Мінські угоди у новому році: "холодна війна" триватиме

Мінські угоди про врегулювання кризи на Донбасі, виконання яких мало відбутися до кінця 2015-го, будуть продовжені на 2016 рік або й на довший термін. Хоча Мирний план, про який понад рік тому домовилися президенти України та Росії, не виконаний сторонами, сьогодні ніхто не бачить йому альтернативи.

Можна вести мову лише про часткове виконання деяких пунктів угоди, а саме: про припинення використання тяжких озброєнь у конфлікті та про скорочення списків полонених.

Як сказав представник ОБСЄ у контактній групі з врегулювання конфлікту на Сході Мартін Сайдік, кількість жертв серед цивільних у вересні-листопаді зменшилася більше ніж утричі у порівнянні із літніми місяцями, і це є прямим наслідком відведення тяжких озброєнь. 22 грудня контактна група <link type="page"><caption> домовилася</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/12/151223_minsk_talks_christmas_ceasefire_sa" platform="highweb"/></link> про безумовне припинення боїв на час Новорічних свят і Різдва.

У полоні на сьогодні залишається близько 140 українських громадян, у той час як рік тому їх було понад 800.

Що відбуватиметься із Мінськими угодами у 2016 році, чи можуть вони бути переглянуті, чи не виникне потреба у підписанні нових домовленостей?

"Жодної альтернативи"

Президент Росії Володимир Путін нещодавно заявив про можливість перенесення термінів виконання домовленостей і запевнив, що "жодної альтернативи мінським домовленостям немає".

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров у листопаді, після зустрічі глав зовнішньополітичних відомств "нормандської четвірки" запевняв, що виконання Мінських угод буде перенесене на наступний рік, вони діятимуть доти, доки не будуть виконані.

Про відсутність альтернативи Мінським угодам заявляють усі, причетні до врегулювання кризи на Донбасі, попри те, що вони не виконується, а підписанти по-різному тлумачать зміст.

"Укладаючи угоди, і одна, і інша сторона чітко розуміла, що виконати їх у повному обсязі ніколи не вдасться. Для України це була можливість отримати паузу у війні після численних жертв в Іловайску. Росія, яка не чекала такого опору, зазнавши жертв і отримавши міжнародні санкції, теж потребувала паузи, аби оговтатися, не втративши обличчя", - вважає експерт з питань українсько-російських відносин Євген Жеребецький.

Виконання угод було неможливим, кажуть експерти, і через різне тлумачення положень угод сторонами. Президент Порошенко переслідував ціль припинити вогонь і повернути всі територій на Донбасі до складу України. Президент Путін бачив у Мирному плані шлях до надання сепаратистським територіям особливого статусу.

Більше про зміст Мінських угод і про те, як вони виконувалися, читайте в матеріалі STY40345423Річниця Мінських угод: конфлікт на роки?Річниця Мінських угод: конфлікт на роки?5 вересня виповнюється рік відтоді, як у Мінську підписали протокол про перемир'я на Донбасі. Це був так званий Мирний план, щодо якого перед цим домовилися президенти України і Росії.2015-09-04T09:53:56+03:002015-09-04T19:16:14+03:002015-09-04T19:16:14+03:002015-12-21T15:23:34+02:00PUBLISHEDuktopcat2

Зараз очевидно, що цілі президентів не досягнуті.

"Ключова проблема Мінських угод полягає у тому, що вони поєднують пункти про припинення вогню, а з іншого боку - заходи з повернення сепаратистських територій під вплив України. Терміни, передбачені угодою, були занадто амбіційними з самого початку, якщо брати до уваги високий рівень недовіри між Києвом і самопроголошеними ДНР-ЛНР і між Києвом та Москвою", - підсумовує у коментарі ВВС Україна експерт Королівського інституту міжнародних відносин у Лондоні Джон Лаф.

У кого що на думці

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України Василь Яблонський вважає, що головним гальмом виконання Мінських угод є Росія.

"Росії вигідно тримати ситуацію у підвішеному стані, оскільки її ключова мета – вплив на Україну через дестабілізацію, і ця ціль не досягнута Кремлем. Вважаю, що одна із задумок Росії - законсервувати ситуацію і "навісити" Україні ці території, аби вона сама з ними розбиралася політично і економічно. Але українська сторона чітко заявила, що Донбас потрібен Україні лише повністю контрольованим, включно із україно-російським кордоном", - сказав ВВС Україна Василь Яблонський.

Російський політолог Сергій Міхеєв вважає, що провина за зрив Мінських угод - на Україні, лідери якої не погоджуються на прямі переговори із керівниками самопроголошених республік.

