Шокін пішов, конфлікт залишився

Верховна Рада звільнила з посади генпрокурора Віктора Шокіна, який ще минулого місяця написав заяву про відставку за власним бажанням.

Голосування, яке в інший день мало б усі шанси стати головною новиною, в інформаційному плані "загубилося" на тлі переговорів про створення нової коаліції.

Чи не останнім своїм рішенням на посаді Віктор Шокін звільнив з посади свого заступника, прокурора Одеської області Давида Сакварелідзе, який відповідав, зокрема, за реформування органів прокуратури.

Низка депутатів та активістів заявили про протест з приводу цього рішення, а губернатор Одещини Михеїл Саакашвілі сказав, що очікує "швидкої, недвозначної та різкої" реакції президента на звільнення свого соратника.

Натомість у Генпрокуратурі назвали це рішення "історичним", пояснивши, що таким чином "прокуратура очистилася від популізму".

40 днів

Діяльність Віктора Шокіна на посаді очільника ГПУ була об’єктом жорсткої критики активістів і політиків у тому числі провладного табору ще з минулого року.

Йому закидали, зокрема, пасивність у розслідуванні правопорушень, скоєних високопосадовцями попереднього режиму, саботаж реформування органів прокуратури та вигороджування тих працівників відомства, які потрапили в поле уваги правоохоронців.

Найрезонанснішою у цьому стосунку стала справа "діамантових прокурорів": розслідування звинувачень двох колишніх високопосадовців прокуратури у хабарництві, розпочате влітку минулого року за ініціативи заступника генпрокурора Давида Сакварелідзе.

Протистояння між "старою" та "новою" командами у Генпрокуратурі тоді сягнуло такого масштабу, коли "мирити" генпрокурора та його заступника перед камерами довелося особисто президентові.

У вересні минулого року посол США в Україні Джеффрі Пайєтт заявив, що Генпрокуратура "відкрито й агресивно саботує реформи".

Віктор Шокін заперечував звинувачення на свою адресу, а Петро Порошенко казав, що не має наміру ініціювати його звільнення з посади, оскільки, за словами президента, саме за його керівництва здійснюється реформування прокуратури та позбавлення її значної частини функцій.

Утім, минулого місяця позиція президента змінилася і він заявив, що попросив Шокіна написати заяву про відставку. Ще за 40 із лишком днів цей документ надійшов на розгляд Верховної Ради, яка затвердила його 289 голосами "за".

"Ми вітаємо"

У кулуарах парламенту годі було шукати якоїсь бурхливої реакції на відставку генпрокурора: жодної інтриги у підсумку цього голосування не було, а депутатів більше турбували інші резонансні події вівторка – позбавлення мандатів Єгора Фірсова та Миколи Томенка, а також коаліційні переговори.

На цьому тлі показовою стала реакція на звістку про відставку Віктора Шокіна від Джеффрі Пайєтта.

"Україна стоїть перед викликом подолати корупцію. Тому сьогоднішні дії в Раді, які ми вітаємо, щодо звільнення дискредитованого генерального прокурора такі важливі", - заявив він.

"Звільнення Шокіна було наслідком тиску ззовні. По-перше – з боку суспільства, по-друге – з боку закордонних інституцій. Це приклад того, що ми можемо добиватися перемог", - заявив ВВС Україна один із найпослідовніших критиків Віктора Шокіна, заступник голови фракції БПП Мустафа Найєм.

"Були позитиви, були негативи. Але якщо хтось думає, що можна прийти в авгієві конюшні і за півроку їх вичистити, то це помилка", - закликав не оцінювати роботу пана Шокіна аж надто однозначно керівник парламентського комітету з нацбезпеки і оборони Сергій Пашинський.

"Історичне рішення"

Утім, противники Шокіна навряд чи могли вважати його відставку своєю "чистою перемогою".

У вівторок зранку, в останній день свого перебування на посаді, Віктор Шокін звільнив з органів прокуратури свого заступника, а заразом головного опонента у відомстві, Давида Сакварелідзе.

Останнім часом той активно критикував діяльність свого безпосереднього керівника та навіть узяв участь у мітингу за відставку пана Шокіна.

Власне, у підписаному генпрокурором наказі однією з підстав звільнення пана Сакварелідзе значиться "грубе порушення правил прокурорської етики". Крім того, у тристорінковому документі йдеться про те, що він у не передбаченому законом порядку втручався у діяльність інших прокурорів, не виконує доручення першого заступника генпрокурора з особистої участі в суді над "діамантовими прокурорами", а також не отримав доступу до державної таємниці.

"Це історичне рішення. Прокуратура очистилася від популізму", - бадьоро заявив на спеціально скликаному брифінгу прокурор Генпрокуратури Владислав Куценко.

