Європа більше не пуп католицького світу - ЗМІ

Українські тижневики 16 березня пишуть про нового папу – надію католицтва, плани створення фіскального "монстра" - Службу фінансових розслідувань, відсутність світових брендів на українському ринку, бруд на вулицях України та у мізках її громадян.
- <link type="page"> <caption> Папа "з краю світу"</caption> <url href="#a" platform="highweb"/> </link>
- <link type="page"> <caption> Фіскальний "монстр"</caption> <url href="#b" platform="highweb"/> </link>
- <link type="page"> <caption> Брендова недостатність</caption> <url href="#c" platform="highweb"/> </link>
- <link type="page"> <caption> Сміття у головах</caption> <url href="#d" platform="highweb"/> </link>
Папа "з краю світу"
Європа більше не пуп католицького світу. Це поки що найголовніший висновок, який можна зробити із рішення конклава, пише тижневик "Дзеркало тижня". Католицьку церкву – найбільше у світі наддержавне об’єднання, що охоплює понад мільярд населення світу, очолив представник "третього світу", аргентинський кардинал Хорхе Марія Бергольо. Людина, котра ходить пішки або користується громадським транспортом, виключила розкіш зі свого життя та взяла ім’я святого-жебрака – Франциск, пише тижневик.
Головна сила Католицької церкви дійсно наразі не в Європі, продовжує "Дзеркало тижня". Європа – центр її проблем. Саме тут, у своїй колисці, церква втрачає своїх вірян, зіяє пустими просторами храмів, а на сторінки ЗМІ потрапляє в основному у зв’язку з черговим скандалом.
Католицьке життя вирує зовсім на інших широтах – на периферії, "на краю світу", як пожартував новий понтифік. Там не пустують храми, там йде богословський пошук і виникають масові християнські рухи, пише тижневик.
"Напевно, це природньо – у занадто благополучних та ситих європейців просто нема потреби шукати розраду у Христі", - зазначає "Дзеркало тижня".
Можливо, 76-річний Франциск лише "перехідний папа", функція якого – просто блюсти престол, пише тижневик . Але – і на це є великі сподівання – новому понтифіку відведено роль "крутого" реформатора.
"Новий папа – з єзуїтів. Цей орден славен саме тим, що його представники з готовністю, без розмірковувань ставали до будь-яких справ, які були потрібні на даний момент Церкві, - святих, брудних, безнадійних, - і доводили їх до повної перемоги. Або до катастрофи", - пише "Дзеркало тижня".
Фіскальний "монстр"
Служба фінансових розслідувань (СФР), яку планується створити найближчим часом, може стати найкорумпованішим органом влади в Україні, пишуть "Комментарии".
Як то кажуть, у кожної задачі завжди є як мінімум одне просте неправильне рішення, пише тижневик.
"Замість очікуваних кроків для полегшення підприємництва, українських бізнесменів очікує поява нового репресивного органа", - пишуть "Комментарии".
В одну структуру, яку називають фінансовою поліцією, планується об’єднати шість існуючих структур: податкову міліцію Державної податкової служби та департамент з боротьби з контрабандою Державної митної служби, головне управління з боротьби з економічною злочинністю МВС, департамент контррозвідувального захисту економіки СБУ та Держфінінспекцію.
Тижневик зазначає, що законопроект було подано на узгодження усіх профільних міністерств, причому переважна більшість виступила проти, що у Кабміні буває не часто. Показово, що "за" законопроект виступив нинішній очільник податкової міліції Андрій Головач, який є найбільш вірогідним кандидатом на посаду голови нової структури.
Між тим новий орган матиме такі повноваження, яких не має жоден з підрозділів з боротьби з організованою злочинністю та корупцією, веде далі тижневик. І якщо в офісі будь-якої компанії відбудуться "маски-шоу", після якого зникнуть документи з права власності цієї компанії на її підприємства, то навіть у суді буде неможливо довести, що знищені документи були справжніми.
А пов’язуватиметься цей "монстр" у суспільній свідомості саме з очільником держави, робить висновок тижневик.
"Тобто не тільки бізнесмени бачитимуть Віктора Федоровича як уособлення зла та першопричину усіх своїх негараздів – взагалі усе суспільство ототожнюватиме корупцію та президента", - вважають "Комментарии".
Брендова недостатність
В Україні і донині офіційно не продаються товари багатьох відомих брендів. Тижневик "Фокус" досліджує, чому світові ритейлери, ресторатори, виробники меблів та торговці одягом не поспішають завойовувати серця та гаманці українців.
За даними компанії GFK Ukraine, українці з нетерпінням чекають виходу на ринок IKEA, H&M, Pizza Hut, Apple Store, Burger King, Walmart, Tesco та інших світових брендів. Українці є ласими на західні бренди, пише "Фокус".
"Ми до них не просто лояльні. Ми сприймаємо їх як частину світової культури, до якої так хочеться долучитися, - розповідає директор компанії "Ресторанний консалтинг" Ольга Насонова. – Узяти, наприклад, Starbucks. Там немає нічого надприроднього. Але є американська кіноіндустрія та геніальний product placement".
Зелений логотип кав’ярень-магазинів був присутнім у стрічці "Диявол носить Прада", у культовій стрічці "Бойцовський клуб" та у серіалі "Секс і місто". Тож українки, як і Кері Бредшоу, хочуть смакувати каву у Starbucks.
Але криза сильніше за магію бренда, пише тижневик. Наприклад, українці з пієтетом ставляться до Hugo Boss, та чи готові вони купувати цю марку? У 2007 році українська компанія Maratex вже підписувала контракт з Hugo Boss на розвиток мережі магазинів в Україні, а вже через два роки згорнула цей напрям. Hugo Boss був одним з найдорожчих брендів у портфоліо компанії і через кризу його продажі скоротилися удвічі. Магазини було закрито, згадує "Фокус".
Український ринок – не найсмачніший шматок для міжнародних гравців, зазначає тижневик.
"Україна – один з багатьох ринків, які є цікавими для H&M, але ніяких конкретних планів по відношенню до українського ринку компанії немає", - каже Марі Розенлінд з департаменту комунікацій та преси H&M.
Сміття у головах
Позамежний обсяг сміття на вулицях українських міст віддзеркалює рівень засміченості у наших головах, пише журналіст Олександр Пасховер у тижневику "Кореспондент".
"Прийшла весна, розтанув сніг, і на очі вилізла уся мряка нашого життя, - пише журналіст. – Мікс глинозему та снігу розтікається по мостових європейської столиці, тобто по Києву, змушуючи українців віддавати перевагу немаркому гардеробу – чорний низ, сірий верх".
Дешеві "Лади" й "Ланоси", а з ними й дорогі "Мерседеси" та "Лексуси" - усі як один вифарбовані у демократичний колір – колір вуличної грязюки, пише журналіст.
"За нечищений асфальт ми лаємо ЖКХ, за розкурочені дороги криємо Автодор, за все інше "дякуємо" партії та уряду. Але на кого ж надіти лавровий вінок за рукотворне сміття? - питає журналіст. - Бруд наших вулиць та площ наглухо застрягла у наших головах. Він там вже цілком не вміщується, і, тому ми, не шкодуючи нервів, скидаємо його один на одного".
Пан Пасховер пригадує, як під час нещодавнього інтерв’ю з послом США в Україні Джоном Теффтом він торкнувся теми грязюки на українських вулицях наприкінці зими. "Почувши знакове слово, Теффт скривився і буквально прогарчав по-російськи: "Граазь, граазь", - згадує журналіст.
<italic>Підготував Віталій Модло</italic>
<italic>Служба Моніторингу BBC</italic>








