Прокурорська сотня: перший ювілей Шокіна

Віктор Шокін відзначає стоденний ювілей на посаді генпрокурора.

Його каденція починалася з гучних заяв і кадрових змін у керівництві Генпрокуратури, остання резонансна новина з відомства – подання на зняття недоторканності з двох депутатів парламенту. І це ще не кінець, обіцяють у ГПУ.

Тим не менше, опитані ВВС Україна політики та експерти оцінюють першу "стоденку" пана Шокіна неоднозначно та, зважаючи на специфіку його відомства, радять не чекати від нього надто швидких результатів.

Хороший старт

Призначення пана Шокіна відбулося безпосередньо після відставки попереднього генпрокурора, Віталія Яреми.

Його діяльність викликала критичні відгуки у багатьох активістів, котрі закидали йому кадрову неперебірливість та відсутність результатів у розслідуванні гучних справ.

Звинувачення представників громадянського суспільства поділяла частина депутатів парламенту: у сесійній залі Ради навіть зібрали понад 170 підписів за відставку пана Яреми.

На цьому тлі призначення Віктора Шокіна, котрий ледь не першими рішеннями оновив керівництво Генпрокуратури та ще до своєї першої прес-конференції рапортував про затримання колишнього депутата Олександра Єфремова, багато хто сприйняв як початок нової епохи у роботі ГПУ.

Менш ніж за тиждень після призначення Віктор Шокін зустрівся з журналістами, причому не в офіційній атмосфері "казенного дому" на Різницькій, а в демократичному Кризовому медіа-центрі в готелі "Україна".

Там новий генпрокурор пообіцяв, зокрема, знайти замовників вбивства Георгія Гонгадзе, "довести до кінця" справу Геннадія Кернеса, розслідувати обставини поставок електроенергії до анексованого Криму та не виключив, що Олександрові Єфремову можуть висунути додаткові звинувачення.

"Я задоволений першим тижнем роботи нового генпрокурора", – заявив під час робочої поїздки до Запоріжжя президент Петро Порошенко.

"Мені найбільше запам’ятався перший період діяльності Шокіна, який ознаменувався гучними заявами і діями. Це таке загальне сприйняття – що було багато всього після призначення, коли були високі очікування. Потім цей процес поступово вижив свою інтенсивність", – каже ВВС Україна директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

Жодна з заяв, озвучених Віктором Шокіним на дебютній прес-конференції, наразі не була повністю реалізована.

Від двох до п’яти

Попри те, що у лютому цього року за призначення Віктора Шокіна проголосувало аж 318 депутатів, сьогодні під куполом Ради його діяльність оцінюють неоднозначно.

Частина парламентарів відмовляються відповідати на питання ВВС Україна про їхнє ставлення до перших ста днів роботи генпрокурора. Ті, хто все таки погоджуються говорити, – спільного знаменника у оцінках не знаходять.

Колишній журналіст-розслідувач, а зараз депутат від "Блоку Петра Порошенка" Сергій Лещенко каже, що не шкодує, що голосував за призначення пана Шокіна – попри те, що тоді чимало користувачів соцмереж вимагали від президента запропонувати на цю посаду представника молодого покоління, а не 62-річного "ветерана".

"Він – найкращий прокурор з часів Ворсінова (Григорій Ворсінов працював генпрокурором України у 1995-1997 роках. – Ред.). Ви ж бачите, з якою динамікою він порушує кримінальні справи проти людей, які належали як до минулої влади, так і проти теперішньої", – пояснює він.

"Мені немає, що про нього сказати, - я не бачу результатів його роботи", - відрізає на питання про роботу пана Шокіна Олег Ляшко.

"Він пам’ятає, що сталося з його попередником і частину роботи почав робити. Але розслідування ключових корупційних справ і далі гальмується, результатів ми не бачимо", - констатує керівник антикорупційного комітету парламенту Єгор Соболєв з фракції "Самопоміч".

"Робота з очищення прокуратури так само йде вкрай повільно або взагалі не йде. Наприклад, коли Шокін прийшов на посаду, він люстрував прокурора Києва Сергія Юлдашева і призначив на його місце Олега Валендюка, який мав бути люстрований за цією самою статтею. Це дуже символічно", – продовжує він.

"Два з мінусом", – ставить лаконічну оцінку роботі генпрокурора перший комбат "Айдару", член групи "Воля народу" Сергій Мельничук.

Доторкнутися до депутата

У пана Мельничука вистачає причин критикувати Віктора Шокіна. Його прізвище – разом з Сергієм Клюєвим - на зняття депутатської недоторканності, котрі минулого тижня скерувала до парламенту Генпрокуратура.

Тоді пан Шокін заявив, що його відомство не може встановити місцезнаходження першого комбата "Айдару". Сергій Мельничук, котрий у той самий день приходив на робоче місце до парламенту, заявив про намір подати на генпрокурора до суду.

Тим не менше, подання на позбавлення депутатів імунітету стало чи не найрезонанснішим інформприводом за час каденції чинного генпрокурора.

"Подання на депутатів – це великий крок (прокуратури. – Ред.) уперед", - говорить Ігор Луценко з "Батьківщини" ВВС Україна.

Історія свідчить: українські парламентарі справді дуже рідко позбавляють своїх колег відповідальності, і кожне відповідне подання прокуратури є своєрідним випробуванням для прокуратури – завжди можна нарватися на відмову депутатів "здавати своїх", каже політолог Володимир Фесенко.