У розмові з журналістами він поставив під сумнів здобутки пана Сакварелідзе на ниві реформування Генпрокуратури, ба, більше – розповів про те, що буквально за годину до брифінгу правоохоронці затримали на хабарі у 5000 доларів такого собі громадянина Модебадзе, якого два тижні тому призначив на одну з прокурорських посад пан Сакварелідзе.

"Боротьба з мафією"

Свій брифінг у вівторок провів і Давид Сакварелідзе. Він визнав, що "порушив прокурорську етику", якщо розуміти її як "крадійство, корупцію, кругову поруку".

"Я постійно займався боротьбою з цією прокурорською етикою", - сказав він.

Разом із тим, пан Сакварелідзе під час спілкування з пресою не прокоментував інші звинувачення, згадані у наказі про його звільнення.

Гостро відреагував на звільнення пана Сакварелідзе голова Одеської ОДА Михеїл Саакашвілі.

Він заявив, що ініціаторами його відставки став "криміналітет з чітким сепаратистським нахилом" і що очікує від президента "швидкої, недвозначної і різкої реакції" на це кадрове рішення.

Банкова наразі не коментувала кадрові зміни у Генпрокуратурі. Однак сам Давид Сакварелідзе розповів, що протягом останніх днів двічі зустрічався з Петром Порошенком.

Одразу після акції біля стін Генпрокуратури за участю Сакварелідзе президент нібито поцікавився у нього, чи він не збирається звільнитися за власним бажанням. А вже у вівторок, після того, як стало відомо про звільнення пана Сакварелідзе, Петро Порошенко нібито повідомив йому, що це рішення з ним не узгоджувалося.

Конкретні плани пана Сакварелідзе на майбутнє наразі невідомі: у вівторок він заявив, що збирається зайнятися громадською діяльністю. Прикметно, що подібну заяву на брифінгу щодо відставки свого соратника озвучив і Михеїл Саакашвілі.

"Ми будемо мобілізувати громадськість на боротьбу з мафією", - сказав він.

Давид Сакварелідзе є одним із найближчих соратників Михеїла Саакашвілі. Губернатор Одещини ініціював проведення "антикорупційних форумів" та оголосив про заснування "Руху за очищення", що його низка експертів вважають прототипом майбутньої партії. Попри неоднозначні заяви своїх співробітників сам Саакашвілі наразі заперечує наміри створити власну політичну силу, однак соціологи вже включають її до своїх опитувань.

Хто далі?

Кандидатуру нового глави ГПУ повинен внести до парламенту президент України. Закон про прокуратуру передбачає, що ця людина повинна мати вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше 10 років. Тому, приміром, розгляд кандидатур Юрія Луценка, Арсенія Яценюка чи нинішнього глави СБУ Василя Грицака, про які свого часу повідомляли ЗМІ, входить у суперечність із законодавством.

Наразі Банкова не анонсувала намірів подати до Ради ту чи іншу кандидатуру, а співрозмовники ВВС Україна у парламенті кажуть, що будь-якому кандидатові буде важко здобути підтримку депутатської більшості.

У кулуарах Ради говорять про кілька варіантів подальшого розвитку подій навколо заміни генпрокурора.

З одного боку, президент може внести до парламенту котрогось із представників нинішньої верхівки відомства: Мустафа Найєм з БПП заявив, що члени фракції отримали "медіа-темники" з вказівками підтримувати на посаду генпрокурора кандидатуру нинішнього заступника глави відомства Юрія Столярчука.

Міжфракційна група "Єврооптимісти", до якої входить сам пан Найєм, лобіює призначення на цю посаду Сергія Горбатюка, який очолює управління спеціальних розслідувань в ГПУ.

Ймовірним є варіант, при якому посада генпрокурора увійде до "кадрового пакету", який розділять між собою члени ще не створеної коаліції. У такому разі можна очікувати, що кандидатом у прокурори може стати людина, пов’язана з котримось членом імовірної більшості.

Так, Сергій Лещенко днями заявив, що у разі, якщо квота генпрокурора відійде "Народному фронту", то ймовірним кандидатом на цю посаду стане нинішня перша заступниця міністра юстиції Наталія Севостьянова.

Деякі депутати, в тому числі глава антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв, пропонують провести відкритий конкурс, переможець якого був би висунутий президентом у генпрокурори. Утім, наразі законодавство не зобов’язує главу держави керуватися у своєму рішенні результатами будь-яких попередніх конкурсів чи консультацій.

Нарешті не виключено, що до вирішення цього кадрового питання на чолі ГПУ перебуватиме нинішній очільник відомства, перший заступник генпрокурора Юрій Севрук.