві рани. Більшість ЗМІ вирішили вирізати цю частину світлини. Через 15 хвилин після публікації світлини, The Atlantic заретушувало обличчя Баумана, однак залишило поранені кінцівки у кадрі, пише газета.

Однак редактор News Photographer Magazine Дональд Віснлоу зазначив, що рішення The Atlantic закрити обличчя Баумана вже не мало ніякого сенсу з точки зору захисту жертви вибуху, оскільки багато видань вже оприлюднило його фотографії, водночас не показуючи ступінь важкості поранення. "Це все одно, що зачиняти хлів, коли кінь вже втік, - сказав пан Вінслоу. - Його обличчя - повсюди".

Поганий старт Мадуро

Через місяць після смерті Уго Чавеса гостям столиці Венесуели Каракаса могло здатися, що команданте все ще живий і керує країною: вулиці були обклеєні його портретами, ефір був заповнений його виступами, пише The Economist.

Це було зроблено за наказом наступника пана Чавеса Ніколаса Мадуро, який розраховував використати популярність колишнього президента, аби упевнено перемогти на виборах 14 квітня. Та план провалився.

Шість місяців тому Чавес переміг лідера опозиції Енріке Капрілеса з відривом в 11%. Та попри прогнози, Мадуро випередив того ж Капрілеса лише на 2%, і то завдяки грубим порушенням виборчого законодавства, пише тижневик. Цей результат показав, що без Чавеса "чавізм" - "нездоровий коктейль з популізму, некомпетентності та репресій" - не спрацьовує, що є гарною новиною, зазначає The Economist.

"Погана ж новина у тому, що венесуельське суспільство, й так досить поляризоване, наразі опинилося розколотим точнісінько посередині, і пристрасті киплять. Країна зануриться у конфлікт, якщо Мадуро не обере відповідальний курс. Але є великі сумніви в тому, що він так зробить", - пише тижневик.

Прихильники Чавеса, "чавістас", вимагатимуть від Мадуро бути ще більш популістичним, більш марнотратним, більш авторитарним на тлі зруйнованої економіки, 30% інфляції та 32% знецінення національної валюти у лютому. І новий президент вже "мавпує" свого попередника. Він назвав Чавеса "Ісусом Христом Америк", а вибори - "Днем Воскресіння".

Водночас, рівень вбивств у країні різко підскочив, удвічі перевищивши навіть рівень Мексики, пише The Economist.

Чи потрібні новини?

Уявіть собі світ без новин - ані радіо, ані телевізійних новин. Що ви втратите? На думку швейцарського письменника Рольфа Добеллі, небагато, пише Guardian. Насправді, творчість, розум та концентрація можуть розвиватися і без звичок "ньюз джанкіз" (новинозалежних людей), чия діяльність повинна постійно підживлюватися новинами, стверджує письменник.

Пан Добеллі, який познайомив групу журналістів The Guardian із результатами свого повного чотирирічного утримання від новин, викликав у журналістів "нервовий сміх та повне здивування", бо письменник стверджує: новини шкодять здоров'ю, розумовим здібностям та погіршують емоційний стан.

Ще одне твердження пана Добеллі, з яким готовий погодитися навіть автор статті у The Guardian: мозок, переповнений інформацією, може призвести до "психічного безладу". Письменник стверджує, що здібності нашої короткострокової пам'яті є обмеженими, і перевантаження новинною інформацією може стати "каменем спотикання" для довгострокової пам'яті.

Пан Добеллі переконує, що справжній розум та розуміння ніколи не бувають миттєвими. Для збору докупи причинно-наслідкових зв'язків потрібен час, але глобальна машина новин не працює у такому режимі.

У той самий час, сучасній людині все важче й важче сконцентруватися. Це є однією з головних проблем для багатьох батьків. Їх діти можуть бути супершвидкими з iPad, однак вони майже не читають, пише The Guardian.

Підготував Віталій Модло, Служба моніторингу BBC.