Утім, переоцінювати рішучість Віктора Шокіна не варто, каже колишній прокурор та депутат парламенту Віктор Швець.

"Я думаю, історія з цими поданнями нічим не закінчиться. Верховна Рада зараз піде на канікули, і рішення так і не буде ухвалено", – прогнозує він.

Так чи інакше, Генпрокуратура, здається, планує і надалі просити у парламенту знімати недоторканність з депутатів. Минулого тижня начальник Управління з розслідування корупційних злочинів, вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище Генпрокуратури Павло Жебрівський заявив, що найближчим часом його відомство внесе до Ради ще чотири подання на позбавлення депутатів імунітету та повідомить про підозру комусь з членів Кабміну.

Старі кадри

Немає відчутного прогресу у питанні притягнення до відповідальності колишніх високопосадовців часів президентства Віктора Януковича.

Частина з них втекли за межі України, і, за визнанням пана Шокіна, доправити їх до України наразі дуже важко.

Що ж до тих з них, хто залишився, то Генпрокуратурі теж похвалитися немає чим. Протягом перших кількох тижнів перебування пана Шокіна на посаді правоохоронці затримали двох екс-депутатів від Партії регіонів – Олександра Єфремова та Михайла Чечетова. Обоє провели за ґратами лічені дні: згодом їх випустили під заставу.

Пана Чечетова невдовзі знайшли мертвим: міліція повідомила, що, ймовірно, він наклав на себе руки.

Олександр Єфремов перебуває на підписці про невиїзд. Нових звинувачень йому не пред’являли, повідомили ВВС Україна у його прес-службі.

На свободі перебувають і кілька суддів, причетних, на думку Генпрокуратури, до ухвалення неправосудних рішень: суди вже котрий місяць не підтримують прохання прокуратури помістити екс-суддів Печерського суду у Києві Сергія Вовка, Оксану Царевич та Віктора Кицюка за грати.

"Але тут проблема не пов’язана з прокуратурою. Прокуратура зробила, що мала, передавши справи до суду, і тепер вона не може напряму впливати на судовий вирок. Тут уже депутати повинні подумати над тим, щоб змінити законодавство про інститут грошової застави – зрештою, такі ідеї уже з’являються", - каже ВВС Україна Володимир Фесенко.

Злочини на Майдані

Утім, продовжує експерт, вирішальним критерієм в оцінці діяльності роботи Віктора Шокіна на посаді генпрокурора стане розслідування злочинів, скоєних під час Майдану.

"Тут я виходжу з того, що, можливо, не варто очікувати швидкого результату", – припускає пан Фесенко.

З цим твердженням не погодився б колишній прокурор Віктор Швець. За його словами, деякі справи можна було б уже направити до суду, замість того, щоб об’єднувати їх з іншими подібними.

З іншого боку, каже Ігор Луценко, котрий відповідає за взаємодію з громадянським суспільством у парламентському антикорупційному комітеті, на відміну від попередника, Віктор Шокін зустрічається з представниками родин Небесної Сотні та потерпілих на Майдані, комунікація між ними триває, а результатів, можливо, чекати й справді зарано.

До свого активу ГПУ Шокіна нібито може зарахувати систематизацію злочинів, скоєних під час Майдану. Наприкінці квітня відомство презентувало "Реєстр проваджень про злочини під час Революції Гідності" у формі спеціального розділу на своєму сайті.

Однак уже поверхове знайомство зі змістом реєстру доводить, що оновлюють його без надмірного завзяття. Приміром, <link type="page"><caption> там анонсовано</caption><url href="http://rrg.gp.gov.ua/stan-sudovogo-rozgljadu/rozgin-studentskogo-majdanu-30-11-2013/" platform="highweb"/></link>, що наступне засідання суду за обвинуваченням екс-глави КМДА Олександра Попова у співучасті в розгоні студентського Майдану в листопаді 2013 року відбудеться 15 травня. Тобто минулої п’ятниці.

Мало часу?

Попри все, одразу кілька співрозмовників ВВС Україна зауважують: сфера роботи Віктора Шокіна є настільки специфічною, що очікувати від нього конкретних осяжних результатів за сто днів роботи, можливо, й не варто.

"Якби мати двісті днів – я б сказав точно, я за нього чи проти", - напівжартома каже Ігор Луценко з "Батьківщини".

Політолог Володимир Фесенко каже, що для того, аби оцінити результативність реформи системи органів прокуратури, потрібен щонайменше рік.

У квітні цього року заступник генпрокурора Давид Сакварелідзе, котрий відповідає за цю реформу, <link type="page"><caption> заявив</caption><url href="http://gazeta.dt.ua/internal/zastupnik-genprokurora-ukrayini-david-sakvarelidze-mozhete-vvazhati-publichni-areshti-pokazuhoyu-ya-yih-nazivayu-spravedlivistyu-_.html" platform="highweb"/></link>, що "головні процеси", які він ініціює, займуть два-три роки, тобто набагато більше, ніж сто днів, впродовж котрих перебуває на посадах нинішня команда.

Утім, колишній прокурор та депутат Віктор Швець каже, що це не може бути достатнім виправданням для закидів на адресу пана Шокіна.

"Я розумію, в якому стані Шокін отримав своє господарство, але я впевнений у тому, що він зобов’язаний діяти швидше та ефективніше... Найголовніше – що у нього є всі необхідні для цього якості, і я впевнений, що він їх проявить. Треба тільки, щоб це робилося швидше, бо люди не можуть чекати так довго", - резюмує Віктор Швець.