"Сторонами конфлікту є Київ і Донецьк з Луганськом, без них домовитися не вийде. На Заході дуже перебільшують здатність Москви просто так, дзвінком вирішувати всі проблеми на Донбасі. Це точно так, як розмови про те, щоб долю Асада вирішувати без Асада, у якого під контролем армія чисельністю 200 тисяч. Не слід перебільшувати спроможність світових лідерів одноосібно вирішувати проблеми. Причина невиконання Мінських угод - у тому, що дві сторони конфлікту не можуть домовитися. Насправді все досить просто: реально конфліктуючі сторони не ведуть переговорів. У Києві принципово не хочуть чути Донецьк і Луганськ, кажучи: вони бандити, сепаратисти, ми з ними не розмовлятимемо", - сказав Сергій Міхеєв у коментарі ВВС.

Так званий керівник ДНР Олександр Захарченко заявляє, що вважає контрольовану Києвом територію Донецької області "окупованою Україною" і що в рамках Мінських угод домагатиметься її повернення.

"Якщо мінський процес триватиме, ми будемо вирішувати питання повернення окупованих територій в рамках політичних переговорів. Іншого не дано", - заявив Олександр Захарченко минулого місяця.

Млявість і санкції

Спеціальний представник ОБСЄ у тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Сході Мартін Сайдік заявив 22 грудня, що Мінські угоди матимуть силу і у 2016 році.

"Де-факто їх пролонгація на 2016 рік вже сталася, не виключаю, що доведеться продовжувати їх і далі, бо дорога дуже складна. Без цього не вийде - треба або продовжувати, або одна зі сторін розірве угоди", - наголошує російський політолог Сергій Міхеєв.

Водночас, британський експерт Джон Лаф вважає, що Мінські угоди потребуватимуть "нових політичних зусиль".

"Найважче уявити, як вільні і справедливі вибори, передбачені угодою, можуть відбутися в ЛНР і ДНР у 2016 році, а також як Україна зможе встановити контроль над кордоном із Росією. Наразі жодна зі сторін не бачить можливості знайти вихід із глухого кута, яким є військові дії на Донбасі. Тому цілком можливо, ситуація потребуватиме нових політичних зусиль, аби домогтися прийнятніших рішень у більш реальні терміни", - зазначив Джон Лаф у коментарі ВВС Україна.

Експерти в Україні кажуть про всі ознаки того, що мінський процес буде млявим і тривалим, з усіма ознаками "холодної війни".

"Мінські угоди будуть автоматично пролонговуватися, і, думаю, зараз немає тих, хто цього не розуміє. Це буде млявий процес, нічого принципово нового чекати не слід, ніхто не робитиме якихось серйозних кроків. У той же час, продовжуватиметься дія санкцій проти Росії, і це руйнуватиме її економіку і в кінцевому рахунку - це може призвести до розпаду країни. Тоді Кремлю буде не до Донбасу", - каже у коментарі ВВС Україна політичний експерт Євген Жеребецький.

Російський політолог Сергій Міхеєв також вважає, що Мінський процес буде тривалим.

"Далі - або в'язкий, тривалий процес у 2016-му році, а може і у 2017-му, або розірвання угод. Але не думаю, що вихід з цих угод принесе комусь користь, тому що вони хоч якісь правила гри встановлюють. А якщо ніхто зі сторін не буде обмежений ніякими правилами, то можливий будь-який розвиток подій. Ситуація така, що угоди начебто і виконувати складно, але і вийти з них не можна", - сказав Сергій Міхеєв у коментарі ВВС.

"Коли не виконуються угоди, очевидно, що одна зі сторін має заявити, що не може їх виконати. Але оскільки такі заяви не лунають, виходить, що усі готові і далі їх виконувати", - додає Василь Яблонський.

"Процес міг би тягтися роками, але після <link type="page"><caption> санкцій США</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/12/151223_usa_sanctions_russia_yg" platform="highweb"/></link> і <itemMeta>ukrainian/politics/2015/12/151221_poroshenko_russia_sanctions_she</itemMeta> проти Росії, якими Захід вкотре показав, хто винен у невиконанні Мінських угод, мусить бути якийсь розвиток. Санкції є досить відчутними для російської економіки. Якщо брати до уваги ще й фактор Туреччини, Сирії, то Москва зазнає не лише економічних, але й моральних збитків. Тому Володимиру Путіну доведеться реагувати. Так, є припущення, що може статися ефект загнаного у куток звіра, що спричинить ескалацію конфлікту, але цей сценарій - малоімовірний", - сказав заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень в інтерв’ю ВВС Україна.

Серед аналітиків є й ті, хто вважає, що до Мінських угод доведеться вносити доповнення.

Зокрема, такий висновок міститься в аналітичній монографії Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України. Його фахівці кажуть про необхідність посилення економічної складової в угодах, нагадуючи відому тезу про те, що "економіка - це кров політики".